Всі новини про: виховання

Ваші слова можуть вплинути на роботу мозку вашого малюка. Тому навчіться використовувати правильні формулювання. Виховання – одне з найбільш непростих, але значущих життєвих завдань для батьків. На жаль, народна мудрість і хибні уявлення про правильний підхід до виховання можуть призвести до неефективного спілкування й боротьби за владу в сім'ї.

Маленькі діти досить часто порушують межі дозволеного. Вони хапають речі, які їм не належать, або занадто захоплено висловлюють свою прихильність до немовляти! Вони навіть можуть накидатись і завдавати болю іншим людям (навіть малюкам до року), коли не можуть упоратися зі своїми негативними емоціями. Вони вибовкують усе, що в них на думці, а їхні слова не завжди радують і розчулюють. Для них ігровим майданчиком є цілий світ, і їм ще багато що належить засвоїти про певні кордони, обмеження й заборони.

Один з найкращих методів дисципліни – це профілактика. Якщо ви навчитесь запобігати появі поведінкових проблем вашої дитини, у вас буде більш щаслива родина. Звісно, профілактика вимагає додаткового часу й зусиль, однак вона стане вигідною інвестицією, яка заощадить ваш час у довгостроковій перспективі.

Коли ви забороняєте щось своїй дитині, вона може почати сперечатися у відповідь. Батьки часто скаржаться на те, що діти сперечаються з ними з найменшого приводу. Це призводить до того, що батьки починають обговорювати з дитиною свої рішення в спробах домовитися з нею мирним способом. Безсумнівно, вміння домовлятися – дуже важлива життєва навичка. Домовляючись про щось, ми обговорюємо певну проблему та знаходимо рішення, яке влаштовує всіх. Але коли діти домовляються про щось із нами, це часто передбачає маніпуляції з їх боку (наприклад, якщо дитина обговорює з нами свій домашній обов'язок пилососити в кімнаті). Домовляючись, діти намагаються домогтися свого.

Сучасні книги про виховання дітей суттєво відрізняються від тих, які читали наші батьки. У сучасних публікаціях дедалі частіше висловлюються ідеї щодо відмови від звичної системи покарань і заохочень та пошуку альтернативного способу виховання. Наприклад, у таких популярних у наш час книгах із виховання дітей, як «Дисципліна без драм» Деніела Сігела й Тіни Брайсон, а також «Вибухова дитина» Росса Гріна йдеться про те, що батькам час змінити принципи виховання дітей, щоб виростити їх здоровими й самостійними. Але що ми можемо використовувати замість традиційних принципів виховання?

Батьків підлітків часто непокоїть, що діти не дотримуються їхніх порад про те, як стати успішним у майбутньому. Наприклад, батьки вважають, що підліток повинен вступити у «правильний» університет, оскільки це не тільки відкриє для нього великі перспективи у подальшому житті, а й утвердить його соціальний статус і дасть перевагу у суспільстві.

Суворі батьки можуть мати погану репутацію, але суворе виховання має певні переваги. Ефективне батьківство передбачає встановлення обмежень і навчання дітей справлятися з наслідками їхніх дій. Суворі батьки встановлюють високі стандарти для своїх дітей і підкреслюють важливість відповідати цим очікуванням.

Батьки нерідко відчувають, що витрачають час даремно, намагаючись змусити дитину зробити що-небудь, і замислюються над питаннями: «Чому вона мене не слухає? Чому їй так важко дотримуватися моїх інструкцій? Як зробити так, щоб дитина почала мене слухати?». Ці питання не дають їм спокою. Якщо ви стурбовані схожими питаннями, вам допоможуть поради про те, як спонукати дитину слухати вас і дотримуватися ваших вказівок.

Багато батьків перепробували всі можливі способи, щоб дисциплінувати дитину, і досі впевнені, що нічого не працює. Те, що дитина не реагує ні на які способи привчити її до дисципліни, тільки дратує батьків. Якщо все це знайомо і вам, поставте собі кілька запитань.

Коли ваша дворічна дитина влаштовує істерику на дитячому майданчику або не слухається вас, легко втратити самоконтроль. Погана поведінка дитини може роздратувати. Однак у будь-яких ситуаціях важливо зберігати спокій і холоднокровність.

Система стримувань та покарань – одна з найскладніших задач, з якими доводиться стикатись батькам. Як працює система виховання, заснована на винагородах та підкріпленнях, пояснила освітня психологиня, членкиня Американської психологічної асоціації, фахівчиня з психічного здоров'я Ані Леоніла Іоселіані.

Діти в підлітковому віці дедалі частіше починають замислюватися над собою і своєю роллю в суспільстві. Їх також цікавить, як вони виглядають в очах оточуючих. Досить часто в підлітковому віці розвивається сором’язливість, і якщо дівчину ця риса лише прикрашає, то в хлопчика має бути все навпаки, адже він майбутній чоловік. Багато юнаків соромляться не менше за дівчат.

Всі матері кричать на своїх дітей. Хтось більше, хтось менше. У нас – особливо. У нас взагалі норма – кричати на дітей і давати їм потиличники, а то і паском по попі. Все ніби як заради гарного виховання.

Спробуйте замінити звичні зауваження дитині новими словами, і зміниться все: інтонація, ваш настрій, а головне – реакція дитини! Спробуйте – це працює!

Розпещені та грубі діти часто є продуктом суспільства, де вся необхідна та потрібна дітям інформація практично у них під рукою. Навчання дитини працьовитості та відповідальності допоможе їй навчитися цінувати зусилля та поважати інших. Постійне наполягання на належних манерах і виховання цінності й поваги до інших показує вашій дитині, що грубість і розпещене ставлення просто неприйнятні.

Ситуації, коли діти не виконують прохання та доручення батьків, – не рідкість. Якщо дитина відкладає все на потім або не робить вчасно, вигадує відмовки, щоб не виконувати домашні завдання або не прибирати у своїй кімнаті, це засмучує дорослих. Спроби переконати дітей поводитися, як належить, не завжди дають результат, і це стає причиною конфліктів між різними поколіннями однієї сім’ї. Як батькам налагодити взаємини з дитиною і зробити так, щоб вона серйозніше ставилася до батьківських прохань?

Стилі виховання різняться від сім'ї до сім'ї і навіть можуть змінюватися щодня в межах однієї сім'ї. Усі батьки приймають для своїх дітей рішення, які іноді можуть бути більш суворими або більш поблажливими. Однак здебільшого один із батьків підпадає під один із трьох загальних методів виховання. Це авторитетний, авторитарний та дозвільний стилі батьківства.

Насильство у дітей включає цілий ряд проявів поведінки, включаючи погрози, знущання, нанесення шкоди тваринам, агресію по відношенню до інших, вибухові істерики та збройний напад. Дітям, які демонструють модель такої поведінки, часто діагностують психіатричне захворювання, відоме як розлад поведінки. Причини насильницької поведінки — і порушення поведінки — важко визначити. Численні дослідження показують, що складна взаємодія чи комбінація факторів призводить до підвищення ризику насильницької поведінки у дітей та підлітків.

Якщо вам знову зателефонували зі школи вашої дитини і повідомили, що вона забула про домашнє завдання, можливо, у вас не вистачає терпіння.

Незалежно від того, чи ваша дитина забудькувата або просто не хоче робити домашнє завдання, вона все одно має це зробити. Кілька творчих покарань можуть бути простою мотивацією, яка потрібна дитині, щоб налаштуватися і вчасно виконати домашнє завдання.

Як повинні виховувати мами і тати своїх дітей? Які корисні навички прищеплювати? І що буде потрібно від самих батьків? Давайте розбиратися.