Чому найкращі поради підліткам не ефективні?

Батьків підлітків часто непокоїть, що діти не дотримуються їхніх порад про те, як стати успішним у майбутньому. Наприклад, батьки вважають, що підліток повинен вступити у «правильний» університет, оскільки це не тільки відкриє для нього великі перспективи у подальшому житті, а й утвердить його соціальний статус і дасть перевагу у суспільстві.

Батьки можуть скаржитися, що підліток щоп'ятниці гуляє з друзями замість того, щоб піклуватися про своє здоров'я, правильно харчуватися і вчасно лягати спати. Батьки дівчаток вважають, що їхні доньки повинні більше уваги приділяти навчанню, суспільному життю, займатися спортом тощо. Дорослі відчувають, що зобов'язані підштовхнути дітей до правильного вибору, вважаючи це своїм батьківським обов’язком.

Однак підлітки бачать описану ситуацію зовсім не так, як їхні батьки. Вони відчувають у батьківських порадах не турботу, а очікування. І якщо не мають сил відповідати цим очікуванням, можуть переживати образу або розчарування. Іншими словами, батьки вважають: «Якщо дитина робитиме так, як я їй кажу, вона досягне життєвого успіху», а підліток сприймає це так: «Ти повинен бути саме таким, а якщо матимеш менші здобутки, розчаруєш мене». Тому часто поради батьків сприймаються підлітками як критика.

Самі підлітки говорять про це так: «Коли я вирішую щось зробити й роблю це сам, у результаті відчуваю, що задоволений. Але якщо мене вмовляють щось виконати або звинувачують, що я того чи іншого не роблю, я втрачаю бажання й мотивацію». Також підлітки скаржаться: «Якщо я не роблю того, що від мене очікують, або роблю це недостатньо добре, відчуваю, що не справджую надій. Я вважав би за краще розлютити батьків, ніж розчарувати їх».

Однак більшість підлітків не може так чітко пояснити свої почуття. Найчастіше вони реагують шляхом пасивного опору: не вчать уроки, не стараються, лінуються. Така невмотивована поведінка містить приховану мотивацію: «Якщо я в жодному разі не виправдовую очікувань, то навіщо хвилюватися?».

Батьки підлітків часто відчувають, що йдуть крихким льодом: дитина потребує керівництва й мотивування, але всі їхні зусилля не мають ефекту. Розгляньмо рекомендації, які допоможуть підлітку побачити добрі наміри у діях батьків.

1. Пам'ятайте, що підліток – усе ще дитина. Це не просто недосвідчений дорослий. Незважаючи на те, що зовні підлітки схожі на дорослих, їхня психіка ще не сформована. Вони не здатні до таких ж мислення, передбачення й дисципліни, як дорослі. Проте багато батьків очікує від підлітків зрілості й відповідальності, не сприймаючи їх як людей, чия особистість ще формується.

2. Зрозумійте точку зору вашої дитини. Ваш син хоче вступити у престижний університет, але для нього важливі і його друзі. Навіть якщо його позиція нелогічна (наприклад, «що більше я вчу, то гірші маю оцінки») або нереалістична («мені досить п'яти годин, щоб виспатися»), йому все одно необхідно знати, що ви його розумієте.

3. Давайте дитині свободу, але контролюйте її. Підліток повинен мати змогу самостійно приймати рішення. Однак самостійність не означає, що підліток може робити все, що йому заманеться, – він має нести відповідальність за свої дії. Надайте підлітку можливість самому вирішувати, коли лягати спати, але не можна дозволяти йому пропускати уроки, бо він не виспався.

Сергій, батько 15-річного Максима, розповідає про те, як зміг уникнути конфлікту зі своїм сином: «Максим займається футболом і виступає на різних турнірах. Одного разу в п'ятницю ввечері він захотів зустрітися з друзями, хоча наступного ранку у нього планувалася гра. Спочатку я розсердився через те, що мій син такий безвідповідальний. Але потім я зрозумів, що йому всього п'ятнадцять і друзі для нього дуже важливі. Тому я сказав Максимові, що не можна гуляти допізна, а наступного ранку добре зіграти у футбол. Він може сам обрати, як провести вечір, але якщо піде гуляти з друзями, то має попередити свого тренера з футболу. Син знайшов компромісне рішення: зустрівся з друзями, але повернувся додому о 10-й годині вечора, щоб вчасно лягти спати. Я похвалив його за те, що він так серйозно поставився до своїх обов’язків у футбольній команді. Гадаю, ситуація склалася б інакше, якби я відразу ж почав його сварити за безвідповідальність».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як стати відповідальними і мудрими батьками?

Сімейні справи | 09:30, 25.02.2026

Безумовно, чимало визначається віковими особливостями дитини. Наприклад, у випадку з дошкільнятами батьки приймають багато рішень за них, керуючись власними переконаннями та пріоритетами.

Присутність бабусь і дідусів зменшує ризик депресії у мами

Сімейні справи | 00:30, 25.02.2026

Дослідники з Університету Гельсінкі вивчили інформацію про понад 488 тисяч матерів із дітьми до 12 років та з’ясували, що наявність старших родичів має позитивний вплив на психічний стан жінок.

Зумер відмовився працювати і вимагає від батьків довічного утримання

Сімейні справи | 00:30, 24.02.2026

Зумер відмовився працювати і вимагає від батьків довічного утримання, тому що він не просив його народжувати!

Батьки з гумором легше знаходять спільну мову з дітьми - дослідження

Сімейні справи | 08:30, 23.02.2026

Американські вчені дійшли висновку, що батьки, які часто жартують зі своїми дітьми, стають для них прикладом гарного виховання.

Як захистити дитину від стресу батьків?

Сімейні справи | 06:30, 23.02.2026

Сучасне життя робить стрес невід’ємною частиною життя батьків по всьому світу. Головний хірург США доктор Вівек Мурті наголошує на важливості турботи про себе, адже нехтування власним станом може негативно вплинути на дітей.

Як правильно реагувати батькам, коли підліток засмучений?

Сімейні справи | 01:20, 23.02.2026

Налагодження взаємин із підлітками — справжній виклик. Особливо складно знайти підхід до них, коли вони перебувають у стані емоційного розладу.

Сучасні батьки витрачають на дітей менше 100 хвилин щодня

Сімейні справи | 00:30, 23.02.2026

У дослідженні, проведеному серед батьків із 11 розвинених країн, було виявлено, що нинішні мами та тати приділяють своїм дітям удвічі більше часу порівняно з показниками 50-річної давнини.