Всі новини про: виховання

Коли у вас з'являється маленька дочка, здається, що у світі немає нічого прекраснішого. Від цієї крихітної грудочки щастя очей відірвати неможливо! Ви одягаєте її в красиві сукні, заплітаєте кіски, вчіть ходити, говорити, сидіти і правильно себе вести. Ви мрієте про те, що хочете для неї зробити, коли вона підросте. Але глибоко у душі вас гризе думка про те, що одного разу вона випурхне з сімейного гнізда, знайшовши свій будинок.

"Бути прийомними батьками схоже на балансування на дроті у цирку: один невірний рух і на вас чекає падіння", — вважає американський доктор психології Рамані Дурвасула. "Це тонка матерія — спілкування і взаєморозуміння, яке змішані родини отримують у складній динаміці". Ось 9 найбільш типових помилок, яких припускаються прийомні батьки, і поради, як їх уникнути.

Якщо ваша дитина краде, ви повинні це припинити – але тільки якщо ви абсолютно впевнені у фактах. Ніщо не поранить важче, ніж несправедливе звинувачення. Якщо не впевнені – промовчіть, перевірте ще раз. Починайте розмову лише тоді, коли сумнівів немає жодних і докази – очевидні.

Сучасні батьки «засипані» педагогічною інформацією, яка пропонує «культуру виховання дитини», вказує «як це робити», за допомогою виступів експертів, психологів, книжок і програм. Але надлишок інформації ризикує послабити довіру і усвідомлення батьками своїх здібностей та інтуїції, захаращуючи їх поняттями і порадами. Важливо, щоб кожен батько зміг задовольнити, без застосування сили, бажання взяти на себе відповідальність в такій делікатній та складній задачі, як виховання дітей, покладаючись на свою суб'єктивну інтуїцію. Потрібно довіряти собі, та спиратися на свої особливі та унікальні батьківські навички, вчити важливості правил і цінності поваги, відповідно до можливостей кожної дитини.

Розчарування батьків від поведінки, яку ми вважаємо неправильною з боку дітей, легко може перерости в крик і покарання. Ми знаємо, що це неправильно, ми часто читаємо про це в соціальних мережах і книжках, та й всі педагоги повторюють нам це, але чому саме батьки, які кричать, шкодять дітям?

До 8 років діти зауважують, що не всі люди однакові. В цей час дуже важливо, щоби дівчинку підтримувала мама!

Кожна дитина на деяких стадіях свого розвитку проходить в певній мірі етапи випробування кордонів, встановлених батьками: «що дозволено», а «що ні» та «як зробити так, щоб дозволеного було якомога більше», вдаючись до різноманітних маніпуляцій.

Мами зазвичай більш прив'язані до дітей, ніж тати, - це природно. Але дещо батькам вдається робити краще.

Попри поширену думку про те, що хулігани виростають у сім'ях без належного батьківського контролю, з'ясувалося, надмірна опіка також негативно позначається на поведінці дітей.

Людмила Петрановська – відомий дитячий та сімейний психолог. Її книги вчать розуміти дитину та виховувати так, щоб не травмувати її. Ми обрали найкращі цитати Людмили Петрановської про виховання.

Напевно, ви ставали свідками таких сцен, коли мама просить дитину поцілувати бабусю, яка приїхала в гості, або навіть незнайому для дитини жінку (наприклад, свою подругу з роботи чи далеку родичку) з ввічливості?
Малюк не хоче, а мама все наполегливіше вимагає, і нарешті підштовхує його в обійми дорослого. Беззахисна дитина змушена мовчки стримуватися, доки її тисне бабуся або цілує чужа тітка, що пахне задушливим парфумом.

Погодьтеся, що не так багато дорослих людей можуть сказати, що в їхньому вихованні брав активну участь тато. Якось так складалося у минулому столітті, що виховання дітей більшою мірою лягало на жіночі плечі. Батьки неодмінно брали участь у нашому становленні, але здебільшого своїм авторитетом, у рідкісні хвилини вільного часу і просто тим, що вони були.

У кожного з нас на слуху вираз: «Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — поженеш характер, посієш характер — пожнеш долю». Чи правда, що наші вчинки, звички та характер впливають на нашу долю чи те, що призначено згори, змінити ніяк не можна?

Мами готові зробити для своїх діток все, щоб вони виросли щасливими і самостійними. Але чомусь багато дітей виростають егоїстичними і інфантильними. У чому ж помилка? У тому, що багато матерів не замислюються про те, як їх методи виховання впливають на формування дитини. А потім вже занадто пізно.

У педагогів є чіткі уявлення про те, що учень має знати у певному класі. Лікарі також користуються нормативами здоров'я кожного віку. У соціальному та трудовому плані у десятирічної дитини теж існують норми: дотримуватися без нагадування правил особистої гігієни, прибирати будинок і стежити за своїми речами, вміти користуватися побутовою технікою, готувати прості страви, мити посуд, доглядати домашніх тварин, купувати в магазині, орієнтувати у своєму районі, користуватися громадським транспортом, допомагати дорослим.

Є способи дізнатися, що ваша дитина щаслива, і один з них – це коли вона не стоїть на місці, багато грається і галасує, говорить, сміється або досліджує новий світ.

Почніть з себе. По-перше, діти дуже відчувають наш настрій і переймають його. У спокійних батьків спокійні діти. По-друге, діти вимагають дуже багато нашого терпіння.

Всі проблеми і комплекси родом з дитинства. І якщо ви будете неправильно виховувати дитину – ви покалічите її емоційно на все життя.

Кожна мама прагне віддати дитині найкраще, виховати в ній потрібні для життя якості. Але і хороші мами не застраховані від педагогічних помилок. Що ми іноді робимо неправильно, виховуючи дітей?

Всі батьки завжди хочуть, щоб їхнє чадо було найрозумнішим, найуспішнішим та найтямущішим. Вони купують купу книжок, щоб оцінки в школі були кращими, але часто так і не можуть приділити хвилинки уваги, щоб перевірити домашнє завдання або допомогти дитині. Насправді рецепт гарного навчання дітей простий, але він потребує безпосередньо участі батьків у цьому – все починається вдома. І це не наші вигадки. Ця теорія доведена вченими.