Виховання за методом покарань і заохочень неефективне - психологи

Сучасні книги про виховання дітей суттєво відрізняються від тих, які читали наші батьки. У сучасних публікаціях дедалі частіше висловлюються ідеї щодо відмови від звичної системи покарань і заохочень та пошуку альтернативного способу виховання. Наприклад, у таких популярних у наш час книгах із виховання дітей, як «Дисципліна без драм» Деніела Сігела й Тіни Брайсон, а також «Вибухова дитина» Росса Гріна йдеться про те, що батькам час змінити принципи виховання дітей, щоб виростити їх здоровими й самостійними. Але що ми можемо використовувати замість традиційних принципів виховання?

По-перше, з’ясуймо, які саме принципи виховання сучасні автори вважають неправильними. Насамперед, вони наголошують на необхідності відмовитися від авторитарного стилю виховання. Авторитарні батьки схильні у всьому контролювати дитину, бути до неї вимогливими, не виявляючи емоційної теплоти.

Авторитарні батьки можуть використовувати покарання й заохочення як спосіб контролювати поведінку дитини. Багатьом учителям і батькам старшого покоління такий підхід здається ефективним. Однак, із точки зору розвитку дитини, цей метод не тільки неефективний, але здебільшого контрпродуктивний.

Сучасні дитячі психологи критикують стратегії виховання, засновані на заохоченні й покаранні. По суті, це дві сторони однієї медалі, призначені лишень для контролю над дітьми та задоволення потреб батьків. Зокрема, виховання за допомогою покарань і заохочень позбавляє дітей можливості ризикувати, розвивати творчі здібності та вчитися саморегуляції.

Отже, якщо метод покарань і заохочень контрпродуктивний, яку альтернативу можна запропонувати батькам? Експерти з розвитку дитини вважають співпрацю батьків і дитини найкращим способом вирішення проблем, пов'язаних із дитячою поведінкою. Коли дитина погано поводиться, батьки мають не карати її, а поспілкуватися з нею, щоб краще зрозуміти причини такої поведінки й потреби, які за нею стоять, а потім знайти спільно з дитиною кращий спосіб задовольнити її потребу.

Розгляньмо приклад. Семирічний Мишко взяв гроші з батьківського гаманця й купив на них солодощів. Коли батько Михайла дізнався про те, що трапилося, він насамперед зауважив, що відчуває гнів і розчарування. Тому він витримав невелику паузу, аби заспокоїтися, перш ніж почати говорити з Мишком. Розмовляючи із сином, він сказав, що знає про його небайдужість до солодощів і запитав, чи є якийсь інший спосіб задовольнити цю потребу, не вдаючись до крадіжок. Михайлик вибачився за свій вчинок і сказав, що проситиме батьків купувати йому солодощі, коли йому їх дуже кортітиме, і тоді в нього не виникне бажання красти гроші. Батько обійняв Мишка, і вони поговорили про чесність і довіру та дійшли спільного висновку, що краще говорити про свої потреби й бажання, ніж задовольняти їх нечесним способом.

На основі цього прикладу може здатися, що знайти спільну мову з дитиною досить просто. Але це не так. Перехід від традиційного стилю виховання до спільних обговорень дитячої поведінки потребує часу, терпіння й енергії. Для деяких батьків цей процес може минути легко, а для інших становитиме певні труднощі. І, зрозуміло, немає єдиного рецепту для батьків, як швидше й легше здолати цей шлях. Утім, співпраця батьків із дитиною набагато краще допомагає досягти довгострокових цілей її розвитку. У результаті співпраці дитина розуміє, що позитивна поведінка потрібна не для того, щоб уникнути покарання або отримати заохочення, а просто через необхідність робити правильний вибір.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як говорити з сином про контрацепцію?

Сімейні справи | 21:30, 08.11.2025

Ця розмова не менш важлива, ніж бесіда про секс. Та промовити вголос, що необхідно використовувати засоби захисту, аби запобігти вагітності й хворобам, нелегко, але потрібно. Зазвичай делікатну розмову із хлопцями доручають татам, щоб «поговорили як

Що робити, якщо дитина прогулює школу?

Навчання | 22:30, 07.11.2025

Якщо запитати дорослих, то виявиться, що тих, хто жодного разу не прогуляв шкільні заняття, — лічені одиниці. Тому, дізнавшись про прогули своєї «копії», не варто істерити «Та я у твої роки…» Така реакція ситуацію не виправить, тільки викличе відторг

Чому підлітки хамлять батькам і як на це реагувати?

Сімейні справи | 21:30, 07.11.2025

На очах у занепокоєних батьків колись золота дитина перетворюється на… кактус. Радикальні зміни в характері свідчать про настання перехідного віку. З цим можна тільки привітати маму й тата, адже їхній малюк починає дорослішати. Тільки чомусь це зовсі

Що робити, якщо дитина нічого не хоче?

Дитина | 06:30, 07.11.2025

«Я не хочу» чи «Я не буду» збивають батьків з пантелику. Мами, випробувавши всі доступні їм методи переконання, звертаються до тат. А ті, почухавши потилицю, починають перемовини з вередунами, й іноді не розуміють причини відмовок. На допомогу сучасн

Дитина ниє: як відучити її від цієї звички?

Дитина | 01:20, 07.11.2025

Будьте уважні і відстежуйте, в який момент і як саме розгортається ниття. Наприклад, дитина просить включити їй мультфільми. Спочатку спокійно, потім голосніше, і, якщо не отримує бажаного, починає нити. Якщо таке трапилося раз, можливо, більше не по

Чому не варто порівнювати свою дитину з іншими?

Дитина | 23:30, 06.11.2025

Чи допомагають порівняння ставати краще і навчитися чомусь новому?

Як батько впливає на розвиток дитини?

Тато | 21:30, 06.11.2025

Батьки — це перші важливі люди для малюка. Вони мають величезний вплив на формування психіки, розвиток і характер дитини. Водночас не можна сказати, що хтось із них важливіший за іншого. Кожен малюк потребує гармонії, яка з’явиться лише за умови одна