Раціон з 6 місяців: 5 добавок, які потрібні малюкові

Adoption

Date: 21:00, 14.12.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

776 Переглядів

Ці вітаміни та мінерали потрібні кожній дитині старше 6 місяців. Про які добавки до харчування малюка потрібно запитати свого педіатра? Порада лікаря-дієтолога.

3210_vitamind-400x300.jpg (22.12 Kb)

Кожна мама знає, що для малюка немає нічого кращого за грудне молоко. Саме звідти дитина отримує не тільки силу, енергію та імунітет, але й усі вітаміни та мінерали, необхідні для розвитку. Тим не менш, починаючи з 4-6 місяців, деяких мікроелементів в маминому молоці стає недостатньо для організму, що росте. Чому так відбувається, і які добавки потрібно вводити до раціону дитини разом із прикормом, розповіла на своєму сайті лікар-дієтолог Людмила Денисенко.

Вітамін D
Вітамін D – унікальний мікроелемент, який наш організм може синтезувати самостійно із ультрафіолету. Тим не менш, лікарі призначають його всім діткам від народження, незалежно від того, в яку пору року малюк з'явився на світ. Справа в тому, що для утворення вітаміну D потрібна фізична активність: тобто, вивезти немовля в колясці на сонечко недостатньо. До того ж, у материнському молоці цього мікроелемента міститься мало: лише 10-80 МО на 1 літр. Можна провести нехитрі розрахунки: якщо за день малюк висмоктує, в середньому, 800 мл (норма на 2 місяці), то вітаміну в його організм надходить всього 8-60 МО. І це при тому, що добова доза цього вітаміну для дітей від народження до року становить 400 (!) МО.

Дефіцит вітаміну D неприємний навіть для дорослих (спочатку він викликає апатію, занепад сил, головний біль, а в занедбаному стані може призвести до остеопорозу). А ось для дітей брак цього мікроелементу чревата рахітом і відставанням у розвитку. Саме тому ВООЗ наполягає на тому, що його потрібно вводити до раціону у вигляді добавки для всіх дітей – і на грудному, і на штучному вигодовуванні. Профілактична доза для малюків до року однакова: 400 МО на добу. Якщо ви підозрюєте у дитини гострий дефіцит вітаміну D, лікувальне дозування має призначити педіатр.

Залізо
Усі дітки народжуються із певним запасом заліза в організмі (неонатальний запас). Цього запасу їм вистачає зазвичай до 4-6 місяців. Плюс, вони отримують залізо з молока матері. Незважаючи на те, що його там досить мало, залізо із грудного молока засвоюється дитячим організмом найкраще. У середньому, у віці 2-3 місяці з 800 мл малюк отримує 0,35 мг цього мікроелемента за добової норми 0,27 мг. Але це ідеальна картинка, яка, на жаль, далека від реальності. За статистикою, більше половини молодих мам в Україні страждають від залізодефіцитної анемії. А значить, що заліза в молоці у них менше, ніж потрібно дитині. Тому весь неонатальний запас малюка «витрачається» вже до 4 місяців

Дефіцит заліза у дитини призводить до млявості, плаксивості, апатії та проблем із травленням (нудота, блювання, діарея або запори). А у віддаленій перспективі залізодефіцитна анемія може спричинити затримки у розвитку малюка. Тому Американська академія педіатрії рекомендує з 4 місяців давати дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, залізовмісні добавки. У середньому, з 4 до 12 місяців дитині потрібно близько 7-10 мг цього мікроелемента на добу. Зверніть увагу, що в організмі засвоюється тільки 10% заліза, отриманого їжею.

Омега-3
Поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) Омега-3 наш організм не може синтезувати. Отримати їх можна тільки з їжею, і навіть з певними продуктами, які в раціон дитини вводяться досить пізно. Це переважно риба, морепродукти, горіхи та насіння. У молоці Омеги теж мало: в середньому (якщо ви не живете на Камчатці, не їсте морську рибу щодня і не приймаєте добавки з ПНЖК) це 0,5 мг на 100 мл. З розрахунку на ті ж 800 мл на день дитина на 2 місяці отримує від мами всього 4 мг Омега-3. При тому, що добова норма на 6 місяців – це 500 мг.

До півроку Омега-3 дітям зазвичай не призначають. Якщо дитина знаходиться на грудному вигодовуванні, цю добавку краще приймати мамі та збагачувати своє молоко. А ось після 6 місяців малюкам цілком можна давати ПНЖК у рідкій формі (у вигляді крапель): профілактична доза становить 400-500 мг на добу.

Магній
Всі знають, що магній дуже корисний для нервової системи. Однак, крім цього, він відіграє ключову роль у таких процесах, як побудова кісткової тканини та синтез білка, розщеплення глюкози та вироблення енергії. Магній регулює роботу кишечника, стимулює вироблення ку антитіл і гальмує розвиток запальних процесів в організмі. Дефіцит магнію у дітей викликає тривожність, може виявлятися м'язовою напругою, судомами та спазмами. Зазвичай його діагностують прийому у дитячого невролога.

До року магній як добавок призначають дітям досить рідко, і лише за медичними показаннями (в ідеалі невролог повинен призначити аналіз на рівень магнію). Щоб самостійно підвищити рівень магнію в організмі дитини, мамі, що годує, варто самій приймати добавки з вмістом магнію, і вводити в прикорм продукти з його вмістом (зелені овочі, м'ясо, сир, банани). З 12 місяців можна використовувати питний розчин магнію (продається в аптеках) у профілактичній дозі 80-100 мг.

Йод
Однією з головних проблем сучасності є дефіцит йоду. Він необхідний організму, щоб синтезувати гормони щитовидної залози. А ось нестача призводить до розумової відсталості, проблем психомоторного розвитку та формування кістково-м'язової системи дитини. За статистикою, в Україні кожен десятий малюк народжується з йододефіцитом. І це при тому, що профілактичний прийом препаратів, що містять йод, призначають кожній вагітній жінці.

З народження до півроку добова потреба дитини в йоді становить від 80 до 120 мкг. Але отримувати його малюк має лише з молока матері. Тому якщо ви пили препарати йоду під час вагітності, не припиняйте це робити і в період грудного вигодовування. А ось з 6 місяців потреба в цьому мікроелементі у дитини зростає до 130-150 мкг, при цьому молока (з урахуванням введення прикорму) вона є меншою, ніж раніше. Виходячи з цього, багато педіатри з півроку і аж до трьох років рекомендують давати малюкові йодовмісні добавки. Профілактичне дозування – не більше 100 мкг, все, що вище – обов'язково узгоджується з педіатром.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: