Економія на собі може стати причиною депресії і апатії

Adoption

Date: 07:40, 09.05.2025 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

221 Переглядів

Економія на собі - це свідоме обмеження витрат на власні потреби та потреби з метою збереження ресурсів, зазвичай фінансових. Це може включати відмову від покупок, які приносять радість чи комфорт, а також врізання бюджету на важливі аспекти життя, такі як здоров'я, відпочинок чи освіта. Чому люди починають економити на собі навіть за високих доходів і чим небезпечний такий підхід?

0780_7.jpg (20.89 Kb)

На жаль, економія на собі – це не лише відмова від матеріальних покупок. Це і нехтування відпочинком, і ігнорування своїх потреб, і нескінченне відкладення бажаного потім. Людина може роками носити незручне взуття, бо вона ще не розвалилася, відмовлятися від візиту до лікаря, доки ситуація не стане критичною, або, наприклад, працюватиме без вихідних. На перший погляд здається, що такі жертви виправдані, але насправді вони підточують нас зсередини.

Економія на собі пов'язана з глибинними когнітивними установками. Когнітивно-поведінкова терапія пояснює це через концепцію дисфункціональних переконань: «Я повинен заслужити відпочинок», «Я не можу дозволити собі насолоду, доки не виконаю всі зобов'язання». Ці переконання формуються ще дитинстві і закріплюються під впливом суспільства.

Одним із найпоширеніших психологічних феноменів, пов'язаних з економією на собі, є синдром відкладеного життя. Часто це відбувається через страх перед невизначеністю: людина переконана, що спочатку потрібно підготуватися, накопичити більше ресурсів, дочекатися правильного моменту. Проте проблема у тому, що цей момент може ніколи не настати.

Дослідження в галузі позитивної психології підтверджують, що постійне відкладання задоволень призводить до зниження рівня суб'єктивного благополуччя, підвищеної тривожності та навіть депресивних станів. Люди, які чекають майбутнього, втрачають здатність насолоджуватися моментом, а хронічна незадоволеність стає їх постійним супутником.

Крім того, постійне ігнорування своїх потреб неминуче веде до виснаження – фізичного та емоційного. Тривале придушення власних потреб призводить до емоційної апатії та зниження продуктивності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: