Всі новини про: дитина плаче

Дитина плаче, коли їй погано, і сльози - це лише розрядка, лише зовнішній прояв його стану.

Якщо ви все ще сумніваєтеся, що діти зчитують емоції батьків, і здатні відчувати їх ще до народження, це дослідження – спеціально для вас.

Дослідження вчених свідчать про те, що мозок людини запрограмований негайно реагувати на плач дитини. Навіть якщо ми чуємо, як плаче чужа дитина, наше тіло реагує негайно – частішає серцебиття, підштовхуючи нас до негайних дій. Однак важливо пам’ятати, що дитина, яка плаче, не обов’язково страждає або сумує. У такий спосіб малюки просто демонструють емоції і можуть плакати не тільки від болю або смутку, а й від збудження, хвилювання або щастя. Саме тому не варто запитувати дитину, що ж з нею сталося, адже ви не отримаєте виразної та зрозумілої вам відповіді. Також не варто намагатися зупинити плач грубістю. Якщо ви говорите “Не плач” або “Припини негайно”, ви говорите дитині, що вам байдуже до її почуттів і вам начхати на її емоції.

Маленькі діти дуже часто плачуть, побачивши чужих людей, чим ставлять у незручне становище своїх мам і тат. З’являється страх у малюків несподівано. До віку 7-8 місяців вони можуть бути абсолютно доброзичливими, а після відмовляються підпускати до себе навіть рідну бабусю. Боротися з дитячим страхом потрібно максимально обережно.

Уявіть собі, що батьки вирішили не метушитися при кожному звуці, який видає немовля. Раптом це просто капризи, маніпулювання, та й взагалі — поплаче і заспокоїться. Але насправді так робити не варто ні в якому разі, і на це є кілька дуже серйозних причин. Ми розповімо вам, до яких наслідків може призвести ігнорування дитячого плачу в ранньому віці.

У японсь­ких містах ма­ми з ма­лень­ки­ми дітьми зустрічаються на ву­ли­цях і в гро­мадсь­ких місцях на­ба­га­то частіше, ніж у нас. Їх мож­на по­ба­чи­ти у будь-яко­му магазині, у ка­фе, в пе­ру­кар­нях. А ма­ми з дітьми в рюкзачках на спині чи на грудях, які роз’їжджають на ве­ло­си­пе­дах і на ма­лень­ких мо­то­ро­ле­рах, – при­род­на скла­до­ва міського пей­за­жу.

Уявімо таку ситуацію, ви з дитиною на майданчику, діти щось не поділили, і ось уже ваш трирічка ридає ридма. Науковцями доведено, що наш мозок запрограмований миттєво реагувати на дитячий плач. Активується реакція «бий або біжи», частішає серцебиття і ми готові до дій, навіть якщо це не наша дитина. Тож ви налаштовані на те, щоб заспокоїти малюка, але в нього інші плани, і щоб ви не казали, істерика не вщухає. Що робити в такому випадку?

Часто батьки не знають, заспокоювати їм малюка, який плаче або «загартовувати» характер?

Маленькі діти дуже часто плачуть, побачивши чужих людей, чим ставлять у незручне становище своїх мам і тат. З'являється страх у малюків несподівано. До віку 7-8 місяців вони можуть бути абсолютно доброзичливими, а після відмовляються підпускати до себе навіть рідну бабусю. Боротися з дитячим страхом потрібно максимально обережно.

Дитячий плач, мабуть, один з найнеприємніших звуків, який турбує батьків на всій планеті. Чому моя дитина постійно плаче? З нею щось не так? Може, вона голодна чи страждає на коліки? Вчені з Орхуського університету в Данії вирішили розібратись з цим питанням. Вони вивчили 57 дослідницьких статей з усього світу, щоб дізнатись, скільки часу на день плачуть немовлята та чому.

Якщо колись наші мамиі бабусі казали: 2не плач, скільки можна плакати?", тепер психологи радять батькам не забороняти дітям плакати. І ось чому.

Трапляється, що дитина починає раптово сильно плакати і дорослим важко її заспокоїти. Ми починаємо хвилюватися, або ж навіть злитися. А що потрібно робити насправді?

Сльози — найбезпечніший спосіб для дитини прожити та звільнитися від негативних емоцій. Проте інколи вони викликають у батьків нервове напруження. Що не варто говорити, коли дитина плаче?

Більшість батьків відчували злість, коли їхні діти багато плачуть і відмовляються спати. Вчені виявили, що найкраща стратегія, щоб заспокоїти малюка, це пройтись з ним триваючи на руках протягом п’яти хвилин.

У грудному віці нерідко причиною постійного плачу є коліки.

Мамо, дай мені зрозуміти, що я завжди можу до тебе звернутися. Я виросту — і буду вміти довіряти.

Незважаючи на переваги грудного вигодовування, деякі мами стикаються з проблемами під час годування і вередливий, звивистий малюк є однією з найпоширеніших проблем. Які причини цьому?

Часто на вулиці чи в магазині ми бачимо, як маленька дитина влаштовує мамі істерику, через те, що їй не придбали того, що вона хотіла, або не виконали ту чи іншу забаганку. Реакція батьків на таку поведінку зазвичай найрізноманітніша: деякі ігнорують ці примхи, інші привселюдно карають малюків. Здебільшого батьки самі вирішують, як виховувати дітей, хоча зараз і телебачення, і література дає безліч підказок. Тож як правильно реагувати на дитячі істерики і що зробити, аби вередування не стали звичною поведінкою, навіть у дорослішому віці?

Багато чого було вже сказано про те, що робити, якщо дитина не хоче йти в дитячий садок. Але існує і паралельний світ, у якому діти кричать: «Не хочу додому!», змушуючи батьків червоніти від сорому. А іноді два цих світи перетинаються, що робить все в сто разів гіршим. Так-так, буває так, що вранці дитина не хоче йти до садка, а ввечері не хоче звідти йти.

На жаль, багато батьків, частіше за научення бабусь, залишають своїх малюків проплакатися. Мовляв, «нехай прокричиться», «розвине легені». Буває, таке ігнорування малюка, що плаче, промотивоване виховними ідеями старшого покоління: «Не бери його на руки, коли він плаче, а то розбалуєш дитину, вона тобі на шию сяде!». Вчені з'ясували, що «не чути» плач малюка – отже, шкодити його здоров'ю та нормальному психічному розвитку. Докази перед вами.