Які помилки найчастіше роблять батьки при лікуванні дитячих зубів

Батьки часто самі бояться ходити до зубного. А значить – показують дітям негативний приклад, як не потрібно ставитись до здоров'я зубів.

Ось найпоширеніші помилки, які роблять батьки під час лікування зубів.

1.Дитину ведуть до стоматолога, коли вже щось болить

Коли у дитини болить зуб – вона як вогню боїться будь-якого стороннього втручання у ротову порожнину. Починати в цей час знайомство зі стоматологом – найгірший з варіантів.

Дитина повинна звикнути до лікаря заздалегідь, знати, що відвідування лікаря може бути трохи дискомфортним, але відбувається воно регулярно і не приносить болю.

2.Насильство під час лікування

Здається, що шляхів вилікувати дитині зуби всього два: або вона дає це робити добровільно, або її тримають силою. І друге трапляється, на жаль, часто.

3.Батьки розводять руками: а що робити, лікувати треба.

По-перше, завжди треба діяти на попередження. Оглядати та лікувати до того, як ситуація стала настільки критичною, що вже ніколи вмовляти.

По-друге, проводити психологічну підготовку дитини до лікування ще до входу до кабінету лікаря. Розмовляти, пояснювати (багаторазово та спокійно), мотивувати, грати вдома у стоматолога (у ролі пацієнта – то дитина, то батьки, то іграшки), дорослим – самим ходити до стоматолога та показувати дитині, що це не страшна та рутинна процедура.

4.Обмежений та незручний для дитини час відвідування лікаря

Щоб дитина йшла на переговори і була більш поступливою і терплячою, вона повинна бути "в ресурсі". Тобто не втомленою, виспаною, націлениою на гру та спілкування.

Для цього похід до стоматолога не повинен випадати рано-вранці, пізній вечір, час обіднього сну. Також не потрібно вести до зубного, коли дитина страждає на інші захворювання: кашель, нежить, температура або будь-які інші хвороби.

5.Батьки обіцяють, що дитині "нічого не робитимуть"

Говорити, що дитині взагалі нічого не робитимуть – це завжди означає обманювати. Як мінімум, лікар оглядатиме зуби, для цього доведеться сісти в крісло, тримати рота широко розкритим, лікар використовуватиме інструменти - а це вже не "нічого не робити".

Тим більше, як пояснити дитині, навіщо взагалі йти до лікаря, якщо нічого не робитимуть?

Обманювати дитину в таких випадках – це однозначно підривати її довіру. Один раз він поведеться - а вдруге вже немає. А якщо батьки дурять - то кому тоді взагалі вірити?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ознаки, що дитині потрібно до невролога

Дитина | 19:30, 18.11.2025

Навіть якщо батьки не помічають проблем, фаховий огляд допомагає переконатися, що нервова система дозріває відповідно до віку, а також вчасно виявити можливі відхилення.

Співати разом з дитиною – найкращий спосіб налагодити з нею контакт

Дитина | 08:30, 17.11.2025

Діти люблять, коли мама і тато співають хором разом з ними.

Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?

Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025

Дитина може влаштовувати істерику або нити, вимагати, злитися, фантазувати, але сенс один - дитина хоче щось вам сказати.

Що робити, якщо дитина не вміє програвати?

Дитина | 06:30, 17.11.2025

Діти дуже люблять колективні ігри, проте не всі маленькі дослідники можуть адекватно реагувати на програш. Багато батьків не знають, як правильно поводитися з дитиною, яка, опинившись переможеною, починає плакати, кричати, ламати іграшки та ображатис

Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?

Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025

В основі всіх сімейних конфліктів та проблем лежить нестача спілкування.

Дитина не відходить від телефону: що робити?

Дитина | 00:30, 17.11.2025

Життя багатьох дітей зараз майже повністю присвячене гаджетам. Якщо в сім'ї з'являється смартфон (або планшет, ноутбук), будьте готові до того, що дитина буде: їсти, паралельно збираючи у грі кристалики, писати вам повідомлення в соцмережі, перебуваю

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування