Що не так з людьми, яких в дитинстві не брали на руки?

У лікарів-психологів є чітке розуміння, чому у деяких пацієнтів виникають ті чи інші проблеми як зі здоров’ям, так і в соціальному житті. На жаль, причини подібних проявів йдуть корінням у дитинство і однією з них є відсутність тактильного контакту дитини з батьками, наприклад, її в дитинстві дуже рідко брали на руки. Чим же це загрожує?

Ментальні і соціальні проблеми
Можливо, хтось вважає, що не буває такого, щоб дитину не тримали на руках. Тим часом психологи вказують, що подібним чином діють не тільки з відмовниками і сиротами, що потрапляють в Будинки маляти. Там дійсно співробітники намагаються не встановлювати емоційних контактів з малюками, щоб в подальшому не провокувати у них істеричні стани. Схожим чином іноді ставляться до своїх дітей і деякі суворі батьки. Вони вважають, що дитину слід тримати на руках якомога менше, і краще намагатися взагалі не привчати до подібного, інакше дитя буде рости «розпещеним».

Тим часом, психологи впевнені, що такі свого роду обійми формують у дітей позитивні емоції, вони відчувають себе любимими і захищеними. Надалі це позитивно позначається на їх впевненості у власних можливостях. А ось діти, у яких в дитинстві було мало тактильних контактів з батьками або вони були взагалі відсутні, найчастіше виростають нервовими і невпевненими людьми, не здатними брати на себе серйозну відповідальність і встановлювати міцні соціальні зв’язки.

Вироблення окситоцину
Однак справа не тільки в емоційній нестійкості, яка розвивається через відмову дорослих брати дитину на руки. Німецькі вчені з Інституту біології розвитку Товариства Макса Планка в Мюнхені досліджували стан дітей в таких ситуаціях і прийшли до певних висновків. В рамках психолого-біологічного експерименту вони спостерігали взаємодію півсотні матерів з їх п’ятимісячними дітьми. Відразу після того, як малюки побували на руках у своїх матерів, дослідники збирали зразки дитячої слини. Наступні подібні аналізи проводилися через рік, коли дітям було вже по вісімнадцять місяців, і половину з них батьки більше не носили на руках. У німецьких вчених була мета з’ясувати, чи впливають такі контакти з матір’ю на ген рецептора окситоцину у дітей і скільки виробляється гормону, який вважають відповідальним за почуття любові і прихильності.

Дослідники виявили, що в ДНК всіх малюків відбулися епігенетичні зміни, але їх можна було передбачити. У перший період дослідження спостерігалося значне зниження метилювання ДНК гена рецептора окситоцину. До цього зниження метилювання ДНК в цій області пов’язували з підвищеною виразністю гена рецептора окситоцину. Виходить, якісна взаємодія матері зі своєю дитиною здатна активувати у малюка вироблення окситоцину, що в свою чергу надавало йому спокій і радість. Ну, а у дітей з підвищеною метиляціею ДНК в вісімнадцять місяців і з низьким рівнем рецепторів окситоцину, тобто з недостачею цього гормону, була виявлена ​​загальна психологічна нестійкість, вони були більш неспокійними і частіше плакали.

Розвиток соматичних і психічних хвороб
Однак через нестачу окситоцину у дітей розвиваються не тільки ментальні проблеми, які в майбутньому негативно впливають на їхній емоційний стан і розвиток соціальних зв’язків. Дослідження останніх десяти років показують, що цей гормон серйозно впливає на здоров’я людини.

Наприклад, біологи з Університету Огайо в США вважають, що нормальний рівень окситоцину сприяє якнайшвидшому затягуванню ран у дітей. При цьому недостача даного гормону якраз є тим фактором, через який загоєння подряпин відбувається повільно, і оскільки вони здатні довго кровоточити, в них можуть проникнути різні інфекції.

Несподіваний результат дослідження отримали медики з Пенсільванського університету. Ці американські вчені припускають, що недолік гормону окситоцину сприяє затримці їжі в шлунку у дітей, провокує здуття, нудоту, діарею і навіть може бути каталізатором розвитку гастриту.

Дослідники з Корнельського університету в Ітаці виявили, що окситоцин залучений в широкий спектр функцій мозку дитини і може брати участь в патогенезі багатьох психічних хвороб. Саме недостачею окситоцину в дитячому віці вони пояснюють розвиток у дітей більшості афективних станів, розладів тривожного спектру і навіть обсесивно-компульсивного синдрому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Вплив матері на жіночий вибір материнства

Мама | 06:30, 12.02.2026

Дитинство — це не лише колискова й запах маминих рук. Це також слова, які болять десятиліттями, тиша, яка лякає більше за крик, і досвід, який формує фундамент рішень на все життя. Особливо — рішень, пов’язаних із материнством.