Причини страхів та агресії у дитини

Діти надзвичайно чутливі до будь-яких негативних проявів навколишнього світу. У такий непростий час надзвичайно складно підтримувати свій психологічний стан. Нелегко також забезпечувати спокійну та сприятливу для розвитку атмосферу вдома. До того ж пережиті негаразди та біди обов’язково залишають свій слід, з яким треба працювати.

Дитячі страхи – одна з найпоширеніших проблем, з якою батьки звертаються до психологів. Річ у тому, що страх є вродженою базовою емоцією, яка властива кожній людині. Зазвичай страхи загострюються у старшому дошкільному віці. Це пов’язано з тим, що дитина дорослішає. Втім, є й інші цілком реальні причини страхів у дітей.

Негативний досвід
Якщо одного разу з дитиною сталося щось травматичне або неприємне, вона може боятися цього. Наприклад, дитину покусав собака, і вона почала боятися тварин. Або у дитини стався неприємний інцидент у воді і вона боїться плавати та купатися. Будь-який сильний переляк може спровокувати виникнення стійких страхів.

Поведінка близьких людей
Страхом можна «заразитися» від близьких та значущих дорослих. Нерідко дітей ненавмисно залякують якимось об’єктом, який надалі стає причиною постійних невротичних переживань.

Гіперопіка
Через надмірну опіку діти стають невпевненими у собі та дуже боязкими. Такі діти можуть боятися багатьох простих речей.

Сімейні конфлікти
Сімейне виховання та особливості взаємин у сім’ї можуть впливати на виникнення страхів. Наприклад, брак уваги може служити каталізатором дитячих страхів, а конфлікти у родині впливають на втрату відчуття безпеки, і як наслідок, появу страхів.

Як боротися з дитячими страхами

Перше, що необхідно зробити, розібратися, чого боїться дитина, та звідки у неї цей страх. До кожної дитини має бути індивідуальний підхід, тому обов’язково зверніться до спеціаліста, якщо не можете розібратися з цим питанням самостійно.

Найпоширеніші способи боротьби зі страхами:

- розмови
- увага та турбота
- арт-терапія (пісок, малювання, ліпка)
- казкотерапія
- ігри, прогулянки.

Причини агресії у дітей

На певному етапі розвитку агресивна поведінка притаманна багатьом дітям. Річ у тому, що таким чином діти висловлюють своє незадоволення та інші негативні емоції. Втім, бувають й інші причини проявів агресії.

Вивчена поведінка
Дитина вчиться поводитися у оточення. Не виключено, що хтось із близьких час від часу проявляє агресію.

Спосіб зняти напругу
Діти не вміють переживати емоції, як дорослі, тому іноді можуть зняти напругу та невдоволення через такий неприємний спосіб.

Захист
Іноді агресія – це прагнення захистити себе, свій простір або свої речі.

Спосіб підтвердити свій авторитет
Тут мова йде про більш дорослих дітей та підлітків. Булінг доволі поширене явище серед підлітків, адже у такий спосіб вони намагаються підтвердити власний авторитет або сподобатися комусь із однолітків.

Як боротися з агресією
Перше, на що варто звернути увагу, це пригнічення негативних емоцій. Психологи радять ніколи не пригнічувати у дитини такі прояви, як плач, роздратування, гнів та крик. Це призводить до того, що у дитини виникає гостре відчуття несправедливості. Образа є, а проявити її не можна. Як наслідок, образа сидить всередині і дитина все одно знаходить, як дати вихід цим емоціям.

Якщо емоції не знаходять правильний вихід, дитина може направляти гнів на себе (аутоагресія) або стає пасивно-агресивною. Діти, яким не дають проявляти негативні емоції, переходять до пасивних способів. Це може проявлятися в недовірі до оточуючих, поганій поведінці та ігноруванні прохань.

Тому дозволяйте дитині кричати та злитися. Не сердьтеся у відповідь і не змушуйте дитину подавляти свої почуття. При капризах та істериках дитини необхідно зберігати спокій та намагатися пояснити, чому вона так поводиться, та що стало причиною такої поведінки.

Допоможіть дитині пережити погані відчуття. Висловлюйте слова підтримки та розуміння, обніміть, поцілуйте, розповідайте, як екологічно справлятися з проявами гніву. Обов’язково зверніть увагу на те, що провокує дитину на агресію та спробуйте уникати таких ситуацій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Вчені пояснили, як травми дитинства впливають на материнство

Психологія | 06:20, 10.07.2025

Насильство, пережите в дитинстві, може не просто залишити слід на все життя - воно здатне трансформуватися в батьківську жорстокість.

Чоловіки і жінки по-різному реагують на плач дитини - дослідження

Сімейні справи | 16:15, 09.07.2025

Чому жінки прокидаються від дитячого плачу вночі частіше, ніж чоловіки? Як виявилося, біологічні відмінності в слуху та обробці мозком звукових сигналів тут ні до чого.

5 причин частіше обіймати дитину

Сімейні справи | 11:20, 09.07.2025

Згідно з дослідженнями, людям життєво необхідні обійми. Дітям вони потрібні набагато більше, ніж дорослим, адже обійми - це не тільки прояв любові й турботи. За словами вчених, обійми допомагають нам справлятися зі стресом, бути щасливіше і здоровіше

Як допомогти дитині впоратися з переживаннями?

Психологія | 14:50, 06.07.2025

Практично всі діти та дорослі відчувають страх. Діти, як правило, бояться явищ, які не викликають переживань у дорослих. Через це багато дитячих страхів залишаються без уваги батьків, осідають усередині дитини, турбують її та супроводжують малюка аж

Як просити вибачення у дитини, якщо батьки не праві?

Сімейні справи | 12:10, 06.07.2025

Не рідко батьки можуть ненароком скривдити або накричати на свого малюка. Головне в цій ситуації - щиро вибачитися. Діти, в більшості своїй, дуже швидко відходять і завжди прощають дорослих. За умови, що батьки вибачаються від чистого серця.

Якщо діти в сім'ї конфліктують

Сімейні справи | 10:30, 03.07.2025

Конкуренція між братами і сестрами, сварки і навіть бійки - часте явище. Також нерідко буває, що негативні емоції дитина не проявляє/приховує, але всередині її все одно гризуть неприємні почуття і думки по відношенню до рідної людини. Які проблеми ви

Важливі прохання дитини до мами

Мама | 08:00, 02.07.2025

Практично всі новоспечені батьки не розуміють чого хоче немовля. Дуже часто це пригнічує молодих матусь, адже вони не знають, що потрібно новонародженій дитині. Однак з часом мами й тата знаходять так би мовити спільну мову з малюком і можуть розрізн