Як наші звички та характер впливають на долю

У кожного з нас на слуху вираз: «Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — поженеш характер, посієш характер — пожнеш долю». Чи правда, що наші вчинки, звички та характер впливають на нашу долю чи те, що призначено згори, змінити ніяк не можна?

Звичайно ж, людина народжується з якоюсь життєвою програмою, яку ми звикли називати «долею», а езотерики називають «кармою». Можливо, багато подій нашого життя запрограмовані заздалегідь, але в багатьох ситуаціях ми маємо свідомий вибір, який шлях обрати для себе. Тому наполовину події нашого життя залежать від нашої енергетичної програми, а друга половина від нас самих. Отже, ми можемо вплинути на долю, змінюючи свої звички та «шліфуючи» характер.

Так, людина народжується з певним характером та темпераментом, які часто передаються генетично від батьків. Хоча іноді бувають і винятки. Наприклад, у спокійних інтелектуалів-батьків може з'явиться на світ малюк - навіжений веселун. Також діти успадковують таланти та уподобання своїх батьків, і навіть смакові звички. Хоча частина їх формуються в залежності від атмосфери, в якій дитина виростає, і виховання, даного йому батьками.

Зазначимо, що характер шліфується протягом усього життя під впливом громадської думки, соціальних факторів, моральних підвалин. Отже, і наша доля з часом зазнає змін.

Звичка – наслідок характеру, але її можна змінити. Зазвичай звички формуються під час виховання, і погані забуваються, які замінюють хороші.

Корисні та гарні звички в собі треба виховувати: так з'явиться можливість змінити свою долю на краще. Лінь, безвідповідальність, пристрасть до алкоголю чи азартних ігор ведуть нас до деградації та поганої долі. А намагаючись стати краще, займаючись самоосвітою та саморозвитком, борючись з лінощами та різними пристрастями, ми покращуємо свою карму.

Щоб позбавитися поганих звичок і манер, потрібно їх замінити на хороші. Насправді, це не так легко, як може здатися на перший погляд, зате цілком можливо. Головне, виявити завзятість та бажання, виділити час і бути готовим до глобальних життєвих змін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

10 золотих правил хорошого тата

Тато | 06:30, 09.11.2025

Щоб стати справді хорошим татом, мало бути ним лише формально. Статистика шокує: в середньому батько витрачає на виховання дитини приблизно 5 хвилин на день! Решта часу відведена на вирішення побутових питань. Чомусь тато, хоч і є важливою частиною р

7 ознак щасливої сім'ї

Сімейні справи | 00:50, 09.11.2025

У сім’ї закладаються підвалини розвитку майбутньої особистості. А от якими вони будуть, залежить від стосунків у родині.

Як говорити з сином про контрацепцію?

Сімейні справи | 21:30, 08.11.2025

Ця розмова не менш важлива, ніж бесіда про секс. Та промовити вголос, що необхідно використовувати засоби захисту, аби запобігти вагітності й хворобам, нелегко, але потрібно. Зазвичай делікатну розмову із хлопцями доручають татам, щоб «поговорили як

Лікувальні кольори: вплив кольоротерапії на психоемоційне здоров'я дитини

Дитина | 20:50, 08.11.2025

Кольори оточують нас від самого народження. Причому дитина знайомиться з ними раніше, ніж дізнається їхні назви. Кольори безпосередньо впливають на формування характеру малюка, його самооцінку і психологічне здоров’я. Ця їхня особливість сьогодні шир

Чому підлітки хамлять батькам і як на це реагувати?

Сімейні справи | 21:30, 07.11.2025

На очах у занепокоєних батьків колись золота дитина перетворюється на… кактус. Радикальні зміни в характері свідчать про настання перехідного віку. З цим можна тільки привітати маму й тата, адже їхній малюк починає дорослішати. Тільки чомусь це зовсі

Які питання в сім'ї повинен розв'язувати виключно чоловік?

Тато | 07:30, 07.11.2025

Люди все частіше віддають перевагу гендерній рівності та партнерству в шлюбних відносинах. Проте існують побутові та інші питання, з якими чоловік, в силу природних особливостей, може впоратися краще. Розгляньмо, які обов’язки краще довірити чоловіко

Як мамі впоратися з тривожністю і страхами?

Мама | 00:30, 07.11.2025

Чим старші діти, тим більше тривоги виникає у мам. Як же зрозуміти, де проходить межа між нормальною турботою і надмірним занепокоєнням?