Як розпізнати аутизм у дитини?

Як тільки у батьків народжується маля, вони прагнуть дати йому усе найкраще. І дуже важливо не пропутити момент у розвитку маляти, коли стають помітними перші ознаки аутизму.

Щороку фахівці наголошують на тому, що аутизм — це не хвороба, а особливість нейророзвитку, і його не потрібно лікувати. А ще кожного року ми отримуємо актуальні числа кількості дітей із РАС. І вони вражають. Числа 2023 року свідчать, що кожна 36-та дитина має розлад аутистичного спектра. Ще п’ять років тому це була кожна 59-та, а 10 — кожна 68-ма. Науковці стверджують: якщо динаміка збережеться, то 2035 року аутизм матиме кожна п’ята дитина у світі.

Єдиної причини, яка може викликати в дитини розлад аутистичного спектра, досі так і не визначили. Як і не винайшли «чарівної пігулки» для його так званого «лікування» чи «профілактики». Проте фахівці одноголосно акцентують на важливості ранньої діагностики та раннього втручання у вигляді доказових корекційних методик. І радять батькам пильно стежити за розвитком дитини та оперативно звертатися до фахівців у разі тривожних маячків, які можна помітити в дитини уже після року, а іноді й ще раніше.

Які ж, власне, маячки в ранньому розвитку дитини можна вважати тривожними і які червоні прапорці можуть свідчити в дитини про можливий розлад аутистичного спектра?

Ви маєте підстави тривожитись, якщо:

- У вашої дитини відсутній вказівний жест. Тобто, вона не показує пальчиком або використовує руку іншої людини, щоб вказати на щось, що хоче отримати.

- Ваша дитина має мимовільний зоровий контакт або взагалі його не має.

- Ваша дитина не відгукується на ім’я, і вам здається, що вона вас ігнорує або й узагалі не чує.

- Ваша дитина пропускає етап рачкування, який притаманний віковому розвитку малюка, або повзає у дещо специфічний спосіб, ніби «веслуючи» однією ногою.

- Ваша дитина має затримку мовлення або й повну його відсутність, що не притаманно її віковій нормі. А також не використовує жести, щоб її зрозуміли.

- Ваша дитина говорить слова і навіть фрази, проте лише у вигляді ехолалій (наприклад, повторювання слів чи звуків із мультфільмів), шаблонів фраз чи завчених речень, водночас не веде навіть найпростіший діалог і майже не ставить запитань.

- Ваша дитина не виконує базових прохань, і вам здається, що вона вас не розуміє.

- Ваша дитина не цікавиться іншими дітьми: уникає їх або грається паралельно з ними. Надає перевагу контакту з дорослими, але не з однолітками.

- Ваша дитина надмірно емоційно реагує на дотики чи обійми, уникаючи їх. Має гіперчутливість до звуків, запахів, певних текстур, тканин, етикеток на одязі тощо.

- Ваша дитина демонструє чутливість (навіть до проявів істерики) до розчісування, чищення зубів, миття голови, підрізання волосся та нігтів.

- Ваша дитина виявляє вибірковість у харчуванні (певні продукти, певна текстура їжі тощо). Вона відмовляється жувати, вимагає лише блендерованих страв.

- Ваша дитина уникає натовпу, надмірно реагує на шум, швидко втомлюється від подій, які зазвичай подобаються дітям із нейротиповим розвитком (розважальні центри, дитячі дні народження, гучні майданчики тощо).

- Ваша дитина часто крутиться навколо себе, тривалий час стрибає на місці, ходить протягом певного часу навшпиньки, вишиковує предмети в рядочок чи стовпчик, не використовує предмети за їхнім призначенням і не розуміє правил гри чи функцій іграшки.

- Ваша дитина часто трясе кистями впродовж декількох секунд чи навіть хвилин, роблячи так звані «крильця».

- Ваша дитина має гостро виражені спецінтереси. Може протягом тривалого часу регулярно виконувати ту саму діяльність по колу, дивитися ті самі мультфільми.

- Ваша дитина має труднощі під час зміни планів чи непередбачених обставин, схильна до жорсткого повторення ритуалів і повсякденних рутин, виявляє надмірну тривожність під час нових ситуацій та має схильність до істерик, причини яких незрозумілі та неочевидні.

- Ваша дитина не звертає уваги на навколишнє середовище, а надає перевагу самостійній діяльності, навіть якщо їй щось не вдається або це небезпечно. Вам може здаватися, що дитина взагалі не відчуває небезпеки. Не просить допомоги, навіть якщо потребує її.

- Ваша дитина схильна до надмірної соціальної тривожності. Не розуміє невербальної комунікації інших осіб (міміку або жести).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

З якого віку дитині можна робити операцію з вирівнювання перегородки носа?

Дитина | 01:20, 19.01.2026

Носова перегородка — це хрящова та кісткова пластина, яка розділяє праву й ліву носові порожнини. У більшості людей вона дещо викривлена, але не завжди це викликає проблеми. Проте в деяких випадках викривлення настільки сильне, що перешкоджає нормаль

Риносинусит: небезпечне ускладнення після ГРВІ

Хвороби | 20:30, 18.01.2026

Лікарі застерігають: тривалі виділення з носа можуть свідчити не просто про «затяжну застуду», а про серйозне ускладнення — риносинусит.

Що робити, якщо дитина не фокусує увагу на предметі?

Дитина | 20:30, 18.01.2026

Замість розпачу важливо зрозуміти: така поведінка є не ознакою байдужості чи лінощів, а сигналом, що потрібно змінити підхід. Рішенням може стати розвиток навички, яка називається «комунікативною діяльністю». Про це розповіла педіатриня Marissa Penny

Дитина не тримає сечу під час сміху: чому?

Дитина | 18:28, 17.01.2026

Сміхова інконтиненція — це ненавмисне сечовипускання під час сміху, яке не супроводжується іншими порушеннями функцій сечової системи. Найчастіше така проблема виявляється у дітей віком 5–10 років, переважно у дівчат, хоча хлопчики також можуть бути

Як запобігти розвитку алергії у дитини?

Алергія | 07:30, 17.01.2026

Педіатриня Вікторія Хоменко поділилася порадами, як правильно діяти майбутнім мамам, батькам немовлят і сім’ям, де є діти з групи ризику.

Діагностика пневмонії у дітей: що краще робити — УЗД чи рентген?

Хвороби | 06:30, 17.01.2026

Для батьків це завжди тривожний діагноз: підвищена температура, кашель, часте дихання та зміни за прослуховування легень змушують негайно звертатися до лікаря. Але яким методом краще підтвердити діагноз — ультразвуковим дослідженням чи рентгеном.

Розлади харчової поведінки у дітей: що треба знати батькам?

Дитяче харчування | 01:20, 17.01.2026

РХП — це не лише класична анорексія чи булімія, які ми звикли уявляти. Сучасна медицина ідентифікує ширший спектр розладів, які можуть становити смертельну небезпеку для серця, судин і всього організму.