Як насправді потрібно заспокоювати дитину, яка плаче?

Ніхто не любить дитячі істерики, особливо, коли дитина не має жодних причин плакати (за версією батьків). Тобто мова йде не про немовлят, які тільки плачем можуть сигналізувати про свої потреби, а про дитину старше 2-х років. Уявімо таку ситуацію, ви з дитиною на майданчику, діти щось не поділили, і ось уже ваш трирічка ридає ридма. Науковцями доведено, що наш мозок запрограмований миттєво реагувати на дитячий плач. Активується реакція «бий або біжи», частішає серцебиття і ми готові до дій, навіть якщо це не наша дитина. Тож ви налаштовані на те, щоб заспокоїти малюка, але в нього інші плани, і щоб ви не казали, істерика не вщухає. Що робити в такому випадку?

Дитячі сльози діють на дорослих по-різному — одні наповнюються співчуттям та ніжністю, інші караються відчуттям провини, а є й ті, хто втрачає контроль над емоціями та починає злитися. І хоч батьки реагують по-різному, та їх об’єднує одна ціль — якнайшвидше заспокоїти дитину.

Чого не можна казати дитині, коли вона плаче?
Насправді, плач для дітей віком від 2 до 4 років — це важливий інструмент вираження емоцій. Їм не обов’язково сумно — вони можуть злитися, боятися, ображатися, гніватися, хвилюватися або навіть занадто сильно радіти. І все це вони висловлюють через плач. І часто на питання батьків «Що сталося?» трирічка не може дати чітку відповідь, і продовжує ридати. Він і справді не знає, що за буря твориться у нього всередині.

Саме через це фраза «Досить ридати» не працює. Ба більше того — може нашкодити дитині. Забороняючи дітям плакати, ми блокуємо для них саму можливість перенести фізичний чи душевний біль, виплеснути з себе незрозумілі відчуття і заспокоїтися. Звуки плачу дратують (особливо, якщо поруч люди), і дорослі говорять дитині ці небезпечні фрази:

- Не реви, припини плакати, а то ми підемо додому!
- Не плач, ти сам / сама винна!
- Перестань ревіти, з тебе будуть всі сміятися!
- Припини скиглити, ти вже великий / велика!
- Коли плачеш, ти такий негарний / негарна!
- Хороші діти не плачуть через таку дрібницю!
- Не плач, інакше я тебе (покараю, не дам чогось, не буду любити і т.д.)!

Часто дорослі вважають, якщо дитина припинить плакати, їй стане легше. Насправді фраза «Годі плакати» дає зрозуміти, що ви не сприймаєте серйозно дитячі переживання, не розумієте, що вона відчуває. Дитина плакатиме ще голосніше й наполегливіше.

Чому відволікання теж не працює?
Якщо бути точнішим, відволікання працює, але не так, як потрібно. Деякі батьки вважають, що найефективніший спосіб заспокоїти дитину — перемкнути її увагу, відволікти від того, що викликало сльози. Кому не доводилося розмахувати улюбленою іграшкою перед заплаканим обличчям дитини або наспівувати її улюблену пісеньку?

Якщо дитина б’ється з однолітком через іграшку, правильніше відволікти її іншою іграшкою. Але якщо малюк плаче через те, що матуся вдягла на нього куртку, позбавивши можливості зробити це самому, спроба перемкнути його увага призведе лише до того, що він розплачеться ще голосніше. Так він намагається бути почутим.

Як же заспокоїти дитину?
Для того, щоб заспокоїти дитину, потрібно заспокоїтися самому. Найголовніше — видихнути. Зрозуміло, що батьки можуть бути втомленими, а плач — зводить з розуму. Якщо роздратовано намагатися зобразити позитивну підтримку, нічого доброго не вийде, дитина почне плакати ще дужче. Тому потрібно хоча б постаратися зробити кілька глибоких вдихів, проаналізувати, що саме вас злить зараз (швидше за все, це не дитина, а проблеми на роботі / сварка з партнером / рахунки / будь-які інші дорослі неприємності), і спробувати це відкинути. Це може бути надзвичайно складно, але ж можна просто спробувати.

Всі мають право на емоції, як позитивні, так і негативні. Завдання батьків — навчити дитину контролювати свої почуття, підтримати, якщо це не вдається одразу, та проявляти абсолютну любов до своєї дитини.

«Я розумію, що ти засмучений / розлючений / боїшся / так сильно радієш — це нормально!»
Називаючи емоцію ви допомагаєте дитині її усвідомити, а отже, й навчитися контролювати.

«Це було дуже неприємно / сумно / прикро, я розумію!»
Показуючи дитині, що ми зрозуміли, про яку саме подію йдеться, ми допомагаємо їй усвідомити, що саме так її засмутило / схвилювало. Важливо проговорювати негативні емоції та причину їхньої появи.

«Я бачу, що ти засмучений, але не розумію, чому. Ти можеш допомогти мені зрозуміти?»
Дитина зрозуміє, що його не просять замовкнути, а готові слухати — так йому буде простіше заспокоїтися і спробувати сформулювати проблему. І знайти рішення.

«Давай відпочинемо»
Іноді потрібно просто відвести дитину в спокійне місце і дати їй можливість заспокоїтися. Діти часто втомлюються від гучних звуків, натовпу. Іноді краще піти в тихе місце, подихати, заспокоїтися — і можна знову вирушати грати.

«Хочеш, я допоможу тобі / спробуємо ще раз разом?»
Часто дитині, ридаючій від фрустрації, потрібні три речі: допомога, невелика перерва, щоб перезавантажитися, і можливість спробувати зробити те, що не вийшло, знову. Запитуючи дітей, чи потрібна їм допомога, ми допомагаємо їм відчувати себе потрібними і важливими.

«Давай разом подумаємо, що робити»
Якщо ви хочете, щоб дитина навчилася самостійно шукати рішення, частіше говоріть їй цю фразу. Спочатку допомагайте знайти вихід із ситуації, а потім підтримуйте дитину та її рішення.

«Я люблю тебе»
Це буває дуже складно вимовити, особливо, коли дитина ридає в сотий раз за ранок, і у батьків вже око смикається. Тут головне усвідомити: вона не навмисне.

Дитина не намагається роздратувати вас, вона дійсно не вміє поки що контролювати свої емоції. Ми ж не сердимося і не кричимо на дорослого, який не вміє грати на фортепіано або водити машину? Всьому цьому можна навчитися — як і регуляції емоцій. Тому кожен раз, почувши дитячий плач, повторюйте про себе «вона не навмисне, вона не навмисне, просто їй складно, вона маленька й поки не вміє справлятися з емоціями». Навіть якщо це допоможе не зірватися в одному випадку з десяти — буде чудово!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

Дитина | 01:20, 30.06.2026

Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.

Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

Дитина | 00:30, 30.06.2026

Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат

Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей

Дитина | 08:30, 29.06.2026

Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою невидимою небезпекою для дитячого розвитку є приховані нічні мікроапное — короткочасні зупинки дихання (

Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

Дитина | 07:30, 29.06.2026

Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи

Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?

Дитина | 06:30, 29.06.2026

Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою брекетів. Сучасна гнатологія (наука про взаємозв'язок щелеп з іншими органами) доводить: патологія прик

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?

Дитина | 00:30, 29.06.2026

Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звукове тло. У дорослих мозок навчився фільтрувати ці шуми за допомогою механізму селективного уваги. Про