Логопеди фіксують, що відсутність базової безпеки у дітей відбиваються на розвитку мовленнєвих навичок – стало більше випадків дизартрії (порушення мовлення) чи логоневрозу (заїкання), дислалії (порушення вимови звуків), дислексії (розлад читання) та дисграфії (розлад письма).
Зараз не кожен садочок чи школа мають у своєму штаті логопеда, а тому батькам варто розуміти на що звертати увагу, щоб вчасно розпочати корекційні заняття.
"Українська правда. Життя" попросила поділитись своїм досвідом логопедів, які співпрацюють з проєктом "Готуємо дітей і молодь до майбутнього" міжнародного благодійного фонду Карітас України у різних регіонах країни. Спеціалісти описали ситуації і "дзвіночки", які не можна ігнорувати, коли дитина вчиться говорити, читати та писати.
Затримка у розвитку словникового запасу
Перші спроби спілкування зі світом немовлята роблять ще до року. У період 9-12 місяців у малюків проявляється гуління і лепет: характерні для раннього віку звуки "гии", "агу", "кхх", "бобо", "туту" тощо. Якщо вони відсутні, то це привід звернення для невролога.
"Найсприятливішим періодом для розвитку мови є вік 2-3 років, коли дитина має активно поповнювати словниковий запас та складати фрази", – зазначає логопединя Оксана Заторська з Карітас Дрогобич. За її словами, якщо у цьому віці дитина "все розуміє, але мовчить", або її словниковий запас не перевищує 10-12 слів, то варто проконсультуватись.
Важливо розуміти, що словонаслідування "гав", "няв", "бі-бі" та інші – не є словами. "Своя мова", яка незрозуміла і нерозбірлива для оточення, теж не рахується. Слова мають містити семантику і бути загальновживаними: "мама", "тато", "кіт", "баба", "дай", "хочу", "пити" тощо.
"Якщо у цьому віці в дитини у мовленні присутні постійні повторення чужих слів і фраз, зокрема з мультиків і кінофільмів, варто звернутись до логопеда. Слова чи фрази можуть бути також іноземною мовою", – уточнює логопединя Руслана Курій з Карітасу Борислав.
Деякі діти говорять уривчасто, ніби "застрягають" на словах і повторюють склади ("ма-ма-ма машина"). Їхня мова дуже повільна, з тривалими паузами.
"Вони ніби підбирають кожне слово і це викликає труднощі у веденні комунікації", – каже Руслана Курій.
А є діти, які навпаки – "строчать" занадто швидко, ковтаючи закінчення слів і пропускаючи склади. Їх мало хто розуміє. З часом це впливає на психологічний стан дитини, вона починає соромитися та уникати спілкування.
Обидва випадки можуть вказувати на дизартрію чи логоневроз (заїкання), зазначає Юля Лещенко.
У дітей 6-7 років на початковому етапі навчання читання і письма пропуски літер, складів чи спотворення слів можуть траплятися досить часто. Це пов’язано з формуванням навичок і уваги.
Якщо ж після кількох місяців навчання та пояснень вчителя у диктанті учень досі пише: "сапка" замість "шапка", "тім" замість "дім". Або пропускає/додає букви (кіт – кі, молоко – моло), переставляє склади (стіл – сілт), пише "зчеплені" слова (ушколупішов), то це сигнал, що у дитини є труднощі з формуванням писемного мовлення.
"Усно дитина може формулювати речення правильно, але при написанні та читанні постійно пропускає літери, заміняє схожі за звучанням або за написанням (л – м, и – ш, д – т), то це дислексія чи дисграфія. З цим обов’язково потрібно працювати додатково", – підсумовує Галина Рибчук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, логопед
Цікаво також:
Новини по темі
Як родина програмує майбутнє дитини з перших років життя?
Сімейні справи | 06:30, 03.02.2026
Як батькам позбутися відчуття провини перед дитиною?
Сімейні справи | 01:20, 03.02.2026
Якщо у дитини виявили сірчану пробку?
Дитина | 00:30, 03.02.2026
Відеоігри можуть стимулювати розвиток мислення у дітей - дослідження
Ігри та іграшки | 06:30, 02.02.2026
Типові помилки у вихованні дівчаток
Виховання | 01:20, 02.02.2026
Як звички батьків можуть зламати майбутнє дитини?
Сімейні справи | 23:30, 01.02.2026
Як емоційний стан батька стає дзеркалом для дитини?
Тато | 22:30, 01.02.2026