Логопеди фіксують, що відсутність базової безпеки у дітей відбиваються на розвитку мовленнєвих навичок – стало більше випадків дизартрії (порушення мовлення) чи логоневрозу (заїкання), дислалії (порушення вимови звуків), дислексії (розлад читання) та дисграфії (розлад письма).
Зараз не кожен садочок чи школа мають у своєму штаті логопеда, а тому батькам варто розуміти на що звертати увагу, щоб вчасно розпочати корекційні заняття.
"Українська правда. Життя" попросила поділитись своїм досвідом логопедів, які співпрацюють з проєктом "Готуємо дітей і молодь до майбутнього" міжнародного благодійного фонду Карітас України у різних регіонах країни. Спеціалісти описали ситуації і "дзвіночки", які не можна ігнорувати, коли дитина вчиться говорити, читати та писати.
Затримка у розвитку словникового запасу
Перші спроби спілкування зі світом немовлята роблять ще до року. У період 9-12 місяців у малюків проявляється гуління і лепет: характерні для раннього віку звуки "гии", "агу", "кхх", "бобо", "туту" тощо. Якщо вони відсутні, то це привід звернення для невролога.
"Найсприятливішим періодом для розвитку мови є вік 2-3 років, коли дитина має активно поповнювати словниковий запас та складати фрази", – зазначає логопединя Оксана Заторська з Карітас Дрогобич. За її словами, якщо у цьому віці дитина "все розуміє, але мовчить", або її словниковий запас не перевищує 10-12 слів, то варто проконсультуватись.
Важливо розуміти, що словонаслідування "гав", "няв", "бі-бі" та інші – не є словами. "Своя мова", яка незрозуміла і нерозбірлива для оточення, теж не рахується. Слова мають містити семантику і бути загальновживаними: "мама", "тато", "кіт", "баба", "дай", "хочу", "пити" тощо.
"Якщо у цьому віці в дитини у мовленні присутні постійні повторення чужих слів і фраз, зокрема з мультиків і кінофільмів, варто звернутись до логопеда. Слова чи фрази можуть бути також іноземною мовою", – уточнює логопединя Руслана Курій з Карітасу Борислав.
Деякі діти говорять уривчасто, ніби "застрягають" на словах і повторюють склади ("ма-ма-ма машина"). Їхня мова дуже повільна, з тривалими паузами.
"Вони ніби підбирають кожне слово і це викликає труднощі у веденні комунікації", – каже Руслана Курій.
А є діти, які навпаки – "строчать" занадто швидко, ковтаючи закінчення слів і пропускаючи склади. Їх мало хто розуміє. З часом це впливає на психологічний стан дитини, вона починає соромитися та уникати спілкування.
Обидва випадки можуть вказувати на дизартрію чи логоневроз (заїкання), зазначає Юля Лещенко.
У дітей 6-7 років на початковому етапі навчання читання і письма пропуски літер, складів чи спотворення слів можуть траплятися досить часто. Це пов’язано з формуванням навичок і уваги.
Якщо ж після кількох місяців навчання та пояснень вчителя у диктанті учень досі пише: "сапка" замість "шапка", "тім" замість "дім". Або пропускає/додає букви (кіт – кі, молоко – моло), переставляє склади (стіл – сілт), пише "зчеплені" слова (ушколупішов), то це сигнал, що у дитини є труднощі з формуванням писемного мовлення.
"Усно дитина може формулювати речення правильно, але при написанні та читанні постійно пропускає літери, заміняє схожі за звучанням або за написанням (л – м, и – ш, д – т), то це дислексія чи дисграфія. З цим обов’язково потрібно працювати додатково", – підсумовує Галина Рибчук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, логопед
Цікаво також:
Новини по темі
Дитина стресує, неспокійна або гіперактивна? Це можуть бути проблеми із сенсорною обробкою інформації
Дитина | 19:30, 30.10.2025
Сепарація дитини від батьків: чому вона важлива обом сторонам?
Сімейні справи | 07:30, 29.10.2025
Чому відсмоктувати соплі у дитини небезпечно?
Дитина | 23:30, 28.10.2025
Що робити, якщо дитина говорить уві сні?
Дитина | 22:30, 28.10.2025
Що робити, якщо дитина не може заснути без нічника?
Дитина | 20:30, 28.10.2025
З якого віку дітям варто починати догляд за обличчям і чи безпечна для них косметика для дорослих?
Косметологія | 01:20, 26.10.2025
Втричі більше дітей мають тривожний стан, ніж вважають їхні батьки
Дитина | 06:30, 24.10.2025