Як навчити дитину правильно реагувати на чужу думку?

– А мені Толік сказав, що я огидно малюю і що моїми малюнками треба розпалювати піч, – плаче Іванко, дев’ятирічний син моєї подруги, на чиї дивовижні роботи я можу дивитися довго і часто…

– Якщо ти плачеш, значить, будеш палити? – спокійно питаю я.

– У нас немає грубки, але я їх порву, всі порву, – тихо шепоче хлопчик.

– Маєш право. Я не знала просто, що ти малюєш для того, щоб подобатися Толіку. Думала, що ти щасливий, коли змішуєш свої фарби, шукаєш сюжети, проводиш довгий час в студії …

– Я щасливий! Дуже щасливий! – вигукує Івась, витріщивши на мене великі розумні очі.

– Тоді запам’ятай раз і назавжди, що життя складається з тих, хто щасливий, коли щось створює, і з тих, хто щасливий, коли руйнує щось створене іншими …

Тебе чекає попереду дуже багато “Толіків”, які будуть намагатися зруйнувати все, що ти створив, або назавжди відбити у тебе бажання робити хоч щось… І якщо ти будеш допомагати їм, слухняно знищуючи все, що їм не сподобалося, ти нічого не досягнеш…

Ти будеш довічно обслуговувати цих “Толіків”, кожен з яких точно знає, як треба малювати, але нічого не намалював… знає, як писати, але нічого не написав… знає, як лікувати, навчати, перемагати на Олімпіаді, і навіть управляти державою… але нічого цього не робить в реальності.

– Чому? – Іванкові сльози висохли.

– Тому що не вміють, – усміхаюся я, – а ті, хто вміють, знають, яка це праця, тому ні за що не стануть критикувати з такою злістю. Можуть сказати, що їм незрозуміло, але ось що треба спалити – ні…

– Я не буду палити…

– Вірю. Продовжуй, навіть якщо “Толіки” будуть дружно тебе зупиняти…

Чудові Іванові картини продовжують своє життя, чому я дуже рада…

І буду рада набагато більше, якщо вбережу ще чиюсь творчість від всюдисущих “Толіків”, що маскують часто свої емоційні помиї, щедро виливаючи їх на чужі голови, пліснявою фразою – “це моя думка”…

Думка не знищує, не принижує, не знецінює, не виносить вердикти там, де немає експертного рівня… І вже точно не вказує, що робити з тим, що не припало до душі …

Вона приймає або не приймає те, що бачить …

Так що – в шию всіх “Толіків”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Регрес у поведінці старшої дитини: чому «дорослий» первісток знову просить пустушку?

Дитина | 01:20, 16.06.2026

Після появи в домі немовляти старша дитина раптово може почати пісятися в ліжко, просити суміш із пляшечки або розмовляти дитячим лепетом.

Пастка дитячих ревнощів: як запобігти суперництву між старшою та молодшою дитиною?

Дитина | 00:30, 16.06.2026

Поява немовляти неминуче зміщує фокус уваги батьків, що часто провокує у старшої дитини гострі напади ревнощів та образи.

Гроші в родині: як чесно говорити з дитиною про фінансові проблеми?

Сімейні справи | 08:30, 15.06.2026

Економічні кризи та втрата роботи батьками впливають на всю родину, і діти відчувають фінансову тривогу дорослих без жодних слів.

Статеве виховання без сорому: коли і як починати розмову про «це»?

Дитина | 08:30, 14.06.2026

Сучасне статеве виховання — це не про анатомію інтимних стосунків, а насамперед про безпеку, особисті кордони та повагу до свого тіла.

Коли родина руйнується: як повідомити дитині про розлучення батьків?

Сімейні справи | 07:30, 14.06.2026

Розлучення батьків — це крах звичного світу для дитини, проте правильний підхід дорослих може мінімізувати психологічну травму.

Підлітковий бунт: як зберегти контакт з дитиною, яка раптово віддалилася?

Сімейні справи | 06:30, 14.06.2026

Перетворення вчорашнього слухняного малюка на колючого, замкненого та критичного підлітка — одне з найскладніших випробувань для батьківства.

Дитяча брехня: чому діти обманюють і як повернути втрачену довіру?

Дитина | 01:20, 14.06.2026

Коли батьки вперше ловлять дитину на брехні, вони відчувають шок та розчарування, проте психологи запевняють: причини обману рідко криються у злих намірах.