Симптоми ревматичних захворювань часто розвиваються поступово, непомітно для батьків. Але вони прогресують і можуть бути дуже небезпечними, оскільки здатні стати причиною інвалідності, ураження внутрішніх органів та формування набутих клапанних вад серця. Щоб цього не сталося, потрібно своєчасно виявити захворювання та розпочати його лікування. Захворювання, що лікує ревматолог:
ревматизм;
ревматоїдний артрит;
реактивний артрит;
остеоартроз;
системна червона вовчанка;
васкуліти системні;
остеопороз;
подагра та ін;
Як показують дослідження, лікарі загальної практики не завжди можуть запідозрити ревматичну патологію. Тому вона може тривалий час залишатися невиявленою і діагностується лише при виражених симптомах або після розвитку ускладнень.
Тому з появою перших ознак аутоімунних уражень сполучної тканини варто звернутися саме до дитячого ревматолога, а не педіатра. Звертатися до цього лікаря варто, якщо у дитини виявляються такі симптоми:
ломота у кістках;
м'язові болі;
прогресуюча м'язова слабкість;
геморагічний висип на тілі (у вигляді дрібних синців);
біль у суглобах, їх припухлість, почервоніння;
обмеження рухливості суглобів, їх скутість у ранковий час;
хрускіт у суглобах та хребті;
підвищена температура тіла більше 10 днів поспіль без явних причин;
патологічна реакція шкіри на холод (зміна кольору, набряклість, ущільнення).
У групі ризику насамперед діти з частими вірусними інфекціями та ангінами. На тлі інфекційних захворювань часто розвиваються реактивні артрити, а запальні процеси мигдаликів іноді ускладнюються ревматичною лихоманкою, яка може призвести до ураження не лише суглобів, а й серця. Таким дітям потрібна щорічна консультація ревматолога з профілактичною метою. Застосовуються як інструментальні, так і лабораторні методи діагностики.
Дитина здає загальноклінічні аналізи. Найважливішим етапом діагностики є проведення імуносерологічних досліджень. Вони спрямовані на виявлення аутоантитіл, що є маркерами ревматичних захворювань. Як матеріал для дослідження найчастіше використовується кров, рідше – інші біологічні рідини.
Для уточнення характеру поразки суглобів проводиться інструментальна діагностика. Найчастіше дітям виконується УЗД або рентгенологічне дослідження. Рідше доводиться вдаватися до комп'ютерної чи магнітно-резонансної томографії. Ці методи дуже точні. Вони дозволяють у найдрібніших деталях візуалізувати зв'язки, суглоби та навколосуглобові структури.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: мама, сайт для мам, вагітність, дитина, пологи, дієта, суглобів, можуть, захворювань, дослідження, ревматолога, суглоби, дитини, внутрішніх, тканини
Цікаво також:
Новини по темі
Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?
Дитина | 01:20, 30.06.2026
Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію
Дитина | 00:30, 30.06.2026
Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей
Дитина | 08:30, 29.06.2026
Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей
Дитина | 07:30, 29.06.2026
Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?
Дитина | 06:30, 29.06.2026
Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку
Дитина | 01:20, 29.06.2026
Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?
Дитина | 00:30, 29.06.2026