Не будіть «внутрішню бабцю»: що не варто робити, коли хворіють діти

Ми дотримуємося принципів прогресивного батьківства та доказової медицини та знаємо, як потрібно реагувати на хвороби. Але в кожному з нас живе збірний образ усіх страхів, стереотипів про здоров'я та застарілих методів боротьби з дитячими хворобами (ви пам'ятаєте інгаляцію з картоплі?). Ми назвали його «внутрішньою бабцею».

Вона прокидається після будь-якого дитячого (і недитячого теж) пчиху, кашлю, шморгання носом — і все, як у тумані: теплі ковдри так і лізуть на хворого, часник манить своїм цілющим ароматом, а вікна закриваються самі собою. Розберемося, які з методів «внутрішньої бабці» вже безнадійно застаріли і чому їх не можна застосовувати.

1. Боязнь протягів

Як правило, наша «внутрішня бабца» – мерзлячка. І мало того, що вона наполягає, щоб ми одягали кілька шарів одягу на вулицю (навіть влітку), так ще й просить зачиняти усі вікна в будинку.

Чому це робити не варто?

Повітрообмін допомагає позбавитися вірусів і бактерій, які передаються повітряно-краплинним шляхом (їх частки можуть перебувати в повітрі протягом декількох годин), тому відкривати вікна і провітрювати приміщення просто необхідно для підтримки здорового мікроклімату.

2. Лікування теплом

Після закритих вікон з'являлися теплі шкарпетки та ковдри з шафи (бажано вовняні, щоб, напевно). Вони хворого кутали за принципом капусти. Якщо це не допомагало, і температура тіла не падала — йшла важка артилерія. Гаряча вода в таз (близько 40 градусів), півсклянки сухого порошку гірчиці та ноги прямо в цю пару. А потім знову теплі шкарпетки та під ковдру!

Чому це робити не варто?

Пропотіти дитина, може, й пропотіє. Але тільки буде під ковдрою, як у лазні. Або як у термосі. Тобто таким самим гарячим. Температура від потіння під ковдрою не знижується! Наша ж мета - її збити, тому в хід йде рясне питво.

3. Відмова від прогулянок та душу

Як там справи з рясним потінням? Пам'ятаєте, що піт ще й змивати забороняли? Ні про який душ (тим більше про миття голови) під час хвороби не могло бути й мови - імунітет ослабне, хворіти будете довше і ще ускладнення отримаєте. Про прогулянки теж забували щонайменше на тиждень. Що, дарма вікна у всій квартирі зачиняли?

Чому це робити не варто?

Дотримуватися гігієни (у тому числі мити голову) потрібно під час будь-якої хвороби. Не будемо ж ми змушувати хворого митися у власному поті, що виділяється за високої температури? Душ не погіршить стан, тому відмовлятися від нього немає жодних підстав. Прогулянки теж не зашкодять, навіть якщо нежить і кашель ще не пройшли (зрозуміло, що температура не повинна бути високою, а стан хворого має нормалізуватися). І не лякайтеся, якщо кашель посилиться - це означає, що дихальні шляхи звільняються від слизу (на свіжому повітрі покращується кровопостачання слизової оболонки бронхів, тим самим покращується відходження мокротиння).

4. Розтирання горілкою

Пам'ятається ще один метод – розтирання за високої температури. Для цього брали горілку та розводили її з водою один до одного (або оцет). Хворого роздягали і клали на спину, мачали м'яку серветку в розчин і легкими рухами обтирали тіло. Спершу руки, пахви, грудну клітку, потім живіт та ноги. Перевертали, терли спину та сідниці. Запам'ятали послідовність? «Внутрішня бабця» іноді так і шепоче, що треба негайно приступати.

Чому це робити не варто?

Горілка та оцет вбираються в шкіру швидше, ніж висихають, і це може спричинити отруєння в організмі. А їхні пари можуть обпекти слизову оболонку. Якщо хочете обтирати хворого - обтирайте чистою вологою м'якою ганчірочкою - вона краще охолоджує шкіру і вже нічого не обпалить.

5. Інгаляція з картоплі

Ще наша «внутрішня бабця» — любителька використовувати різні продукти не за прямим призначенням. Замість приготувати смачну картоплю в мундирі (і дати організму хоч якісь поживні речовини під час хвороби), вона пропонує її просто зварити, накритися зверху рушником і робити інгаляцію. Нібито це провокує приплив крові до слизової поверхні верхніх респіраторних шляхів та дозволяє ліквідувати активні застійні явища! Загалом каже, що дихати буде легше.

Чому це робити не варто?

Під час такої процедури у хворого можуть бути опіки дихальних шляхів та слизових оболонок носа, рота та очей, набряк гортані, різного роду спазми, а також обструкція дихальних шляхів. А якщо ще й температура при цьому висока – можна зовсім знепритомніти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.

Як запобігти емоційному віддаленню чоловіка після появи малюка?

Післяпологовий період | 01:20, 18.06.2026

Коли в домі з'являється немовля, чоловіки часто опиняються в тіні материнської турботи, що призводить до прихованих образ та віддалення.

Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

Чому дітям критично важливо спілкуватися з дідусями і бабусями?

Дитина | 06:30, 17.06.2026

Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.