Не будіть «внутрішню бабцю»: що не варто робити, коли хворіють діти

Ми дотримуємося принципів прогресивного батьківства та доказової медицини та знаємо, як потрібно реагувати на хвороби. Але в кожному з нас живе збірний образ усіх страхів, стереотипів про здоров'я та застарілих методів боротьби з дитячими хворобами (ви пам'ятаєте інгаляцію з картоплі?). Ми назвали його «внутрішньою бабцею».

Вона прокидається після будь-якого дитячого (і недитячого теж) пчиху, кашлю, шморгання носом — і все, як у тумані: теплі ковдри так і лізуть на хворого, часник манить своїм цілющим ароматом, а вікна закриваються самі собою. Розберемося, які з методів «внутрішньої бабці» вже безнадійно застаріли і чому їх не можна застосовувати.

1. Боязнь протягів

Як правило, наша «внутрішня бабца» – мерзлячка. І мало того, що вона наполягає, щоб ми одягали кілька шарів одягу на вулицю (навіть влітку), так ще й просить зачиняти усі вікна в будинку.

Чому це робити не варто?

Повітрообмін допомагає позбавитися вірусів і бактерій, які передаються повітряно-краплинним шляхом (їх частки можуть перебувати в повітрі протягом декількох годин), тому відкривати вікна і провітрювати приміщення просто необхідно для підтримки здорового мікроклімату.

2. Лікування теплом

Після закритих вікон з'являлися теплі шкарпетки та ковдри з шафи (бажано вовняні, щоб, напевно). Вони хворого кутали за принципом капусти. Якщо це не допомагало, і температура тіла не падала — йшла важка артилерія. Гаряча вода в таз (близько 40 градусів), півсклянки сухого порошку гірчиці та ноги прямо в цю пару. А потім знову теплі шкарпетки та під ковдру!

Чому це робити не варто?

Пропотіти дитина, може, й пропотіє. Але тільки буде під ковдрою, як у лазні. Або як у термосі. Тобто таким самим гарячим. Температура від потіння під ковдрою не знижується! Наша ж мета - її збити, тому в хід йде рясне питво.

3. Відмова від прогулянок та душу

Як там справи з рясним потінням? Пам'ятаєте, що піт ще й змивати забороняли? Ні про який душ (тим більше про миття голови) під час хвороби не могло бути й мови - імунітет ослабне, хворіти будете довше і ще ускладнення отримаєте. Про прогулянки теж забували щонайменше на тиждень. Що, дарма вікна у всій квартирі зачиняли?

Чому це робити не варто?

Дотримуватися гігієни (у тому числі мити голову) потрібно під час будь-якої хвороби. Не будемо ж ми змушувати хворого митися у власному поті, що виділяється за високої температури? Душ не погіршить стан, тому відмовлятися від нього немає жодних підстав. Прогулянки теж не зашкодять, навіть якщо нежить і кашель ще не пройшли (зрозуміло, що температура не повинна бути високою, а стан хворого має нормалізуватися). І не лякайтеся, якщо кашель посилиться - це означає, що дихальні шляхи звільняються від слизу (на свіжому повітрі покращується кровопостачання слизової оболонки бронхів, тим самим покращується відходження мокротиння).

4. Розтирання горілкою

Пам'ятається ще один метод – розтирання за високої температури. Для цього брали горілку та розводили її з водою один до одного (або оцет). Хворого роздягали і клали на спину, мачали м'яку серветку в розчин і легкими рухами обтирали тіло. Спершу руки, пахви, грудну клітку, потім живіт та ноги. Перевертали, терли спину та сідниці. Запам'ятали послідовність? «Внутрішня бабця» іноді так і шепоче, що треба негайно приступати.

Чому це робити не варто?

Горілка та оцет вбираються в шкіру швидше, ніж висихають, і це може спричинити отруєння в організмі. А їхні пари можуть обпекти слизову оболонку. Якщо хочете обтирати хворого - обтирайте чистою вологою м'якою ганчірочкою - вона краще охолоджує шкіру і вже нічого не обпалить.

5. Інгаляція з картоплі

Ще наша «внутрішня бабця» — любителька використовувати різні продукти не за прямим призначенням. Замість приготувати смачну картоплю в мундирі (і дати організму хоч якісь поживні речовини під час хвороби), вона пропонує її просто зварити, накритися зверху рушником і робити інгаляцію. Нібито це провокує приплив крові до слизової поверхні верхніх респіраторних шляхів та дозволяє ліквідувати активні застійні явища! Загалом каже, що дихати буде легше.

Чому це робити не варто?

Під час такої процедури у хворого можуть бути опіки дихальних шляхів та слизових оболонок носа, рота та очей, набряк гортані, різного роду спазми, а також обструкція дихальних шляхів. А якщо ще й температура при цьому висока – можна зовсім знепритомніти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Основні помилки у вихованні дочок

Виховання | 06:30, 11.05.2026

Виховання доньки — це тонка сфера, де батьки часто впадають у крайнощі: або надмірно опікують («принцеса»), або вимагають ідеальності («зручна дівчинка»).

Вплив розлучення батьків на дітей

Сімейні справи | 01:20, 11.05.2026

Розлучення батьків — це завжди стрес, але його вплив на дитину залежить не від самого факту розриву, а від того, як саме батьки поводяться під час і після цього процесу.

Токсичні стосунки з мамою: що робити?

Сімейні справи | 00:30, 11.05.2026

Відносини з токсичною мамою — це одна з найскладніших психологічних тем, оскільки вона зачіпає базову потребу в любові та безпеці. Коли «гніздо стає порожнім», токсичні прояви часто посилюються: мама може маніпулювати почуттям провини («я для тебе вс

Коли поведінку дитини не можна ігнорувати?

Дитина | 19:30, 10.05.2026

Ігнорування як метод виховання підходить лише для дрібних маніпуляцій чи капризів. Проте існують ситуації, коли ваша бездіяльність може бути небезпечною.

Що буде з підлітком, якщо він не отримує любові від батьків?

Сімейні справи | 08:30, 10.05.2026

Відсутність батьківської любові та емоційного прийняття в підлітковому віці — це серйозна психологічна травма, яка формує фундамент дорослого життя. Підліток, який не відчуває, що його люблять, змушений вибудовувати складні (і часто руйнівні) механіз

5 причин, чому маленькі дітки не сплять вночі

Немовля | 07:30, 10.05.2026

Проблеми зі сном у малюків — це виснажливо для всієї родини, але зазвичай вони мають цілком конкретні фізіологічні або режимні причини.

Чому діти можуть підняти руку на батьків?

Сімейні справи | 06:30, 10.05.2026

Це гостра ситуація, яка завжди свідчить про те, що дитина не справляється зі своїми емоціями або не розуміє меж дозволеного.