Звідки беруться «важкі» діти?

Часто батьки роблять у вихованні дітей такі помилки, а потім скаржаться на погану поведінку свого чада.

Гіпопротекція. Виховання, при якому дитина має підвищену свободу дій. ЇЇ вчинки не контролюються. Батьки нічого не знають про своє
чадо, де і з ким дитина проводить час, чим захоплюється. Батьки формально виконують свої обов'язки, у виховання не вкладають особистісного змісту. В в результаті дитина змушена шукати необхідні їй цінності та норми поза сім'єю.

Гіперпротекція. Виховання, в основі якого лежить підвищена увага до дитини та підвищений контроль над нею. Батьки прагнуть повністю
контролювати поведінку дитини, змусити її копіювати власну цінніснонормативну систему. І тут повністю ігнорується особистість дитини. Внаслідок чого відбувається різке падіння адаптивних здібностей особистості: конфлікти з однолітками, безпорадність. А у багатьох підлітків такий тип
виховання викликає бурхливий протест, що веде до загострення взаємин з батьками та порушення поведінки.

«Кумир сім'ї». Метою батьків є задоволення всіх потреб дитини, прагнення позбавити її будь-яких труднощів. В результаті дитина стає егоцентричною, завжди бажає бути в центрі уваги, все бажане отримувати з легкістю, без особливих зусиль. З життєвими труднощами не зможе впоратися.

Емоційне відкидання. Виховання на кшталт Попелюшки. Дитина постійно відчуває це, особливо якщо в сім'ї є інша дитина, яка отримує більше уваги. Таке виховання сприяє розвитку підвищеної ранимості та чутливості, уразливості та скритності.

Жорстокі взаємини. Жорстоке ставлення до суворих розправ за дрібні провини і непослух викликає у дитини страх перед батьками, жорстокість. Із таких дітей виростають жорстокі люди.

Виховання вундеркінда. Батьки прагнуть дати дитині якомога ширшу освіту, розвинути її, найчастіше уявні здібності. Окрім навчання у школі дитина займається музикою, іноземною мовою, спортом. Малюк постійно зайнятий, кудись поспішає. У таких випадках дитина позбавляється можливості брати участь у дитячих іграх, спілкуватися з однолітками. Тому виникає протест проти такого режиму. Дитя прагне позбутися надмірних навантажень, виконуючи їх формально. Така завантаженість сприяє розвитку підвищеної нервової виснаженості системи та тривожності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.

Як запобігти емоційному віддаленню чоловіка після появи малюка?

Післяпологовий період | 01:20, 18.06.2026

Коли в домі з'являється немовля, чоловіки часто опиняються в тіні материнської турботи, що призводить до прихованих образ та віддалення.

Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

Чому дітям критично важливо спілкуватися з дідусями і бабусями?

Дитина | 06:30, 17.06.2026

Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.

Бабуся замість няні: як зберегти родинні стосунки, якщо старші повністю доглядають за дитиною?

Сімейні справи | 01:20, 17.06.2026

Коли бабуся бере на себе щоденний догляд за дитиною, поки батьки на роботі, межа між ролями «бабусі» та «мами» починає стиратися.