Чому дитина ниє і чим допомогти?

Постійно ниюча дитина страшенно дратує і батьків, і оточуючих людей. Чи не правда? Щоб упоратися з цією проблемою, дуже важливо насамперед розібратися з дійсними причинами цього явища. Ми допоможемо!

Дитина ниє і це нестерпно. Батьки часто приходять на прийом до психолога зі скаргою: «Він увесь час ниє, скучає, його неможливо відігнати, мамукання це нескінченне... Що робити, як це зупинити?!» Тим часом спливають кілька причин, через які дитина з променистої душки перетворюється на ниючого прилипалу, і всі ці причини варті уваги.

У період між 2-3 роками трапляється «криза негативізму», або сепараційна. Маля вперше в житті стикається з тим, що світ більше не підкоряється його вимогам (як було раніше, за його відчуттями), мама раптово стала окремою істотою і може будь-якої миті піти. Діти з сильним темпераментом переживають цей непростий час бурхливо і галасливо: істерики, валяння по підлозі, крики «погана мама, не люблю тебе!», іноді навіть атаки з кулаками та стусанами.

1.Причина ниття - вік

Але якщо у дитини тонус знижений, у сім'ї повністю заборонені будь-які агресивні емоції, якщо за найменший прояв агресії тебе можуть або покарати, або ізолювати, то доводиться висловлювати своє роздратування та незадоволення менш явно, наприклад, за допомогою ниття.
Як допомогти дитині? Навчіть кричати на весь голос «Я дуже злий!», покажіть, як гарчати і тупотіти, подаруйте безпечну биту, щоб можна було молотити диван і битися з татом. Вихід емоціям дають просто на ура.

2. Причина ниття та істерик - ревнощі

Нерідко саме на вік 3-4 роки припадає народження наступного малюка. І старший, якому й так непросто, замість того, щоб більш-менш спокійно вирішувати проблему відокремлення від мами, змушений адаптуватися одразу до двох бід: мало того, що я тут дрібна козявка, з думкою якої ніхто нерахується, то ще й конкурента притягли і витанцьовують навколо нього.

Як допомогти дитині?

1. Ніколи, ні за що не дорікайте йому за те, що він відчуває. Коли ви кажете йому: «Як тобі не соромно злитися, братик ж маленький!», він чує: «Ти поганий, ми тебе не любимо більше, у нас є дитина краще за тебе» і «твої почуття неприйнятні та непристойні».

2. Намагайтеся забезпечити малюку хоча б невелику персональну увагу. Причому дуже важливо, щоб це була увага з позитивним підкріпленням, приємні заняття та задоволення, а не «давай помиємо разом підлогу, адже ти вже великий». Ні, спільний час має бути по-справжньому приємним: ванна, читання, гра, обійми перед сном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ознаки, що дитині потрібно до невролога

Дитина | 19:30, 18.11.2025

Навіть якщо батьки не помічають проблем, фаховий огляд допомагає переконатися, що нервова система дозріває відповідно до віку, а також вчасно виявити можливі відхилення.

Співати разом з дитиною – найкращий спосіб налагодити з нею контакт

Дитина | 08:30, 17.11.2025

Діти люблять, коли мама і тато співають хором разом з ними.

Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?

Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025

Дитина може влаштовувати істерику або нити, вимагати, злитися, фантазувати, але сенс один - дитина хоче щось вам сказати.

Що робити, якщо дитина не вміє програвати?

Дитина | 06:30, 17.11.2025

Діти дуже люблять колективні ігри, проте не всі маленькі дослідники можуть адекватно реагувати на програш. Багато батьків не знають, як правильно поводитися з дитиною, яка, опинившись переможеною, починає плакати, кричати, ламати іграшки та ображатис

Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?

Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025

В основі всіх сімейних конфліктів та проблем лежить нестача спілкування.

Дитина не відходить від телефону: що робити?

Дитина | 00:30, 17.11.2025

Життя багатьох дітей зараз майже повністю присвячене гаджетам. Якщо в сім'ї з'являється смартфон (або планшет, ноутбук), будьте готові до того, що дитина буде: їсти, паралельно збираючи у грі кристалики, писати вам повідомлення в соцмережі, перебуваю

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування