Психологи Університету Піттсбурга (США) протягом двох років аналізували 976 сімей і виявили, що крики, які були частиною виховання, стали причиною поганої поведінки у підлітків і депресії у малюків. Крім того, діти стали ще більш неслухняними, а травми, нанесені такими зривами, не “зцілювалися” обіймами та іншими жестами любові, які проявляли батьки, прийшовши до тями.
Інше дослідження групи психіатрів з Гарвардської медичної школи (США) показало, що словесні образи, приниження або докори, сказані мамою або татом в пориві гніву, можуть значно й надовго змінити структуру дитячого мозку. Вчені проаналізували 50 малюків, які отримують психіатричне лікування, і порівняли їх з 97 здоровими дітьми.
Вони виявили, що тілесні і словесні покарання викликали значне зменшення мозолистого тіла, “кабелю” з нервових клітин, який з’єднує дві півкулі головного мозку. В результаті активність в різних частинах мозку знижувалася, погіршувалися пам’ять і увага, зменшувався приплив крові до мозочка, все це в підсумку призводило до втрати емоційної рівноваги у дітей.
Як перестати кричати на дітей. Поспостерігайте за собою, які ситуації і в який час змушують вас кричати на дитину: перед сніданком, перед виходом до школи і так далі. Цей шаблон допоможе вам знайти справжні причини вашого зриву, наприклад, поспіх, стрес або втому. Можливо, дитина ні в чому не винна. Якщо ви відчуваєте, що ось-ось втратите контроль над собою, зробіть кілька повільних і глибоких вдихів або просто вийдіть з кімнати.
Не створюйте завищених очікувань. Часто розчарування відбувається, коли ваші уявлення не виправдовуються в реальності, наприклад, ви сподівалися, що дитина зробить домашнє завдання самостійно, але цього не сталося. Важливо пам’ятати, що ваш малюк – всього лише дитина і вона дратує вас не тому, що йому це подобається, а просто через свою незрілість.
Не звинувачуйте себе. Почуття провини ще більше збільшує напруженість. Кричати на малюка час від часу – це нормально, іноді вони по-іншому не розуміють. Головне, щоб це не стало звичкою.
Пам’ятайте, що саме ви є для своєї дитини прикладом для наслідування. Тому кожен раз, зриваючись на неї в гніві, подумайте, а чи хотіли б ви, щоб він був таким же нестриманим?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: батьківський крик, мозок дитини
Цікаво також:
Новини по темі
Як часто потрібно робити рентген легень?
Консультації | 09:43, 07.07.2026
Скільки можна сидіти в туалеті без шкоди для здоров'я
Здоров'я | 01:07, 05.07.2026
Як правильно спати, щоб стати розумнішим
Здоров'я | 17:59, 03.07.2026
Як петрушка впливає на судини, кістки, очі і артеріальний тиск
Здоров'я | 15:11, 03.07.2026
Генетика чи оточення: звідки беруться дитячі страхи і як їх «знешкодити»?
Дитина | 08:30, 30.06.2026
Кулінарна автономія: чому дітям корисно куховарити змалечку?
Дитина | 06:30, 30.06.2026
Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей
Дитина | 08:30, 29.06.2026