
Психологи Університету Піттсбурга (США) протягом двох років аналізували 976 сімей і виявили, що крики, які були частиною виховання, стали причиною поганої поведінки у підлітків і депресії у малюків. Крім того, діти стали ще більш неслухняними, а травми, нанесені такими зривами, не “зцілювалися” обіймами та іншими жестами любові, які проявляли батьки, прийшовши до тями.
Інше дослідження групи психіатрів з Гарвардської медичної школи (США) показало, що словесні образи, приниження або докори, сказані мамою або татом в пориві гніву, можуть значно й надовго змінити структуру дитячого мозку. Вчені проаналізували 50 малюків, які отримують психіатричне лікування, і порівняли їх з 97 здоровими дітьми.
Вони виявили, що тілесні і словесні покарання викликали значне зменшення мозолистого тіла, “кабелю” з нервових клітин, який з’єднує дві півкулі головного мозку. В результаті активність в різних частинах мозку знижувалася, погіршувалися пам’ять і увага, зменшувався приплив крові до мозочка, все це в підсумку призводило до втрати емоційної рівноваги у дітей.
Як перестати кричати на дітей. Поспостерігайте за собою, які ситуації і в який час змушують вас кричати на дитину: перед сніданком, перед виходом до школи і так далі. Цей шаблон допоможе вам знайти справжні причини вашого зриву, наприклад, поспіх, стрес або втому. Можливо, дитина ні в чому не винна. Якщо ви відчуваєте, що ось-ось втратите контроль над собою, зробіть кілька повільних і глибоких вдихів або просто вийдіть з кімнати.
Не створюйте завищених очікувань. Часто розчарування відбувається, коли ваші уявлення не виправдовуються в реальності, наприклад, ви сподівалися, що дитина зробить домашнє завдання самостійно, але цього не сталося. Важливо пам’ятати, що ваш малюк – всього лише дитина і вона дратує вас не тому, що йому це подобається, а просто через свою незрілість.
Не звинувачуйте себе. Почуття провини ще більше збільшує напруженість. Кричати на малюка час від часу – це нормально, іноді вони по-іншому не розуміють. Головне, щоб це не стало звичкою.
Пам’ятайте, що саме ви є для своєї дитини прикладом для наслідування. Тому кожен раз, зриваючись на неї в гніві, подумайте, а чи хотіли б ви, щоб він був таким же нестриманим?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: батьківський крик, мозок дитини

Цікаво також:
Новини по темі

Як часто потрібно перевіряти зір?
Здоров'я | 14:00, 22.03.2023

Сон і фертильність: чи є зв'язок?
Мама | 08:30, 22.03.2023

Прості прийоми, як покращити емоційний стан дітей під час війни
Сімейні справи | 08:00, 22.03.2023

Розвінчуємо міфи про лікування в домашніх умовах
Хвороби | 07:00, 22.03.2023

Ходьба по сходах - фітнес чи пуста трата часу?
Здоров'я | 00:30, 22.03.2023

Найпопулярніші міфи про фітнес
Здоров'я | 23:00, 21.03.2023

Шкода чіпсів для дітей
Дитина | 19:00, 21.03.2023