Чи можна дозволяти дитині бавитися з їжею

Якщо годування дитини до року в принципі не представляє для батьків якихось проблем - ви самі даєте йому супи або каші, малюк запиває трапезу грудним молоком або компотиком з пляшки і відправляється бавитися. Вам же залишається тільки прибрати зі столу і помити посуд - нічого незвичайного. А от у діток старшого віку виникає бажання побешкетувати з їжею.

Коли дитина грає з їжею?
 Ігри з їжею у дитини починаються з року до двох під час знайомства з новою їжею, і вони можуть дратувати багатьох батьків. Малюк починає сидіти за столом по 40 хвилин, кришити хліб, возити на машинках овочі, годувати всі свої іграшки, розташовані біля тарілки. Природний порив батьків в такі моменти - заборонити дитині грати з їжею, зробивши акцент на тому, що їжу потрібно їсти, а не гратися нею. На таку заборону малюк може відреагувати страйком і сприймати тільки грудне молоко, суміш або кефір, так як батьки відбирають у нього задоволення від їжі.
  
Чому дитині потрібно грати з їжею? 
Щоб дитина не відмовлялася від їжі, їй потрібно дозволяти грати з нею. У малюка є потреба в тому, щоб досліджувати їжу: її текстуру, температуру і відчути її запах. Крім того, як і дорослим людям, дитині їжа приносить задоволення. Їжа є одним з найпотужніших задоволень в житті і завжди буде такою.
 
Візьміть себе в руки, коли дитина починає грати з їжею. Безумовно, це забирає багато сил і енергії, вимагає більше часу для прибирання. Тому ви можете відвести для ігор один прийом їжі, наприклад, вечерю, а під час сніданку і обіду скажіть дитині, що бавитися ви будете з ним після їжі.
 
Дитина чудово розуміє, коли йому можна, а коли не можна грати під час прийому їжі. Що за сніданком вона швидко з'їдає кашу і йде з мамою на вулицю, а за вечерею може спокійно помалювати морквяним пюре.
 
Якщо ви твердо повідомте свої правила, дитина зрозуміє і прийме їх. При цьому завжди залишите час для реалізації потреби досліджувати їжу, її смакові та фізичні властивості. Так вам вдасться уникнути конфліктних ситуацій всередині дитини, які можуть спровокувати відмову від їжі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

«Нічого не хочу і не буду»: як повернути дітям мотивацію?

Виховання | 00:30, 06.01.2026

Сучасні батьки все частіше звертаються до психологів із запитом «Моя дитина нічого не хоче, нічим не цікавиться і ні до чого не проявляє інтересу. Що робити?» У підліткового «не хочу» є чимало прихованих причин: розповідаємо та пояснюємо, що з цим ро

Замість «як справи?»: 10 ненудних запитань до дитини

Дитина | 23:30, 05.01.2026

10 запитань дитині, на які їй буде цікаво відповідати, та які дадуть батькам купу нової інформації і змусять задуматися.

Непосидюча чи невихована: як зрозуміти, що - про вашу дитину?

Виховання | 22:30, 05.01.2026

Батьки розповідають безліч історій про «нестерпну непосидючість» дітей, що змушує змінювати плани чи розгрібати гучні істерики на рівному місці. І в той час, як більшість дорослих шукають чарівні методи для привиття дітям навички терплячості, знаний

Як говорити з дітьми про інвалідність і чого точно не треба казати?

Розвиток дитини | 21:30, 05.01.2026

Для того, щоб змінювати в нашому суспільстві ставлення до людей з інвалідністю, у тому числі ветеранів, потрібно починати з наших дітей. Адже вони і є рушієм змін. Для цього потрібно покращувати обізнаність наших дітей у темі інвалідності. Бо що стар

Як відучити дітей битися між собою?

Дитина | 20:30, 05.01.2026

Що робити, якщо стосунки між маленькими братами і сестрами перетворюються на безкінечні війни? Коли батьки постійно чують: «Він перший розпочав»? Дитячі бійки — норма чи невихованість? Дитяча психологиня Олена Шамрай переконана: корені проблеми криют

Чого точно не варто казати підліткам про секс?

Дитина | 16:45, 04.01.2026

Ідеальне рішення — забезпечити дітей ресурсами, де простою мовою пояснюють, як якісна сексуальна освіта сприяє здоров’ю, формує розуміння репродуктивної анатомії та фізіології, безпеці та розумінню себе і свого тіла.

Що робити, коли дитина не хоче вчитись?

Дитина | 01:20, 04.01.2026

Ви приходите з роботи і бачите дитину з телефоном в руках. "А уроки зробив?" - запитуєте. Знаєте, що не зробив, але надія і остання нервова клітина ніби змушують це спитати. Ви відчуваєте роздратування і безсилля, часом навіть трохи розпачу: так не х