Чому чоловіки кидають своїх дітей?

Adoption

Date: 12:10, 28.09.2024 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

419 Переглядів

За статистикою, 30-40% чоловіків не витримують випробування батьківством і залишають дружину з дитиною протягом двох років після її народження. Ще 10% йдуть із сім’ї, коли малюкові ще не виповнилося 5 років. Таким чином, практично половина дітей росте у неповній сім’ї, відчуваючи дефіцит батьківської любові.

5818_3.jpg (30.09 Kb)

Чоловічий інфантилізм
Інфантильні чоловіки, як правило, зосереджені, в першу чергу, на своїй особистості, в цьому вони самі мало відрізняються від дітей. Вони звикли, що вся любов і вся увага дістаються саме їм, їх бажання виконуються в першу чергу. Таким чоловікам потрібна не просто дружина, а дружина, яка одночасно виконує роль матері.

З появою в сім’ї дитини ситуація різко змінюється: акцент робиться на задоволенні потреб малюка. Левова частка любові, ласки, опіки дістається дитині. Чоловік відчуває себе обділеним і забутим, він починає конкурувати з власним чадом за жіночу увагу. Інфантильний батько ревнує дружину до дитини, намагається перетягнути на себе частину любові і турботи.

Для вирішення конфлікту, який назріває, чоловік застосовує стратегію уникнення – вважає за краще усунутися з сім’ї. Таким чином, він позбавляється від конкурента в особі дитини, шукає нову сім’ю, в якій буде єдиним об’єктом турботи.

Запізнілий розвиток батьківського інстинкту
У більшості чоловіків батьківський інстинкт формується не відразу. Якщо у жінки материнський інстинкт “включається” ще під час вагітності, то чоловік, дивлячись на кругленький животик дружини, ще не усвідомлює себе батьком. Щоб розвинувся повноцінний батьківський інстинкт, потрібен час, постійний контакт з дитиною, спілкування. Мама любить малюка, безумовно, тільки за те, що він є. У батька немовля викликає насторожені почуття: чоловік придивляється до нього, намагається усвідомити свої відчуття.

Такий батько готовий піклуватися про дитину, але свою роль він бачить лише в матеріальному забезпеченні сім’ї. Проводячи значну частину часу на роботі, чоловік сам гальмує розвиток батьківського інстинкту. Крім того, йому не дуже цікаве спілкування з малюком, тато включається в процес виховання пізніше – коли дитина стає старшою – приблизно до 10 – 12 років.

Саме запізнілий розвиток батьківського інстинкту призводить до того, що чоловік легко кидає дітей у віці 2-3 років. Він любить дітей, але на відстані. Коли ж батько готовий зайнятися вихованням дитини, стає занадто пізно – у малюка виникає недовіра до тата, відсутня необхідна прихильність.

Конфлікти між батьками
Часто причина, за якою батько кидає дітей, це не його слабкий зв’язок з ними, а надломлені стосунки між батьками. Ставлення чоловіка до дитини, як правило, визначається його ставленням до матері малюка. Якщо між чоловіком і дружиною мало точок дотику, постійно розгораються конфлікти, то негативне ставлення до дружини батько поступово переносить на дитину.

Причина часом криється ще на початку відносин – в момент вибору дівчиною супутника життя. Вона схильна переоцінювати бажання чоловіка мати дітей, закриває очі на його недоліки, сподівається, що зможе перевиховати чоловіка. Коли проходить ейфорія закоханості, всі негативні моменти у відносинах виходять на перший план, і жінка бачить, що її чоловік далекий від ідеалу. Народження дитини тільки посилює розбіжності: замість того, щоб об’єднатися, батьки починають посилено з’ясовувати стосунки. В результаті страждає малюк, який відчуває напружену атмосферу, нервує і плаче, викликаючи роздратування батька.

Батько сприймає дитину і мати як одне ціле, і неприязнь до матері автоматично проектує на немовля. Чоловік іде з родини, і в подальшому практично перестає спілкуватися із власним чадом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: