1. Порушені обіцянки.
Якщо немає можливості виконати обіцянку – то краще її не давати. Ця істина, яку нам самі дорослі вселяють з дитинства, правильно? І повторюють це дитині раз за разом, вимагаючи, щобвона свої обіцянки виконувала.
Однак самі дорослі частенько їх порушують, при цьому завжди знаходять виправдання – не змогли, якісь сторонні причини завадили, і взагалі: у батьків і так багато проблем, що ти лізеш? Май совість, зрозумій, не діставай!
Хороший знайомий так до сих пір не пробачив батька, який пообіцяв після першого вересня в першому класі зводити його в похід – мовляв, ти у мене вже дорослий, будемо варити юшку на багатті з риби, яку самі спіймаємо, і спати в наметі.
Він школу закінчив, а батько в похід так і не зводив, при цьому, коли хлопець був зовсім дрібним і мав наївність нагадувати – тату, а коли в похід – ще й лаяв. Мовляв, у мене справ і так по горло, що ти лізеш, немає часу!
Чому ця історія принесла дитині так багато болю – батькові незрозуміло досі. Якось спробував він (мій дорослий знайомий, я маю на увазі) цей гештальт закрити. І що ви думаєте? Батько його ж і присоромив – мовляв, як можна бути таким злопам’ятним?
2. Нешанобливе ставлення дорослих до своїх дітей
Так, я знаю, зараз багато обуряться – за що, мовляв, ми повинні дітей поважати, вони ж дрібні! Так думає набагато більше людей, ніж може здатися на перший погляд.
Скільки батьків ставляться до дітей зверхньо, навіть з деяким презирством – мовляв, ось виростеш, станеш людиною, тоді будемо говорити на рівних, а поки цить, малявко. Скільки батьків не поважають дитячу працю (як би це не смішно звучало), не цінують дитячих поривів допомогти і навіть не здогадуються, як важливо похвалити, а не посміятися, коли дитина підносить їм своє творіння – малюнок, припустимо, або виріб.
Приклад з життя: відмінна майстриня, зараз робить дуже гарнв ляльки і продає їх колекціонерам за кордон (так вигідніше), все дитинство ховала від батьків свої вироби. Тому що мама говорила, що сукні, які вона лялькам шиє – убогі, а батько – спочатку лаявся, що вона витрачає час на порожні заняття, тоді як треба вчити математику і вступити після школи на банківську справу.
Одного разу батько в серцях сказав дядькові (братові матері), що, мовляв, у тебе діти вдалі, а моя – дурненька, витрачає час на дурниці. За столом. На дні народженні. При всіх родичах і при дочці. І порадив їй брати приклад з дітей цього дядька – вони, мовляв, в житті всього доб’ються.
Ну, мовчить зараз майстриня, а що робити? Батько і мати, як-не-як, рідні. Але ж лбраза – залишилася. Хоч і розуміє, в дев’яності всі дорослі думали, що треба дітей до фінансів ближче… Добра бажали. Розуміє це, але все одно – образу не пробачила.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, батьки, психологія
Цікаво також:
Новини по темі
Вчені: Людям цікавіше дивитися телевізор, ніж займатися сексом
Секс | 00:30, 24.04.2024
Як швидко забути свого колишнього?
Мама | 10:30, 23.04.2024
Instagram серйозно підриває впевненість в собі - психологи
Психологія | 09:30, 23.04.2024
Україна має рекорд. Найменший зріст жінки
Сімейні справи | 23:00, 22.04.2024
Україна має рекорд. Найбільший сумарний вік життя подружньої пари
Сімейні справи | 23:00, 21.04.2024
Як батькам підготуватися до школи: дитина йде в перший клас
Сімейні справи | 09:30, 18.04.2024
Як батькам пережити кризові періоди у дитини?
Сімейні справи | 07:40, 18.04.2024