Батьківські фрази, від яких варто відмовитись

Помилки у вихованні, необдумані фрази та звичні моделі поведінки – це те, на що треба звертати увагу. Ми розкажемо про батьківські фрази, за якими стоїть не лише любов. Відома психологиня Світлана Ройз у своїй книзі «Практичне дитинствознавство» не лише описала ці фрази, а й дала поради батькам, які допомагають виправити ситуацію.

1. «Хочу, щоб дитина назавжди залишилася такою маленькою, такою милою»
Подібні фрази подають дитині сигнал про те, що не потрібно дорослішати, про те, що любити її будуть лише доти, доки вона маленька. Такий неусвідомлений сигнал може призвести до страху дорослішання, інфантилізму, втечі у світ фантазій. Це може мати і зворотний ефект, коли дитина прагне швидше подорослішати та сепаруватися від батьків.

Що з цим робити?
Важливо говорити дитині про те, що радієте кожному її дню і з радістю сприймаєте її дорослішання. Не скупіться на похвалу та слова любові. Крім цього, психолог радить замислитися над тим, чому ви намагаєтеся утримати дитинство дитини.

2. «Ми» замість «Він»
Нерідко батьки настільки міцно прив’язуються до дитини, що в їхніх розмовах починає постійно звучати займенник «Ми». За словами психологині, після того, як дитині виповнилося чотири роки, потрібно уникати фраз на кшталт «ми пішли до садочка», «ми захворіли» тощо. Такі фрази свідчать про те, що батьки не відчувають дитину окремою від себе людиною. Діти з контролюючими батьками, які постійно опікають, часто бувають незібраними та несамостійними, вони часто хворіють та виглядають втомленими.

Що з цим робити?
Психологиня рекомендує дорослим відокремити себе від дитини. Необхідно розібратися у собі, згадати, про що ви мріяли, і подумати, як можете реалізувати свій потенціал. Важливо говорити дитині, що ви назавжди будете разом – батьками та дитиною, але у кожного з вас буде своє життя та доля.

3. «Мій чоловік, моя жінка»
Подібні фрази створюють плутанину в ролях, оскільки ми несвідомо робимо дитину своїм «партнером», ставимо її на сходинку поряд із собою. У майбутньому це може призвести до нездатності збудувати гармонійну сім’ю.

Що з цим робити?
Необхідно тримати фокус на стосунках з дорослим партнером і виявляти видимі для дитини знаки уваги та поваги до батька/матері. Важливо, щоб дитина зверталася до батьків не по імені, а називала їхню роль: мама/тато. Також необхідно промовляти ролі під час спілкування з дитиною: «Ти мій улюблений син/дочка, а це мій чоловік/дружина. Коли ти виростеш, у тебе теж буде кохана людина».

4. «Який поганий стілець – вдарив малюка, давай його покараємо»
Такий метод перемикання уваги дитини, коли вона вдарилася чи впала, відомий ще від наших батьків, бабусь та дідусів. Втім, мало хто думає, що таким чином ми пропонуємо помститися, відповісти «кривднику». Це вчить дитину мстити «зовнішнім» об’єктам за будь-який дискомфорт.

Що з цим робити?
Якщо дитина вдарилася, підтримайте її. Запропонуйте обійняти, поцілувати, погладити місце, яке болить. Крім цього, важливо акцентувати увагу на об’єктах, які стали причиною травми, та закликати дитину бути уважнішою.

5. «Ти будеш найкращим ученим, танцюристом…»
Коли батьки постійно говорять дитині про свої очікування, вони створюють ґрунт для розвитку неврозу та перфекціонізму. Дитина може або намагатися відповідати очікуванням, щоб не втратити любов близьких. Або, навпаки, кидати починання через порівняння з оточуючими.

Що з цим робити?
Психологиня рекомендує не реалізовувати у дитині те, що не змогли реалізувати самостійно. Частіше говоріть дитині про те, що любите її не за щось, а просто так. Дуже важливо дозволяти дитині помилятися і вчитися на своїх помилках, а також говорити їй про те, що вірите в неї та її успіх.

6. «Ти вилитий батько/мати»
Подібні фрази створюють передумови для «вирощування» у дітях якостей дорослих, які важливі для них. Через постійне нагадування про схожість, дитина почувається «копіркою». Вона може або погоджуватися з цією роллю, або чинити опір цьому. У результаті дитина або втрачає індивідуальність, або демонстративно відмовляється від характеристик, властивих обом.

Що з цим робити?
Ви можете говорити про те, що дитина схожа на когось із родичів, але обов’язково додавайте, що насправді вона схожа сама на себе. Говоріть дитині, що вона має право бути самою собою.

7. «Будуть у тебе свої діти, тоді зрозумієш»
Ця фраза відноситься до пасивно-агресивних фраз і для дитини вона може звучати як прокляття. За словами психологині, нерідко клієнти з психологічною безплідністю зізнаються, що саме цю фразу вони часто чули у дитинстві. Такі слова можуть викликати почуття провини чи страх мати своїх дітей.

Що з цим робити?
Говоріть дитині про свої почуття, коли ви злі, ображені чи роздратовані. Обов’язково пояснюйте дитині, що любите її завжди навіть коли складно один з одним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому бабусі такі важливі у вихованні дітей?

Сімейні справи | 06:30, 14.12.2025

Вчені Університету Еморі в США вперше просканували мозок бабусь, коли ті переглядали фотографії своїх маленьких онуків, і отримали нейронний знімок особливого зв’язку між поколіннями.

Чи мають батьки бути друзями своїм дітям?

Сімейні справи | 08:30, 13.12.2025

Часто кажуть, що батьки мають бути друзями своїм дітям. Певною мірою це так. Але не на 100%.

Як не втратити контакт з «токсичними» підлітками?

Сімейні справи | 06:30, 13.12.2025

Що ж відбувається з нашими дітьми в період їх дорослішання? Чому вони часом стають такими нестерпними? Як правильно спілкуватися з підлітками, щоб не втратити з ними контакт? На ці та інші запитання відповіла психологиня Вікторія Островська.

Як кількість дітей у сім'ї впливає на психіку підлітків?

Школярі | 23:30, 09.12.2025

Команда китайських і американських учених під час дослідження з’ясувала, що психологічна стабільність дітей і підлітків безпосередньо залежить від кількості їхніх братів і сестер – що їх більше, то більше проблем.

Психологи пояснили, чому батькам варто уникати порівняння своєї дитини з іншими

Сімейні справи | 09:30, 09.12.2025

Експерти Центру когнітивно-поведінкової терапії зазначають, що в процесі виховання дітей батькам часто доводиться зіштовхуватися з необхідністю балансувати між соціальними нормами (“що вважається правильним/прийнятним/успішним”) та індивідуальністю д

Науковці пояснили, чому в дитинстві нам здавалось, що день довший, а час йде повільніше

Психологія | 22:30, 08.12.2025

Професорка з Ірландії Тереза Маккормак пояснює, що діти сприймають час через емоції, а не – лінійність подій. У дітей окремо від сприйняття тривалості розвивається здатність оцінювати швидкоплинність часу.

8 популярних міфів, які виникли з фільмів

Сімейні справи | 07:30, 08.12.2025

Існує багато медичних міфів, у які не варто вірити. Зокрема, з'являються вони з фільмів, адже люди думають, що саме так може бути у повсякденному житті.