Чи можуть батьки любити одну дитину сильніше за іншу?

Відповідь на це питання не така проста. Як показують опитування, більшість людей, які мають братів чи сестер, знають, що в їхній сім’ї хтось один – «улюбленець». Батьки ж можуть настільки заперечувати саму думку про фаворитизм однієї дитини, що це псуватиме їхнє ставлення з усіма дітьми. Отже, чи повинні батьки відчувати провину за те, що люблять одного з дітей трохи більше?

Фаворитизм щодо однієї дитини є у більшості сімей. Наприклад, результати опитування у Великій Британії показують, що 74% матерів і 70% батьків віддають перевагу одній дитині. Найчастіше ця дитина буде схожа на когось з батьків. До того ж матері швидше за все полюблять дитину, яка надає перевагу сімейним цінностям, а не, наприклад, кар’єрі.

Проте самі діти часто неправильно «визначають» улюбленця у сім’ї. До того ж, батьки намагаються всіляко приховувати цю правду навіть від самих себе. Цікава статистика ще одного опитування показує, що 62% батьків двох дітей обирають улюбленцем молодшого. Більш багатодітні сім’ї також частіше обирають молодших за віком: 43% батьків з трьома і більше дітьми віддають перевагу молодшому, третина обирає середню дитину і лише 19% старшу.

Чи це нормально?
Чимало батьків соромляться, що в них є дитина-фаворит. Але почуття – це не та річ, яку можна просто змінити, тому психологи радять залишити почуття провини та розібратися у наслідках ситуації.

Швидше за все, діти знають, що їх брата/сестру люблять більше. Деяких дітей це сильно зачіпає. Вони можуть виявляти агресію або, навпаки, ставати надто поступливими, щоб привернути увагу і до себе. У майбутньому така поведінка може призвести до серйозних проблем в інших відносинах.

Тому батьки повинні усвідомлювати: любити одну дитину більше – це нормально, якщо не впливає на інших дітей. Зазвичай, таке ставлення обумовлено спільними з дитиною рисами характеру. А значить, дитина частіше «відповідатиме взаємністю» і їй буде комфортно з батьком. У той час як інша дитина може проводити час у цікавій їй компанії, де має спільні з іншими людьми інтереси.

Діти не повинні відчувати, що чимось обділені. Насправді фаворитизм це нормально, якщо це не впливає негативно на дітей-нефаворитів. Якщо мама чи тато відчувають, що це не так, потрібно звернутися до психолога, який підкаже кілька тактик, які демонструють їхню турботу та увагу до всіх дітей.

Як прийняти почуття?
Це набагато важливіше питання для батьків, яке допоможе їм розібратися з таким делікатним питанням. Наприклад, спочатку можна визнати, що почуття не постійні. Діти ростуть і змінюються, і ті відносини, які були з однією дитиною, можуть не скластися, коли вона підросте. А інша дитина може змінитися і стосунки з батьками стануть ближчими.

Також потрібно чесно відповісти на запитання: чому я люблю цю дитину більше?

Іноді відповідь може здивувати самих батьків. Наприклад, чому багато хто віддає перевагу молодшим дітям? З роками батьки стають досвідченішими і є ймовірність, що з молодшими дітьми вони стають ніби «супермамою» або «супертатом» з відточеною педагогічною системою. Але докоряти собі за те, що колись не вистачило досвіду чи часу для інших дітей, досить безглуздо. Потрібно прийняти цю ситуацію.

Можна виявити, що любов до дитини обумовлена, її схожістю не тільки з собою, але й з іншими родичами, з якими колись були хороші стосунки. А інша дитина матиме риси характеру, які просто можуть не подобатися батькові. Потрібно прийняти той факт, що дитина – це не копія знайомого чи родича і не «набір» характеристик характеру, а індивідуальність. Такі стосунки з дитиною слід «очистити» від емоційного напруження, що залишилося від стосунків з іншими людьми.

Іноді найскладніше у прийнятті – це «дитина зовсім на мене не схожа». Якщо дивитися на цю ситуацію таким чином, виходить, що спілкуватися потрібно лише з подібними до себе людьми. Але часто діти показують батькам те, що допомагає їм прийняти себе – свої слабкості та незручні риси характеру.

Всі ці ситуації часто вимагають роботи зі спеціалістом. Однак якщо приймати свої почуття до дітей і бути чесними перед собою, то у виграші в результаті виявляться всі члени сім’ї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати