Помилки батьків при бесідах з дошкільнятами

Adoption

Date: 10:00, 06.12.2022 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

552 Переглядів

Коли ви сідаєте, щоби порозмовляти з вашим дошкільням навіть просто про те, як пройшов його день, – знайте: є правильна й неправильна моделі проведення бесіди. І якщо ви будете використовувати неправильну, ваша розмова, швидше за все, зайде у глухий кут. Дуже важливо розмовляти з дітьми так, щоб вони могли висловлювати свої думки й точку зору. Повноцінні бесіди з дитиною з раннього віку допомагають батькам і малюку бути співзвучними й добре розуміти один одного, отже, краще підготуватись до бурхливих і неспокійних днів його юності. Експерти пропонують свої поради про те, як уникнути найбільш поширених помилок, яких припускаються батьки в бесідах з дітьми.

9580_2.jpg (37.84 Kb)

Коли дитина в рот води набрала

- Батько: «Як твої справи сьогодні в садку?».
- Дитина: «Добре».
- Батько: «Що ви робили?».
- Дитина: «Нічого».
- Батько: «Ви були на вулиці?».
- Дитина: «Так».
- Батько: «З ким ти грався?».
- Дитина: «Не пам'ятаю. Ні з ким».

Звучить знайомо? Дитина, яка безупинно розповідає про свого уявного друга або годинами переказує сюжет улюбленої книги, раптово втрачає дар мови в той момент, коли ви хочете дізнатися про те, як пройшов її день.

Такий формальний обмін репліками часто стає розчаруванням і для батьків, і для дитини. Поширений помилковий погляд на ситуацію полягає в тому, що діти можуть сидіти, як дорослі, і розмовляти віч-на-віч, не відволікаючись на сторонні предмети. Реальність відрізняється не тільки для дітей, а і для більшості дорослих.

Ось три найбільш поширені помилки, які роблять батьки в розмові з дітьми дошкільного віку:

- Перетворюють бесіду на допит із пристрастю. Ніхто не любить, коли його намагаються допитувати. Імовірно, найгіршими є запитання, які починаються зі слів «Чому ти...?».
- Ставляться до дітей, як до своїх зменшених копій. Батьки, як правило, вважають своїх дітей маленькими дорослими людьми з добре розвиненими навичками спілкування. Якщо ваш малюк сердитий на вас, тому що ви занадто багато й довго працюєте, він не скаже: «Мамо, ти була відсутня дуже довго, і тепер у нас не залишилося часу на те, щоби пограти удвох. Знаєш, мені всього чотири роки, тому я не зовсім розумію, що таке відстрочене задоволення». Замість цього малюк буде просто хникати.
- Грають у супергероїв. Коли наші діти схвильовані й засмучуються, ми схильні вирішувати їх проблеми замість них. Малюки ж сприймають нашу поведінку як підтвердження того, що вони не у змозі вирішувати свої проблеми самостійно.

Так що ж робити батькам? Будьте тут і зараз, поруч з вашою дитиною. Найпростіший спосіб залучити дитину до розмови – це робити разом з нею те, що вона любить: плавати, грати в настільну гру, рибалити або просто гуляти у дворі. І, звісно, бути при цьому максимально терплячими.

Спочатку батькам треба перечекати деяке усне нерозуміння, особливо якщо ви й ваша дитина до цього моменту не часто спілкувались один з одним. Терпляче поставтесь до її мовчання. Навіть якщо ви вже добрих півгодини прорибалили в тиші, знайте, що ви вже досягли значно більшого, ніж якби дошкуляли дитині словами. Так, без усяких слів, ви промовисто даєте їй зрозуміти: «Я поруч з тобою зараз і буду поруч, коли мовчання закінчиться».

Уникайте ставити запитання з очевидною відповіддю. Замість того щоби спитати: «Це образило тебе?» спробуйте сказати: «Так, мене б це образило». Це дасть дитині можливість відповісти, не вдаючись до захисної пози. Крім того, вам принесуть більше користі «гм» і «так», тому що вони відображають розуміння проблем дитини краще, ніж ваші запитання.

Опустіться до рівня зросту дитини. Коли ви розмовляєте або граєтеся з нею, набагато корисніше встати на коліна або сісти навпочіпки й опинитись на рівні зросту дитини, обличчям до обличчя. Якщо дитина засмучена від невдалих спроб пояснити вам що-небудь, допоможіть їй, називаючи й визнаючи її почуття: «Це так сумно! Це була твоя улюблена іграшка».

Читайте книги разом та обговорюйте їх зміст. Це допоможе збільшити словниковий запас вашої дитини, дасть вам обом матеріал, на який можна посилатись пізніше. Наприклад, ви можете сказати: «Пам'ятаєш, як паровозик засмутився, коли всі діти пішли гратися з дівчинкою? Може, тебе теж засмутило, що твій друг Сашко грався з іншими дітьми, а не з тобою?».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: