Ознаки дитячої депресії, яких не помічають батьки

Навіть у маленьких дітей можуть проявлятися ознаки депресії. Психоемоційний стан дитини помітно змінюється, вона часто втомлюється, з'являються проблеми зі сном, дитину практично неможливо розвеселити і залучити в гру. Дитина втрачає інтерес до усього, що відбувається навколо, лише плаче і скаржиться на біль у тілі.

Звісно, дитина може іноді відчувати печаль, смуток або хандрити. Ці переживання можуть бути нормальною реакцією на якесь нещастя, наприклад, втрату близької людини, переїзд, розлучення батьків. Однак у такому разі ці переживання незабаром проходять і дитина знову стає активною і життєрадісною.

Ознаки депресії:
- Дитина сумна або нещасна тривалий час;
- Агресивна, істерична, не робить того, про що ви її просите;
- Говорить про себе в негативному ключі, наприклад: "У мене нічого не виходить", "Я не справляюся" або "Мене ніхто не любить у школі";
- Відчуває почуття провини;
- Тривожна або боязка;
- Продовжує казати про те, що в неї болить живіт чи голова, у той час, як дані проблеми не мають об'єктивних фізіологічних або медичних причин.

До ознак депресії також відносяться зміни інтересів вашої дитини або рівня її енергії в повсякденній діяльності. Наприклад, якщо ваша дитина:
- Не має стільки ж енергії, скільки зазвичай (тобто в неї знижений енергетичний потенціал);
- Не хоче бути поруч із друзями та родиною;
- Не зацікавлена в іграх або в інших заняттях, які її тішили раніше;
- Має проблеми зі сном, включаючи нічні жахи;
- Має проблеми з концентрацією уваги або пам'яттю.

Як допомогти дитині, в якої депресія
Насамперед у такій ситуації батькам треба дружньо поговорити з дитиною. Втім у більшості випадків справді зможе допомогти психолог. Не забувайте, що депресія – все ж таки хвороба. Ви не говорите зі своєю дитиною "по душам", коли у неї, скажімо, болить зуб. Ви записуєте її до лікаря. Батькам не варто боятися звертатися до психологів, адже вони такі самі лікарі.

Однак батькам все ж таки треба зробити перші кроки. Поговоріть з дитиною про її справи в школі чи садочку, запитайте з ким вона спілкується і чи немає часом у неї проблем з друзями. Батьки мають брати відповідальність за свою дитину, тож їм треба серйозно поставитися до скарг дітей та приходити їм на допомогу.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Новий тренд: Зумери масово обирають самотність

Психологія | 08:30, 24.06.2026

Представники покоління Z дедалі частіше свідомо відмовляються від відносин, вважаючи їх завадою саморозвитку, кар'єри і гаманця.

Звичка не ображатися може вбити

Психологія | 00:30, 24.06.2026

Постійно тримати все в собі і мовчки терпіти – вкрай небезпечно для здоров'я — попереджають психологи.

Чому чоловіки теж вигорають після народження дитини, але нікому про це не кажуть?

Тато | 08:30, 22.06.2026

У суспільстві прийнято говорити про материнську втому, проте за зачиненими дверима молодих родин розгортається інша драма — невидиме та глибоке батьківське вигорання у чоловіків.

Синдром «передозування дотиками»: чому молода мама не хоче обіймів і як пояснити це чоловікові?

Мама | 07:30, 22.06.2026

«Будь ласка, просто не чіпайте мене», — ця думка часто крутиться в голові молодої мами наприкінці дня. Психологи називають цей стан синдромом Overtouched (втомою від дотиків), і він є абсолютно природним фізіологічним процесом.

Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?

Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026

Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського вигорання.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Підлітки під тиском хронічного стресу: як вчасно помітити приховану депресію?

Дитина | 08:30, 21.06.2026

Підлітковий вік є складним сам по собі, а накладання тривалої кризи робить психіку підлітка максимально вразливою до депресивних станів та тривожних розладів.