Навіть якщо ви це робите, ви - не погана мама

Adoption

Date: 00:30, 07.12.2024 | Категорія: Мама [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

334 Переглядів

Усі ми іноді думаємо – я погана мати. Але що означає бути доброю мамою?

2582_1.jpg (31.82 Kb)

У вихованні дітей не варто прагнути стати ідеальною мамою або татом, це не потрібно ні вам, ні їм.

Насправді все набагато простіше: ми повинні завжди знаходитися поруч і давати їм необхідну підтримку, заохочуючи при цьому їх незалежність, і звичайно роблячи все, щоб вони були щасливі.

Ще потрібно зрозуміти одну важливу річ: робити дитину щасливою, виховувати її, це не означає давати їй все, що вона забажає, а лише те, що їй дійсно потрібно в кожний конкретний момент.

Такий підхід до виховання передбачає, що іноді нам доводиться говорити тверде «ні» та встановлювати межі. Звичайно, це може зовсім не сподобатися вашій дитині, і дивлячись на її сльози у вас може виникнути думка, що ви погана мати. Однак це не робить вас поганими батьками.

Давайте поговоримо сьогодні про цей цікавий аспект виховання дітей.

1. Я не звертаю увагу на істерику
Ймовірно, ваша дитина вже досягла того віку, коли вона починає просити у вас різні речі.

Наприклад, щоб ви дали пограти їй своїм телефоном чи планшетом, чи саме цей десерт після вечері, чи іграшку, яку вона побачила у друга… Вам доводиться говорити ні, і отримавши відмову дитина починає бурхливо реагувати — кричати, плакати, намагається битися чи падає на землю.

Не варто почуватися поганою матір’ю, якщо ви волієте ігнорувати крики в таких ситуаціях. Насправді, це найкраще, що ви можете зробити. Адже якщо ви даватимете дитині бажане після істерики, вона швидко зрозуміє, що таким чином можна досягти чого завгодно, і такий стиль поведінки закріпиться.

Істерики повинні бути проігноровані з однієї простої причини, це спосіб дитячого шантажу та маніпуляції. Не піддавайтесь!

2. Я не допомагаю зі складними завданнями
Якщо дитина з самого раннього віку не навчиться самостійно вирішувати прості завдання, з якими вона стикається щодня, то існує небезпека, що вона досягне зрілого віку, не самостійна і не вміючи відповідати за саму себе. Це та небезпека, з якою ми маємо навчитися боротися якомога раніше.

Те, що ви відмовилися зав’язувати дитині щоранку шнурки на взутті або зробити за неї шкільне домашнє завдання, не означає, що ви погана мати, така поведінка заохочує самостійність та вміння відповідати за свої вчинки. Можливо, на початку малюк протестуватиме, говоритиме вам щось на кшталт «але у мене не вийде, я не знаю як це зробити, я все зіпсую…».

Нічого страшного, не настане кінець світу, якщо сьогодні ліжко буде застелене не ідеально, або в домашньому завданні буде допущена будь-яка помилка. Важливо те, що завтра він постарається зробити все краще, і в якийсь момент виявить, що можете пишатися собою, тим, що справляється з усім сам, без сторонньої допомоги.

3. Ви не погана мати, якщо кажете «ні»
Дитячі психологи кажуть нам, що той критичний вік, коли діти хочуть приймати власні рішення і навіть починають сперечатися з вами, починається приблизно з 8 років. Саме в цей період у них з’являються основи розуміння таких складних понять, як справедливість, мораль та повага.

Саме тому ми повинні докласти всіх зусиль, щоб спрямовувати їх відповідним чином. Діти потребують нашої любові, підтримки і того, щоб ми щодня задавали їм потрібний напрямок.

Якщо доводиться говорити їм «ні» частіше, ніж нам хотілося б, це не означає, що ви погана мати. Ви просто встановлюєте кордони, щоб дати їм зрозуміти, що допустимо, а що ні, і якої саме поведінки ви від них очікуєте.

Якщо сьогодні ви забороняєте грати за комп’ютером, поки не зроблено домашнє завдання, переконайтеся, що це правило виконуватиметься щодня. Якщо правила є чимось непорушним, і те, що не можна було робити вчора, сьогодні дозволено, діти перестають розуміти, які з них потрібно виконувати.

Не бійтеся говорити «ні», коли це необхідно, але завжди намагайтеся пояснити дитині, чому саме ви забороняєте це робити, щоб вони могли краще вас зрозуміти:

«Тобі не можна сьогодні піти грати на вулицю, бо ти не зробив домашнє завдання», «не можна гуляти вночі одному, бо ти ще маленький», «тобі не можна їсти цей десерт, бо після ти будеш погано почуватися, у тебе на нього алергія».

4. Ви не погана мати, якщо не можете постійно перебувати поруч
Це те, що хвилює багатьох матерів. Звичайно ж, вам би хотілося бути постійно поряд з вашою дитиною, однак вам необхідно ходити на роботу і проводити там багато часу, намагаючись при цьому підлаштуватися під її шкільний розклад і встигнути забрати її зі школи, щоб повечеряти разом.

Не хвилюйтеся, ви не стаєте поганою матір’ю через те, що не можете бути зі своїми дітьми кожну секунду. Що дійсно важливо, так це те, щоб кожна хвилина разом з вашою дитиною була наповнена теплом, співучастью, турботою та любов’ю.

Коли ви вдома з дітьми, приділяйте їм усю вашу увагу. Відповідайте на кожне запитання, слухайте їхні розповіді, сумніви, коментарі. Зробіть так, щоб кожну хвилину разом не було витрачено марно.

Діти повинні розуміти, що у всіх нас є свої обов’язки: ви працюєте, а вони мають ходити до школи. Не легко бути разом 24 години на добу, але це не потрібно.

Діти повинні дорослішати, а також вміти справлятися самостійно, проте їм важливо знати, що кожного разу, коли вони дійсно потребують вас, ви завжди будете поряд.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: