Дитина

Не кричати у відповідь, не бігти за цукерками й не соромитись інших. А що ще? Розповідаємо, як пережити дитячу істерику — спокійно і з любов’ю.

Вчені з Університету Брокка встановили, що у підлітків, які схильні до агресивної поведінки та цькування у шкільні роки, у майбутньому народжується більше дітей у порівнянні з їхніми тихими однолітками.

Багато батьків стикаються з тим, що поведінка дитини різко змінюється, коли їй виповнюється три роки. Насправді мамам і татам не варто бити на сполох, бо криза трьох років — це нормальний етап дорослішання, який характеризується активним прагненням м

Американські психологи з'ясували, як батьківська любов впливає на майбутнє дітей. Виявилося, що турбота і ласка сприяють формуванню у дитини важливих якостей характеру, що допомагають у майбутньому досягти успіху та стати щасливим.

Травми дитинства часто формують певні моделі поведінки, які людина несвідомо відтворює у дорослому житті. Коли психіка звикає до певного стресового стану у дитинстві, вона починає вважати його нормою і прагне відтворити подібні ситуації у майбутньому

Доктор Ніколас Кардарас — виконавчий директор The Dunes East Hampton, одного з найбільших центрів реабілітації США, і колишній клінічний професор Stony Brook Medicine, написав книжку «Сяючі діти: як залежність від екранів викрадає наших дітей — і як

Кертіс Мінс — «найраніший» недоношений, що вижив. Як він виглядає зараз?

Плануйте, але будьте гнучкимиПри встановленні меж деякі речі важливо продумати заздалегідь і обговорити зі своїм чоловіком чи членами сім'ї.

Серед більшості біологів поширена думка, що діти повинні набагато довше залишатися в утробі матері для розвитку. Однак, це всього лише їх гіпотеза, природа «думає» трохи інакше.

Абсолютно «хороших» чи «поганих» типів темпераменту немає, у характері кожної дитини є як позитивні, так і негативні риси.

На основі мільйона діалогів з віртуальним помічником chatGPT вчені з'ясували, що найпопулярнішою темою стало бажання поспілкуватися та дізнатися про щось цікаве. Такий запит зустрічається у 70% діалогів. У 38% з них діти запитують якийсь цікавий факт

1. При будь-якому стресі зробіть з дитиною дихальні вправи. Рівно і глибоко. Вдих через ніс, видих через рот. І ще кілька разів.

Дуже часто дорослим здається, що дитячі проблеми — дрібниці, на які не варто звертати увагу. Наприклад, хтось образив словесно малюка або дитина хвилюється перед першим виступом. Вам здається, що це не привід для переживання і ви просто ігноруєте дит

Сучасні батьки часто не дозволяють дітям відчувати ризик. Ми живемо у світі, в якому небезпеки оточують нас на кожному кроці. Розуміючи це, ми робимо все, щоб захистити наших дітей. Та чи правильно це?

Дівчатка загалом більш чутливі до жорсткого стилю виховання, ніж хлопчики, причому їхня психіка особливо страждає в випадку, якщо найсуворішою є ​​мама, а не батько. Такого висновку дійшла група міжнародних дослідників.

Батьки займають в житті дитини основне місце. Хто, як не вони, має допомогти своїм дітям у подоланні сором'язливості?!

Як часто ви говорите своїй дитині «Молодець!»? Ви помітили, що похвала підбадьорює дитину? Піднімає їй настрій, штовхає на подальші подвиги? Звичайно, говорити добрі слова дитині необхідно, але треба робити це правильно, адже навіть похвалою можна зі

Якщо в батьків і дитини не встановлено або втрачено позитивний емоційний зв'язок, якщо батьки вирішують свої проблеми між собою дуже бурхливо та емоційно, і крайній варіант – звинувачують дитину у своїх проблемах, то це може призвести до появи та зак

При постановці завдань треба враховувати особливості темпераменту та особисті якості підлітка. Наприклад, якщо в нього переважають творчі здібності, навряд чи вправи у монотонній роботі дадуть якісний результат.

Чи знайомі вам такі ситуації: малюк був півдня або цілий день з бабусею (з нянею, в садочку), тут приходите ви - і дитину як підмінили: капризи, валяння на підлозі, істерики...

У чому полягає відкриття? 20% дітей, старших двох років, тією чи іншою мірою бувають розбірливими в їжі. Щось малюкові подобається, і це він їсть із задоволенням, а щось, навпаки, неможливо змусити з'їсти жодними вмовляннями.

Почуття сорому — один із показників моральної вихованості, гальмо, що утримує людину від непристойних вчинків. Це почуття не вроджене: воно формується приблизно до трьох років і розвивається у процесі дорослішання та виховання.

Заздалегідь домовтеся про правила поведінки, коли ви з дитиною не вдома.