Чому треба вчити дитину програвати?

Нам, батькам, хочеться, щоб дитина була успішною, щоб вона перемагала у спортивних змаганнях, в олімпіадах, у творчих конкурсах. Тоді в нас ніби з'являється привід для гордості і наше батьківське марнославство приходить у стан кота, що об'ївся сметани.

А якщо нічого цього не трапляється? Якщо будь-яке змагання закінчується дитячими сльозами, істериками та образами на всіх і вся?

Якщо дошкільня у віці до 5-6 років в разі програшу плаче, жбурляється речами, кличе всіх навколо, то це нормально. Розвиток емоційно-вольової сфери малюка не дозволяє йому поводитися інакше.

Але навіть у цьому випадку батькам варто підтримати дитину, допомогти їй пережити свої емоції, не сварити і не сміятися з неї. Часто у такому віці діти схильні приписувати свої невдачі зовнішнім чинникам. Найпоширеніший приклад: коли маля біжить, спотикається об стілець, падає, то він насамперед звинувачує стілець і навіть може побити його.

Завдання батьків — навчити дитину дивитися під ноги та обходити стілець. Коли дитина стане старшою, її потрібно обов'язково навчити адекватно реагувати на свої невдачі та сприймати програші.

Погана новина в тому, що якщо цього не вміють самі батьки, то навчити того, чого не вмієш сам, дуже проблематично.

Згадайте, як ви реагуєте на свої провали?

Добре, якщо ви сприймаєте їх як досвід, цінний досвід, з якого треба зробити висновки та рухатися далі. Добре, якщо вони не вибивають вас із колії надовго і ваша самооцінка не падає нижче плінтуса. Якщо це так, то й дитина, спостерігаючи за вами, зрозуміє, що програвати – це нормально, що це може статися з будь-якою людиною, що програти – це не означає бути поганою людиною чи нелюбимою дитиною.

У будь-якій ситуації є своє «натомість» — те, що може підтримати дитину тут і зараз: «так, ти не виграв, зате сьогодні твої результати кращі, ніж минулого разу; ти не переміг, але ти знаєш, які завдання дають на олімпіадах, до наступної зможеш підготуватися краще». Дитина після програшу не мислить такими категоріями, але батькам треба показати ще й цей бік медалі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

13 фактів про шкіру маленької дитини

Немовля | 21:14, 15.01.2026

Ніжна, мов пелюстка, шкіра новонародженої дитини — це перше, що відчуває мама, коли бере маля на руки. Вона здається ідеальною: гладенька, шовковиста, із неповторним «запахом щастя», який неможливо переплутати ні з чим. Але під цією делікатною оболон

Чому постійний батьківський контроль шкодить підліткам?

Дитина | 08:30, 15.01.2026

Хоча батьки, безумовно, хочуть захистити своїх дітей, ця надмірна опіка може стати джерелом стресу та тривожності.

Заборона телефонів у школі: що кажуть психологи?

Навчання | 07:30, 15.01.2026

Логіка здається простою — якщо телефони відволікають і шкодять психічному здоров’ю дітей, їх потрібно прибрати з класів.

Чому дитяче "я не хочу" — частина нормального розвитку?

Розвиток дитини | 06:30, 15.01.2026

Діти вчаться керувати собою, своїми емоціями та поведінкою не одразу. Вміння почути прохання, внутрішньо з ним змиритися та лише потім діяти потребує часу, зрілості нервової системи та досвіду. У ранньому віці дитина може одночасно:- не хотіти щось р

Перший підробіток підлітка: що треба знати батькам?

Дитина | 01:20, 15.01.2026

Для батьків це водночас привід для гордості та внутрішньої тривоги — як допомогти, але не втручатись, як підтримати, але не контролювати кожен крок.

Чому дитина заїкається і як їй допомогти?

Дитина | 00:30, 15.01.2026

У деяких ситуаціях заїкання може минути саме по собі, особливо якщо дитині всього 2-3 роки, але так буває не завжди.

Як зрозуміти, що у дівчинки скоро вперше почнуться місячні?

Дитина | 19:30, 14.01.2026

Перша менструація — важлива подія у житті кожної дівчинки, яка сигналізує про початок статевого дозрівання. Організм готується до цього моменту поступово, надсилаючи різноманітні сигнали протягом кількох місяців або навіть років. Знання про ці зміни