Анорексія в дитини: що робити?

Adoption
Date
  • 790 Переглядів
Під час цього захворювання у підлітків виникає переконання у зайвій повноті свого тіла, хоча це зазвичай не співпадає з очевидними фактами, але переконати дитину в протилежній думці неможливо. Навіть при сильному виснаженні у дітей відсутнє критичне ставлення до свого стану. Це супроводжується страхом збільшення ваги тіла та ожиріння, який зберігається навіть при сильному виснажені. При захворюванні на анорексію підлітки часто приймають блювотні препарати, а також сечогінні та проносні засоби. Іноді можуть навіть вживатись засоби для зменшення апетиту. Характерним проявом анорексії у підлітків також є самостійне надмірне фізичне навантаження. Діти, як правило, приховують від своїх близьких та рідних справжні мотиви, що заставляють їх відмовлятись від їжі. Вони намагаються окремо харчуватися, а також вдаються до різних хитрощів щоб не вживати їжу. Підлітки можуть непомітно перекладати свою їжу в інші тарілки, викидати її, віддавати домашнім тваринам, десь ховати і т.п. Під час голодування в дітей виникає бажання перегодовувати інших членів родити та близьких. В більшості випадків підлітки намагаються годувати своїх братів та сестер. Вони надають перевагу складному приготуванню їжі та різноманітним харчовим ритуалам.

96_3.jpg (24.6 Kb)

Для лікування цього захворювання дітям часто призначають постільний режим та контрольований прийом їжі для збільшення ваги тіла не менш ніж на 10 кілограмів. Під час лікування відбувається поступове підвищення калорійності продуктів харчування. Потім дітям призначають поступове збільшення фізичних навантажень, яке повинно узгоджуватися з приростом ваги тіла. Дуже важливо під час лікування анорексії проводити зважування, яке має виконуватися кожен день, а згодом через кожні три дні або двічі на тиждень.

Госпіталізація дитини при анорексії призначається у випадку, коли вага тіла зменшилась більш ніж на 30 % відносно початкової за 6 місяців. За допомогою ЕКГ досліджується порушення електролітичного балансу. Крім цього госпіталізація може бути призначена, якщо виникає небезпечний для дитини ризик самогубства внаслідок повного виснаження, а лікування амбулаторними методами є неефективним.

Щодо медичних препаратів для лікування анорексії, в першу чергу застосовуються транквілізатори. Дітям можуть призначатись такі препарати, як алпразолам у дозі 0,25 міліграм, або оксазепам по 15 міліграм. Препарати рекомендується вживати перед кожним прийомом їжі. Також в незначних дозах застосовуються похідні фенотіазіну. Ще підліткам може бути призначений хлорпромазін у кількості від 10 до 25 міліграм на добу. Потрібно зауважити, що такі дози застосовуються при стаціонарному лікуванні. Ефективним при лікуванні анорексії вважається також ципрогептадин, який призначається по 4 міліграми на добу з поступовим збільшенням дози до 25 - 30 міліграм на добу.

Для лікування анорексії в підлітків також можуть застосовуватися антидепресанти, серед яких найпопулярнішим є флуоксетин. Його дають у дозі 25 мг на добу одноразово, або заміняють сертраліном з дозуванням від 50 до 100 мг на добу. Обидва препарати рекомендується вживати зранку. В окремих випадках замість флуоксетину і сертраліну лікар може призначити іміпрамін по 10 міліграм на добу із збільшенням дози до 150 - 200 міліграм на добу.

Паралельно з транквілізаторами та антидепресантами дітям також призначають комплексні препарати для збільшення в організмі мінеральних речовин та вітамінів.

Основними методами амбулаторного лікування цього захворювання є психотерапія, яка передбачає в першу чергу психологічну підтримку та відволікання думок про свою фігуру і вагу, а також подолання життєвих труднощів. За процесом лікування потрібно постійно стежити, бо через декілька місяців може настати повторний рецидив захворювання, після якого неминуча госпіталізація. Слід зазначити, що повне одужання настає приблизно у половини дітей, а більшість з хворих на анорексію збільшують свою вагу тіла майже до норми. Що стосується екстреної допомоги, вона зводиться в першу чергу до корекції водно-електролітичних розладів. Якщо при цьому кількість калію в сироватці зменшується до 3 мекв/л у дитини можуть виникати порушення у роботі серця, які створюють загрозу для життя. У зв’язку з цим в першу чергу ліквідовується дефіцит калію в організмі. І якщо при нервовій булімії введення калію відбувається перорально, то при анорексії необхідне внутрівенне введення калію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: анорексія в дитини


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не зав

    Як підтримати дитину, яка постійно переживає?

    Дитина | 20:30, 09.02.2026

    Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не завжди може висловити словами. Вчасно помічені симптоми та правильна реакція дорослих можуть змінити си

    Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливо

    Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

    Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

    Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

    Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Дос

    Чому чоловіки і жінки по-різному реагують на дитячий плач?

    Сімейні справи | 02:10, 09.02.2026

    Дослідники не змогли пояснити те, чому чоловіки частіше вночі не прокидаються від дитячого плачу, простими біологічними відмінностями між статями. Досі було припущення, що відповідальні за слух ділянки мозку жінок більш пристосовані до розпізнавання

    Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у доро

    Самотні в дитинстві люди більш схильні до деменції

    Патологія | 01:20, 09.02.2026

    Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у дорослому віці частково опосередковувала цей зв’язок, однак не впливала на його силу. Тому ранні втручан

    Мабуть, у кожного є сімейна історія про те, як малеча запхнула собі в ніс квасолину, деталь від LEGO чи кісточку від черешні. А може, цим допитливим д

    Чому діти усе сують в ніс: науковий погляд на дитячу допитливість

    Дитина | 00:30, 09.02.2026

    Мабуть, у кожного є сімейна історія про те, як малеча запхнула собі в ніс квасолину, деталь від LEGO чи кісточку від черешні. А може, цим допитливим дослідником були ви самі — помітили, що предмет якраз поміщається в ніздрю, та й вирішили перевірити,

    Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий р

    Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

    Психологія | 21:00, 08.02.2026

    Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе

    Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.

    Які вони негативні батьківські установки для дітей

    Сімейні справи | 08:30, 07.02.2026

    Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.

    Коментарі до новини