Чому діти не довіряють батькам?

Adoption

Date: 10:00, 04.01.2023 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1087 Переглядів

Є батьки, які намагаються дбайливо вибудовувати довірливі відносини зі своїми дітьми. Інші на це можуть навіть не зважати.

4389_4.jpg (41.76 Kb)

Залякування. У дорослих є безліч «страшилок», якими вони залякують дітей. Це може бути: інтернат, поліція, шантаж дорогими серцю речами. Це погано впливає на дитячу самооцінку та змушує болісно переживати свою залежність від близьких.

Маніпуляції любов’ю. Наприклад, «Якщо ти це зробиш, я перестану тебе любити». Нормальні батьки не перестануть любити свою дитину через дитячі пустощі або неслухняність.

Незрозумілі заборони. Будь-яке обмеження має бути аргументовано. Проте часто батьки нічого не пояснюють, а тиснуть авторитетом: «Тому що я так сказав». Подумайте, яку виховну цінність несуть подібні аргументи.

Покарання їжею. Заборона на солодке – ефективний важіль тиску на дитину. Чим більше ви будете позбавляти дитину смачненького, тим сильніше їй буде хотітися.

Висміювання. Не можна сміятися з того, що важливе для дитини, хоч дорослим це й може видаватися нісенітницею. Також варто табуювати жарти над зовнішністю, дитячими виробами та почуттями.

Програмування на невдачі. Наприклад, «Та нічого в тебе не вийде», «Вічно ти робиш усе погано» – такі слова формують негативні установки та налаштовують дитину проти батьків.

Головна причина відсутності довірчого спілкування дітей із батьками – боязнь осуду та покарання. Швидше за все, дитина свідомо приховає неприємні новини від мами, а потім це перейде у звичку.

Довіра формується до 7 років життя дитини. У час підліткового віку відбувається шліфування того, що закладали раніше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: