Вчені розповіли, як переконати батьків, впевнених у користі фізичних покарань

Adoption

Date: 00:30, 17.03.2022 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

859 Переглядів

Ми невпинно переконані у тому, що дітей бити не можна. Ні в пориві гніву, ні в рамках послідовної системи «виховання» взагалі не можна.

5347_c2b6b14d4a898377fffca88fc0872fb0.jpg (17.43 Kb)

5347_c2b6b14d4a898377fffca88fc0872fb0.jpg (17.43 Kb)

Це сумно, а ще, іноді здається, практично не вирішуване, бо незрозуміло, як достукатися до батьків, які перебувають по інший бік барикад у питаннях фізичних покарань. Нещодавно в американському Journal of Family Psychology опублікували результати дослідження, яке, ймовірно, допоможе знайти відповідь на болюче питання: як знайти підхід до батьків, які переконані, що бити дітей – це нормально?

У дослідженні взяли участь батьки дітей віком від двох до восьми років із 41 штату США. В рамках дослідження батькам давали прочитати текст у вигляді онлайн-статті про науково доведену шкоду фізичних покарань із коментарями експертів. Під текстом були коментарі від звичайних людей, які висловлювалися на підтримку таких дисциплінарних методів.

Ті батьки, які застосовують фізичне насильство для виховання дітей, заявили, що думка експертів здається їм менш авторитетною, ніж думка простих коментаторів. Таким чином вони намагалися уникнути дискомфорту та психологічної напруги, що виникає при зіткненні з поглядами, що суперечать їх власним.

Вчені зазначили, що батьки, які не повірили науковим доказам шкоди фізичних покарань, при цьому не є впевненими противниками науки. Тобто, вони були готові вірити експертам, які говорять про важливість дитячих автокрісел, але експертів, які говорять про небезпеку ляпасів, вони слухати не стали. Це означає, що батьки не заперечують важливості наукового підходу щодо батьківства — просто не готові застосовувати цей підхід, коли йдеться про покарання.

Як це можна змінити? Інтернет є основним інформаційним каналом для батьків. Але, незважаючи на зусилля багатьох медіа, далеко не завжди корисна та доказова інформація доходить до свого адресата. По-перше, в інтернеті можна легко фільтрувати джерела інформації, підписуючись лише на певні канали. По-друге, в інтернеті легко знайти спільноту однодумців та коментаторів, які поділяють твої переконання, навіть у питаннях биття дітей. І нерідко ці коментатори звучать значно переконливіше, ніж наукові дані.

Там, де не працює наука, на допомогу має приходити практика. Батьки мають кілька причин застосовувати фізичні покарання до своїх дітей: одні роблять так, тому що так само поводилися з ними в дитинстві, інші використовують насильство як останню міру, коли нічого не працює, треті бачать у цьому ефективний метод впливу на дитину (бо спочатку насильство над дитиною дійсно ніби працює).

Саме тому важливо не просто говорити про те, наскільки шкідливі та небезпечні фізичні покарання, але ще й пропонувати дієві альтернативи, які батьки можуть використовувати у конфліктних чи кризових ситуаціях. При цьому важливо, щоб ці альтернативи не виглядали надто абстрактними чи глобальними — треба починати з максимально простих порад та рекомендацій. В іншому випадку, зрозумівши, що від них потрібно зробити велику роботу, батьки швидко повернуться до своїх колишніх методів, які простіше і звичніше.

Автори дослідження рекомендують використовувати більш адресний, індивідуальний підхід до вирішення проблеми фізичного покарання дітей і говорити не лише про теорію цього питання, а й про практику.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: