Речі, яких варто навчити дитину до 10 років

Adoption

Date: 00:30, 05.11.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

3376 Переглядів

У педагогів є чіткі уявлення про те, що учень має знати у певному класі. Лікарі також користуються нормативами здоров'я кожного віку. У соціальному та трудовому плані у десятирічної дитини теж існують норми: дотримуватися без нагадування правил особистої гігієни, прибирати будинок і стежити за своїми речами, вміти користуватися побутовою технікою, готувати прості страви, мити посуд, доглядати домашніх тварин, купувати в магазині, орієнтувати у своєму районі, користуватися громадським транспортом, допомагати дорослим.

8242_371581_0.jpg (9.68 Kb)

Хіба людину, яка ніколи не допускає помилок, можна назвати живою? Навряд чи. Помилки складають наш життєвий досвід: іноді хороший, іноді сумний, але їх не треба соромитися, і діти повинні знати про це.

2. Вміти приймати критику

Завдання батьків – пояснити своїй дитині, що не всім може подобатися її творчість, ігри в її компанії чи вона сама. Не буває, щоб абсолютно всі знаходили щось цікаве чи привабливе. І навчіть своїх дітей ставити запитання: "Чому тобі не сподобався мій малюнок?", "Що не так з моєю новою футболкою?", "Чому ти більше не граєш зі мною?". Якщо опонент зуміє пояснити свою точку зору, дитина зможе проаналізувати його слова і, ймовірно, отримати з них користь.

3. Вміти говорити «ні»

Проблема відмови комусь у проханні була і буде завжди, і ситуацій у житті, за яких складно відповісти «ні», достатньо. Безперечно, допомагати та йти на зустріч необхідно, але треба аналізувати ситуацію, щоб ні наші принципи, ні принципи інших людей не страждали. Усім подобатися неможливо, як і бути добрим для всіх – це необхідно засвоїти. Головне — бути в ладі із собою.

Варто зазначити, що при формуванні незалежної та самостійної особистості батьки неодмінно зіткнуться з оскарженням і своєю волею — «ні, я не робитиму цього». Відмовивши дорослим у проханні, діти, які вміють говорити «ні», не боятимуться, що їх розлюблять чи відкинуть, позбавлять довіри та підтримки.

4. Не давати себе в образу

Страх відкритого конфлікту змушує дітей почуватися беззахисними та безсилими. Це стосується не лише друзів-ровесників, а й дорослих. Часто дітям вселяють, що вчитель завжди правий. Але вчитель теж людина, і може поводитися некоректно. І це зовсім не означає, що образу з його боку треба терпіти.

5. Аргументувати свою думку

Дуже важливо, щоб дитина з ранніх років знала про те, що вона цінна і потрібна, як і її думка з різних питань. Це є основою впевненості у собі.

Вживання фрази «Я так сказав(ла)!» не пояснює запропонованого рішення та не сприяє формуванню власної точки зору.

Варто також роз'яснити дитині, що зазнайки нітрохи не краще за хлопців, невпевнених у собі. Вчіть дітей розмірковувати про свої почуття, емоції, ідеї — чому щось подобається, а щось відштовхує. Це допоможе сформувати в майбутньому розважливість та розвинути індивідуальність.

6. Не робити щось тільки задля схвалення

Багато речей дитина робить «за компанію». І зовсім не факт, що справді хоче робити все, що пропонують друзі. Цілком можливо, малюк просто хоче заслужити їхню повагу. А якщо його ще регулярно підготують: «Ти що, боїшся?» - тим більше. Кому ж подобається бути боягузом?

Поясніть, що виконання чужих умов, які не подобаються вашій дитині, не роблять її крутою, особливою. А справжні друзі зрозуміють та приймуть відмову.

7. Не боятися ставити запитання

Вміння ставити правильні питання — одна з «гнучких» навичок, що допомагають не лише у навчанні, а й у подальшому житті та професії. Часто виникаючі «чому» — ознака допитливого розуму: дитина пропускає інформацію через себе, та й просто уважно слухає. А от якщо немає питань, цілком ймовірно, що вас просто не чують.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: