5 особливостей дитячої поведінки, які не залежать від виховання

Adoption
Date
  • 546 Переглядів
3982_5a.jpg (25.88 Kb)

1. Пасивний або надто активний
У нас прийнято вважати, що якщо дитині ставлять діагноз СДУГ, то в подібній гіперактивності винні батьки. Щось вони, нібито, робили не так, як годиться, звідси і надмірна активність. Як, втім, і повільність у малюків – це особливості їх психіки, але ніяк не наслідки помилкових виховних методів мами і батька. З цими особливостями просто потрібно змиритися і пускати надлишки енергії діток в «мирне русло» спорт, ігри на свіжому повітрі, тривалі прогулянки.

2. Реакція на нове
Одні діти з посмішкою і задоволенням вивчають нові іграшки, знайомляться з новими людьми, легко заводять друзів. Інші ж навпаки, при зустрічі з незнайомцем можуть плакати, тікати або ховатися. Як би нам не хотілося, щоб дитина стала в цьому питанні сміливішою, ніякий тиск з боку батьків тут не допоможе. Воно швидше навіть посилить проблему. В обох випадках краще в ігровій формі намагатися коригувати зайву довірливість і надмірну замкнутість діточок.

3. Рівень адаптивності
У моєї сусідки дитина відмінно адаптувалася до дитячого садка: перший день трохи покапризувала без мами, а на другий – з задоволенням пішла в групу до дітлахів і вихователя. Моя дочка, навпаки, дуже важко звикала до нового етапу в своєму житті: годинами плакала, а після підключилися соматичні реакції, і вона щомісяця «видавала» бронхіти. Рівень адаптивності – це не наслідок недовиховання або невірного педагогічного впливу. Тут мало що залежить від мам і тат, вся справа у вроджених здібностях змінювати свою поведінку, коли навколо змінюється середовище.

4. Поріг чутливості
Одні швидко втомлюються, інших потрібно «вигулювати» цілий день, поки вони «видихаються». Одні починають реготати від показаного мамою пальчика, інших розсмішити ще треба постаратися. Одні реагують на тихе зауваження батьків, іншим, для того, щоб бути почутим, треба покласти руку на голову або повернути до себе обличчям. Він не спеціально нас ігнорує, просто його реактивний поріг досить низький. І тут без спеціальних «кодових» слів не обійтися.

5. Наполегливість і посидючість
Ви, напевно, помічали, що в одній і тій же сім’ї старший братик міг годинами перебирати свої машинки, не відволікаючи батьків від домашніх справ, а молодший без батьківської уваги ні секундочки прожити не в змозі. Це теж вроджені особливості, як і вміння продовжувати щось робити, навіть коли виникають труднощі. Повірте, дитяча непосидючість цілком може бути вродженою особливістю. Тому не завжди варто карати горе-учня за те, що він відволікається на уроці і не в змозі уважно слухати пояснення вчителя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: виховання


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Поява немовляти неминуче зміщує фокус уваги батьків, що часто провокує у старшої дитини гострі напади ревнощів та образи.

    Пастка дитячих ревнощів: як запобігти суперництву між старшою та молодшою дитиною?

    Дитина | 00:30, 16.06.2026

    Поява немовляти неминуче зміщує фокус уваги батьків, що часто провокує у старшої дитини гострі напади ревнощів та образи.

    Розлучення батьків — це крах звичного світу для дитини, проте правильний підхід дорослих може мінімізувати психологічну травму.

    Коли родина руйнується: як повідомити дитині про розлучення батьків?

    Сімейні справи | 07:30, 14.06.2026

    Розлучення батьків — це крах звичного світу для дитини, проте правильний підхід дорослих може мінімізувати психологічну травму.

    Перетворення вчорашнього слухняного малюка на колючого, замкненого та критичного підлітка — одне з найскладніших випробувань для батьківства.

    Підлітковий бунт: як зберегти контакт з дитиною, яка раптово віддалилася?

    Сімейні справи | 06:30, 14.06.2026

    Перетворення вчорашнього слухняного малюка на колючого, замкненого та критичного підлітка — одне з найскладніших випробувань для батьківства.

    Дитячі тривожні стани можуть виникати раптово й лякати не лише саму дитину, а й батьків. У такі моменти дорослі часто губляться і не знають, як правил

    Чому дитина стала тривожною?

    Дитина | 08:30, 11.06.2026

    Дитячі тривожні стани можуть виникати раптово й лякати не лише саму дитину, а й батьків. У такі моменти дорослі часто губляться і не знають, як правильно діяти. Психологиня Вікторія Сандуляк пояснила, чому головне – не намагатися "зупинити" стан, а б

    За даними досліджень, гіперопіка та постійне потурання бажанням дитини можуть бути пов'язані з розвитком імпульсивності, егоцентризму та проблем у від

    Розпещені діти частіше виростають людьми з нарцисичними і агресивними рисами характеру

    Виховання | 01:20, 09.06.2026

    За даними досліджень, гіперопіка та постійне потурання бажанням дитини можуть бути пов'язані з розвитком імпульсивності, егоцентризму та проблем у відносинах з оточуючими.

    Щоб завдати болю дитині, не обов’язково піднімати руку. Іноді достатньо лише крику.

    Частий крик на маленьких дітей зменшує об'єм їхнього мозку

    Дитина | 19:19, 08.06.2026

    Щоб завдати болю дитині, не обов’язково піднімати руку. Іноді достатньо лише крику.

    Дослідження в психології розвитку показують, що тривожність батьків пов’язана з тривожністю дітей. Психічний стан батьків напряму впливає на емоційний

    Як не передати дитині свою тривожність?

    Сімейні справи | 07:30, 28.05.2026

    Дослідження в психології розвитку показують, що тривожність батьків пов’язана з тривожністю дітей. Психічний стан батьків напряму впливає на емоційний стан дітей у різному віці. Якщо у батьків є тривожні розлади або підвищений рівень тривоги, це допо

    Коментарі до новини