10 порад батькам, завдяки яким виховання дитини буде позитивним

Залишайтесь позитивними у питаннях безпеки. Забезпечте вашу дитину чіткими правилами на всі випадки життя, а також роз’ясніть причини, через які ці правила так важливі, й завжди висловлюйтесь позитивно. Наприклад, «Будь ласка, іди» замість «Не біжи».

Слухайте й реагуйте (відповідайте). Якщо ваша дитина робить або каже щось, із чим ви не погоджуєтесь, порозмовляйте з нею (спрямовуючи в потрібне русло) м’яко та з повагою до неї, а не тоном безапеляційного звинувачення. Уважно вислухайте та поясніть, чому ви хочете, щоб дитина слідувала вашому правилу. Це може бути приблизно так: «Тобі треба дійти до автобуса, залишаючись у безпеці, і для цього важливо не впасти».

Подавайте правильний приклад. Коли ви хочете показати дитині, як їй треба поводитись у певній ситуації, поясніть, чому ви робите це саме так. Роз’яснення дуже корисні при навчанні терпіння й соціальних навичок і допомагає дітям поєднати у своїй свідомості почуття зі словами. Ви можете наочно навести дитині такий приклад роздумів: «Мені дійсно дуже важко чекати своєї черги, щоби покататись на гойдалці. Я прямо зараз побігла би туди, але я зачекаю, доки та дівчинка завершить своє катання».

Закріплюйте позитивну поведінку. Навчаєте нової поведінки? Обов’язково закріплюйте результати, яких досягли, кожного разу, коли в дитини виходить поводитися саме так, як ви того й добивались. Похваліть її безпосередньо відразу ж і потім знову через якийсь час, наприклад, посмішкою, поплескуванням по плечу, потиском руки або особливим видом діяльності, – усе це буде мати для неї велике значення.

Робіть змістовні компліменти. Ваша похвала повинна бути конкретною та зрозумілою, а також докладно описувати добрий учинок. Замість того щоби сказати «класно», скажіть: «Як чудово, що ти пригадала, що перед грою тобі треба було прибрати у своїй кімнаті». Цей змістовний відгук буде надавати дитині впевненості у собі. Замість того щоби підкреслити кінцевий результат («яка чудова картина»), зосереджуйте вашу увагу на процесі («відчувається, що ти вклала у свій малюнок багато праці та старань, особливо ефектно тобі вдалось використати синю фарбу»).

Ігноруйте погану, але «доброякісну» поведінку. Якщо ви будете сварити вашу дитину, коли вона буде погано поводитись, це може підгодувати її жагу уваги. Якщо ж ви не станете загострювати свою увагу, а просто проігноруєте її якусь не дуже серйозну, хоча погану поведінку, яка вас дратує, ваша дитина, скоріше за все, не захоче повторити її знову. Поспостерігайте за різницею в ефекті від того, коли хвалите дитину за хорошу поведінку чи докоряєте за погану! Важливо, що це правило можна застосовувати тільки у незагрозливих випадках поведінки дитини, при поведінці, що не руйнує, оскільки агресивна та шкідлива поведінка та вчинки ніколи не можна ігнорувати.

Надайте варіанти. Щоби сприяти самостійності, надайте дитині можливість вибрати щось із двох варіантів. Якщо ви попросите її допомогти вам прибрати дім, ваше прохання може спровокувати сварку. Тому краще дати їй на вибір кілька видів робіт, сказавши таке: «Прийшов час прибрати в домі. Ти хочеш помити посуд чи прибрати свої іграшки?». Такий підхід дозволить вашому малюку відчути повагу до себе.

Переключіть дитину на прийнятну альтернативу. Якщо ваша дитина поводиться погано, відволікайте її від проблемного фактора та переключіть на інший вид діяльності. Замість того щоби сварити, надайте альтернативні варіанти, які дитина зможе успішно виконати: «Донечко, це дуже небезпечно тягнути на себе найнижчу коробку у стопці. Будь ласка, допоможи мені вибрати гарні яблука для сьогоднішнього пирога».

Сприяйте рішенню проблем. Сприяйте розвитку критичного мислення й навичок розв’язання складних ситуацій. У процесі роботи над проблемою спрямуйте дитину на виконання п’яти послідовних кроків з використанням таких питань:

- З чого складається проблема?
- Що ти можеш зробити?
- Що може статись, якщо…?
- Вибери рішення й реалізуй його.
- Подивися, спрацювало воно чи ні.

Об’єднайте дії та їх наслідки. Допоможіть дитині зрозуміти причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою та її наслідками. Це допоможе їй повторити бажану поведінку («Ти не вимила руки перед обідом. Будь ласка, піди до ванної кімнати й вимий їх»), зробити щось хороше після поганого («Синку, якщо ми щось намалюємо у книзі, інші діти вже не зможуть використовувати її, тому, будь ласка, зітри свої позначки») та зрозуміти, що за певний учинок можуть відмінити привілеї («Я нагадую тобі, що ти не повинен, сидячи за столиком для малювання, плескати водою на інших дітей. Сьогодні ти будеш грати окремо від них»).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато