Чому підлітки бувають жорстокими?

Більшість батьків помічають, як однолітки їхніх дітей поводяться жорстоко по відношенню до їх дітей або до інших однокласників чи друзів. Чому так відбувається, чому діти, особливо підлітки, стають жорстокими?

Час від часу суспільство сколихують історії про жорстоке поводження дітей чи підлітків зі своїми однолітками. Головна причина агресії - страх. Для підлітка, як відомо, є два головні "страхи": невже я такий, як усі, і невже я не такий, як усі. На психологічній розтяжці між ними зазвичай проходить болісний процес формування особистості. Коли переважує перший страх - дитина поводиться всупереч загальноприйнятим нормам, немов кидаючи виклик суспільству. У такому стані підліток здатен нагрубіянити, вдарити, скоїти щось жахливе.

Боячись бути не як усі, діти часто не протистоять чиїйсь непристойній чи неадекватній поведінці. Особливо, якщо погано вчиняє неформальний ватажок їхньої компанії. Спостерігати, як б'ють чи принижують когось, ще й знімати процес на відео - ганебно. І діти це прекрасно знають. Але перебуваючи у своїй "зграї", вони керуються психологією натовпу.

Потім вдома чи в кабінеті директора кожен сам по собі не може пояснити ниций вчинок, чим несамовито дратує батьків і вихователів. Дитині дійсно важко сформулювати, що з нею відбувається.

До численних страхів, несвобод і залежностей підліткового періоду, які й спричиняють жорстокість до інших, тепер додається ще й почуття провини й сорому.

Підлітки намацують власні психологічні кордони, заодно перевіряючи на міцність особистісні межі інших. Та особливість свободи вчинків у такому віці як правило слабко корелює з відповідальністю за них.

Саме неусвідомлення відповідальності на тлі властивої дітям слабкої емпатії до чужого болю й призводить часом до особливої жорстокості.

Але ж, щоби самостверджуватися, не обов'язково знущатися над слабшими, подумаєте ви. Дорослі, осмислюючи вчинки, здатні керувати власною агресією, хоча б з огляду на можливі юридичні наслідки.

Діти ж діють емоційно, для них немає напівтонів, а є лише гарний і поганий, свій і чужий.

Чомусь прийнято вважати, що принижують слабших, осіб з віктимним комплексом. А ініціатор булінгу - такий собі герой - злий, але сильний. Насправді все навпаки.

"Травлять" майже завжди оригінальних, талановитих, несхожих. Тих, хто дозволяє собі бути собою, навіть якщо це суперечить законам зграї чи юрби. Тобто тих, в кому відчувають майбутнього справжнього лідера.

Агресори в дитячих колективах - це часто невпевнені у собі хлопці або дівчата. Ображаючи однолітків, вони також несвідомо мстяться своїм батькам за жорстоке або, що ще гірше, холодне чи емоційно непередбачуване поводження. Коли мати, в залежності від настрою, за один і той самий вчинок може покарати або похвалити. Або зовсім не помітити.

І вибирають не слабших, а тих, в кого є жива "тканина" з індивідуальних цінностей, переконань, інтересів. Задача батьків - навчити дитину мати власну думку, вміти спокійно відмовляти, якщо щось не подобається. І так само поважати несхожість інших.

Навчити ж цьому можна лише на власному прикладі. Бо коли в родині панує диктат, лицемір'я, сварки, це навряд чи вдасться.

Поважайте особистість у своїй дитині, тоді з неї не виросте ані агресор, ані жертва, ані сторонній спостерігач. Бо, як відомо, в цьому трикутнику учасники періодично міняються ролями. Якщо ж так сталося, що ваші син чи дочка стали шкільними цапами-відбувайлами, кращий вихід - перевести до іншої школи. Це означає, що в старому колективі хибно ставляться до дитячих потреб і проблем. Від того, що ви боротиметеся з вітряками, вашій дитині легше не стане.

В жодному разі не перекладайте провину за те, що сталося, на дитину. Вона й без того страждає. Родина - єдиний острівець затишку для неї. Ваше завдання - вислуховувати, підтримувати. Але не нав'язуватися з розпитуваннями, бо підліток може замкнутися в собі. Необхідно дати синові чи дочці усвідомлення, що вони завжди можуть розраховувати на вашу підтримку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Булінг з боку вчителів: чому це відбувається і що робити?

Школярі | 19:30, 14.12.2025

Психолог Катерина Клюшниченко повідомила, що булери – це аб’юзери, маніпулятори, тирани. Вони, як правило, отримують задоволення від заподіяння болю комусь. Таких людей може штовхати на прояв агресії чи приниження іншої людини.

Чому бабусі такі важливі у вихованні дітей?

Сімейні справи | 06:30, 14.12.2025

Вчені Університету Еморі в США вперше просканували мозок бабусь, коли ті переглядали фотографії своїх маленьких онуків, і отримали нейронний знімок особливого зв’язку між поколіннями.

Як не втратити контакт з «токсичними» підлітками?

Сімейні справи | 06:30, 13.12.2025

Що ж відбувається з нашими дітьми в період їх дорослішання? Чому вони часом стають такими нестерпними? Як правильно спілкуватися з підлітками, щоб не втратити з ними контакт? На ці та інші запитання відповіла психологиня Вікторія Островська.

Вчені з'ясували, як насильство на екрані позначається на розвитку дітей

Ігри та іграшки | 06:30, 12.12.2025

Вчені Університету Монреаля під час дослідження з’ясували, що перегляд дітьми дошкільного віку телевізійних відео зі сценами насильства може привести в подальшому до психічних порушень і шкільної неуспішності.

Спроба заспокоїти істерику за допомогою гаджетів небезпечна для дитячої психіки

Ігри та іграшки | 01:20, 12.12.2025

Команда вчених Медичного університету Мічигану в США під час дослідження з’ясувала, що відволікати дитину гаджетами шкідливо для її психіки. Повідомляється, що в експерименті взяли участь 422 батьки, які звикли відволікати своїх дітей за допомогою пл

Науковці виявили, як фізичні покарання впливають на дитину

Виховання | 00:30, 11.12.2025

Відповідно до огляду майже 70 досліджень, проведених у США, Канаді, Китаї, Колумбії, Греції, Японії, Швейцарії, Туреччині та Великій Британії, фізичне покарання не покращує позитивну поведінку або соціальну компетентність дитини з плином часу.

Стрес для дітей небезпечніший, ніж травма голови

Дитина | 00:30, 10.12.2025

Команда американських учених Університету штату Орегона під час дослідження на тваринах з’ясувала, що стрес у ранньому віці змінює більше генів у мозку, ніж травма голови.