Чому підлітки бувають жорстокими?

Більшість батьків помічають, як однолітки їхніх дітей поводяться жорстоко по відношенню до їх дітей або до інших однокласників чи друзів. Чому так відбувається, чому діти, особливо підлітки, стають жорстокими?

Час від часу суспільство сколихують історії про жорстоке поводження дітей чи підлітків зі своїми однолітками. Головна причина агресії - страх. Для підлітка, як відомо, є два головні "страхи": невже я такий, як усі, і невже я не такий, як усі. На психологічній розтяжці між ними зазвичай проходить болісний процес формування особистості. Коли переважує перший страх - дитина поводиться всупереч загальноприйнятим нормам, немов кидаючи виклик суспільству. У такому стані підліток здатен нагрубіянити, вдарити, скоїти щось жахливе.

Боячись бути не як усі, діти часто не протистоять чиїйсь непристойній чи неадекватній поведінці. Особливо, якщо погано вчиняє неформальний ватажок їхньої компанії. Спостерігати, як б'ють чи принижують когось, ще й знімати процес на відео - ганебно. І діти це прекрасно знають. Але перебуваючи у своїй "зграї", вони керуються психологією натовпу.

Потім вдома чи в кабінеті директора кожен сам по собі не може пояснити ниций вчинок, чим несамовито дратує батьків і вихователів. Дитині дійсно важко сформулювати, що з нею відбувається.

До численних страхів, несвобод і залежностей підліткового періоду, які й спричиняють жорстокість до інших, тепер додається ще й почуття провини й сорому.

Підлітки намацують власні психологічні кордони, заодно перевіряючи на міцність особистісні межі інших. Та особливість свободи вчинків у такому віці як правило слабко корелює з відповідальністю за них.

Саме неусвідомлення відповідальності на тлі властивої дітям слабкої емпатії до чужого болю й призводить часом до особливої жорстокості.

Але ж, щоби самостверджуватися, не обов'язково знущатися над слабшими, подумаєте ви. Дорослі, осмислюючи вчинки, здатні керувати власною агресією, хоча б з огляду на можливі юридичні наслідки.

Діти ж діють емоційно, для них немає напівтонів, а є лише гарний і поганий, свій і чужий.

Чомусь прийнято вважати, що принижують слабших, осіб з віктимним комплексом. А ініціатор булінгу - такий собі герой - злий, але сильний. Насправді все навпаки.

"Травлять" майже завжди оригінальних, талановитих, несхожих. Тих, хто дозволяє собі бути собою, навіть якщо це суперечить законам зграї чи юрби. Тобто тих, в кому відчувають майбутнього справжнього лідера.

Агресори в дитячих колективах - це часто невпевнені у собі хлопці або дівчата. Ображаючи однолітків, вони також несвідомо мстяться своїм батькам за жорстоке або, що ще гірше, холодне чи емоційно непередбачуване поводження. Коли мати, в залежності від настрою, за один і той самий вчинок може покарати або похвалити. Або зовсім не помітити.

І вибирають не слабших, а тих, в кого є жива "тканина" з індивідуальних цінностей, переконань, інтересів. Задача батьків - навчити дитину мати власну думку, вміти спокійно відмовляти, якщо щось не подобається. І так само поважати несхожість інших.

Навчити ж цьому можна лише на власному прикладі. Бо коли в родині панує диктат, лицемір'я, сварки, це навряд чи вдасться.

Поважайте особистість у своїй дитині, тоді з неї не виросте ані агресор, ані жертва, ані сторонній спостерігач. Бо, як відомо, в цьому трикутнику учасники періодично міняються ролями. Якщо ж так сталося, що ваші син чи дочка стали шкільними цапами-відбувайлами, кращий вихід - перевести до іншої школи. Це означає, що в старому колективі хибно ставляться до дитячих потреб і проблем. Від того, що ви боротиметеся з вітряками, вашій дитині легше не стане.

В жодному разі не перекладайте провину за те, що сталося, на дитину. Вона й без того страждає. Родина - єдиний острівець затишку для неї. Ваше завдання - вислуховувати, підтримувати. Але не нав'язуватися з розпитуваннями, бо підліток може замкнутися в собі. Необхідно дати синові чи дочці усвідомлення, що вони завжди можуть розраховувати на вашу підтримку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як не зробити з сина маминого синочка?

Виховання | 19:30, 04.05.2026

Виховання сина так, щоб він виріс самостійною, відповідальною людиною, а не «маминим синочком» (емоційно залежним від матері), вимагає балансу між любов'ю та наданням свободи. Мамин синочок — це не про любов до мами, а про нездатність приймати рішенн

Що робити з некерованою дитиною батькам?

Сімейні справи | 08:30, 04.05.2026

Для роботи з некерованою дитиною батькам слід зберігати спокій, зберігати послідовність у правилах, аналізувати причини поведінки та перенаправляти енергію, пропонуючи активні ігри чи зміну діяльності. Ефективними методами є залучення до активного ві

Як навчити дівчинку-підлітка любити власне тіло?

Дитина | 01:20, 04.05.2026

Через кіно, фото в соціальних мережах або телешоу у дівчат-підлітків може скластися враження, що зірки мають ідеальні шкіру та тіло. Натомість хлопці в підлітковому віці теж порівнюють свою зовнішність зі спортсменами чи кінозірками. І якщо їхні тіла

Як дитина маніпулює батьками?

Сімейні справи | 08:30, 03.05.2026

Дитячі маніпуляції — це спосіб отримати бажане, викликати емоції або уникнути небажаних дій через плач, істерики, демонстративну образу або шантаж (наприклад, «ти мене не любиш»). Часто це виникає як реакція на заборони, нездатність висловити емоції

Що робити батькам, якщо дитина матюкається?

Дитина | 07:30, 03.05.2026

Якщо дитина матюкається, батькам важливо зберігати спокій, не реагувати бурхливо та не соромити її. Слід спокійно пояснити неприйнятність таких слів у родині, з'ясувати причину, стежити за власною мовою та навчити дитину висловлювати емоції цивілізов

Чи потрібно батькам хвилюватись, якщо хлопчик грається ляльками?

Дитина | 01:20, 03.05.2026

Батькам не потрібно хвилюватися, якщо хлопчик грається ляльками; це нормальна частина розвитку, що формує емпатію та навички турботи. Гра з ляльками не впливає на майбутню орієнтацію, а вчить хлопчиків бути дбайливими.

Як навчити дитину їсти овочі?

Дитяче харчування | 00:30, 03.05.2026

Навчити дитину їсти овочі допоможе власний приклад, залучення до приготування страв та креативна подача. Не примушуйте, а пропонуйте новий продукт кілька разів (навіть 10-15), маскуйте овочі в улюблених стравах (котлетах, супах) і дозволяйте дитині с