Булінг негативно впливає не тільки на дитину-жертву, а й на того, хто ображає - психологи

Сучасні діти знають свої кордони, проте, це не захищає їх від тих, хто звик виливати свою агресію на інших. І, як виявилося, така поведінка негативно відбивається не лише на жертві.

Кожна третя дитина у світі є жертвою булінгу. Ті, хто зазнали цькування, мають проблеми з соціалізацією, зниження успішності, і головне — страждають на психічні розлади. Рівень розповсюдженості депресії у них в 3 рази вищій порівняно з дітьми, яких не булили, також розвивається посттравматичний стресовий розлад. Чим небезпечний булінг, на своїй сторінці розповіла психологиня Богдана Валігура:

«Найгірше те, що жертви булінгу скоюють самогубства. Може, вони самі винні? Може, в них від початку були проблеми з соціалізацією або психікою, і колектив їх просто не приймав? Чи може ті, хто є ініціаторами булінгу, — психічно хворі чи неадекватні? Звинувачення жертви у діях, що могли «спровокувати» фізичне чи емоційне насильство (віктімблеймінг) недоречне. Та й дослідження показують, що причинно-наслідковий зв'язок психопатології та булінгу є такий: спочатку проявляється булінг — і вже саме він спричиняє розвиток психопатології. При чому у всіх його учасників.

Булінг негативно впливає не тільки на жертв. У психотерапії давно є термін «травма свідка», це травматизація через споглядання та співчуття жертві. Якщо зосереджуватись саме на булінгу, то спостерігачі фактично є його невід'ємною частиною. Але їхня роль куди складніша, ніж здається.

Взагалі є купа дослідників, які розробили багато класифікацій і рольових моделей учасників булінгу. Якщо спростити, то маємо щось на кшталт цього: жертва — співжертва (спостерігач, що співчуває жертві та може стати на її захисти, також викликавши на себе агресію), ізолят (спостерігач, що ізолюється від булінгу, та може навіть заперечувати його наявність), союзники агресора (ті, що відводять від себе увагу агресора та групи, акцентуючи її на недоліках або безпідставних приниженнях інших учасників групи, зокрема жертви), агресор — вершина ієрархічної ланки неформального колективу, що зберігає своє ієрархічне положення саме завдяки такій поведінці).

Усі ці групи показують вищий рівень депресії, вживання психоактивних речовин, та кількість суїцидальних думок порівняно з дітьми, яки не брали участь у цькуванні. Спостерігачі часто мають внутрішній конфлікт, заснований на бажанні захистити себе і не опинитись на місці жертви, та розумінні, що відбувається щось жахливе й цьому треба якось завадити. Союзники агресора також мають внутрішній конфлікт, заснований на страхові".

Психолог пояснює: за булінг завжди відповідальні у першу чергу дорослі, які не звертали увагу, не навчили вирішувати конфлікти мирним шляхом, не виховали потрібні цінності.

«Часто агресор сам є жертвою або свідком домашнього насильства, — констатує психологиня. - Діти поводять себе так, тому що часто просто не вміють інакше. Досвід булінгу суттєво впливає на якість життя та психічне здоров'я дітей і в майбутньому. Дослідження це підтверджують: у дорослих, що мають досвід булінгу, вищий рівень стресу на робочому місці, вони частіше мають депресію і загалом нижчий рівень життєвого добробуту. Булінг — це величезна проблема для всього суспільства, а не тільки батьків підлітків та шкіл».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно реагувати батькам, коли підліток засмучений?

Сімейні справи | 01:20, 23.02.2026

Налагодження взаємин із підлітками — справжній виклик. Особливо складно знайти підхід до них, коли вони перебувають у стані емоційного розладу.

Сучасні батьки витрачають на дітей менше 100 хвилин щодня

Сімейні справи | 00:30, 23.02.2026

У дослідженні, проведеному серед батьків із 11 розвинених країн, було виявлено, що нинішні мами та тати приділяють своїм дітям удвічі більше часу порівняно з показниками 50-річної давнини.

Чи підходить сарказм для спілкування з дітьми?

Розвиток дитини | 08:30, 22.02.2026

Гумор є чудовим інструментом у вихованні дітей, але використання сарказму в цьому контексті має свої особливості.

Чому батькам потрібно уникати сварок при дітях?

Сімейні справи | 00:30, 22.02.2026

Конфлікти в сімейному житті – річ неминуча, проте з появою дітей батьки повинні усвідомлювати важливість своїх дій та слів. Кожна негативна емоція чи сказане в пориві сварки слово може суттєво вплинути на психологічний стан дитини та стати причиною в

Як більше ніколи не зриватися на дитині?

Сімейні справи | 08:30, 21.02.2026

Чи можливо виростити дитину без дитячих психічних травм? Ми не маємо на увазі серйозні травми, що виникають у неблагополучних сім’ях. Ми розмовляємо про повсякденні ситуації. Для дитини батьки — цілий світ. Отже, якщо мама, втомлена після роботи, з р

10 маминих фраз, які формують здорову самооцінку дитини

Мама | 08:30, 20.02.2026

Мати є найближчою та найважливішою людиною для кожної дитини. Її слова та підтримка визначають не лише її доросле життя, але й сприяють формуванню здорової самооцінки. Материнські фрази створюють атмосферу безпеки, сприяють розвитку віри у себе та ро

5 дій батьків, що можуть завдати психологічної травми дітям

Сімейні справи | 01:20, 20.02.2026

Психологічні травми виникають через сильні емоційні переживання, що викликані важливими подіями. Оскільки батьки є найбільш значущими людьми у житті дитини, їхні вчинки можуть стати причиною травм. Проблема полягає в тому, що дорослі не завжди розумі