Булінг негативно впливає не тільки на дитину-жертву, а й на того, хто ображає - психологи

Сучасні діти знають свої кордони, проте, це не захищає їх від тих, хто звик виливати свою агресію на інших. І, як виявилося, така поведінка негативно відбивається не лише на жертві.

Кожна третя дитина у світі є жертвою булінгу. Ті, хто зазнали цькування, мають проблеми з соціалізацією, зниження успішності, і головне — страждають на психічні розлади. Рівень розповсюдженості депресії у них в 3 рази вищій порівняно з дітьми, яких не булили, також розвивається посттравматичний стресовий розлад. Чим небезпечний булінг, на своїй сторінці розповіла психологиня Богдана Валігура:

«Найгірше те, що жертви булінгу скоюють самогубства. Може, вони самі винні? Може, в них від початку були проблеми з соціалізацією або психікою, і колектив їх просто не приймав? Чи може ті, хто є ініціаторами булінгу, — психічно хворі чи неадекватні? Звинувачення жертви у діях, що могли «спровокувати» фізичне чи емоційне насильство (віктімблеймінг) недоречне. Та й дослідження показують, що причинно-наслідковий зв'язок психопатології та булінгу є такий: спочатку проявляється булінг — і вже саме він спричиняє розвиток психопатології. При чому у всіх його учасників.

Булінг негативно впливає не тільки на жертв. У психотерапії давно є термін «травма свідка», це травматизація через споглядання та співчуття жертві. Якщо зосереджуватись саме на булінгу, то спостерігачі фактично є його невід'ємною частиною. Але їхня роль куди складніша, ніж здається.

Взагалі є купа дослідників, які розробили багато класифікацій і рольових моделей учасників булінгу. Якщо спростити, то маємо щось на кшталт цього: жертва — співжертва (спостерігач, що співчуває жертві та може стати на її захисти, також викликавши на себе агресію), ізолят (спостерігач, що ізолюється від булінгу, та може навіть заперечувати його наявність), союзники агресора (ті, що відводять від себе увагу агресора та групи, акцентуючи її на недоліках або безпідставних приниженнях інших учасників групи, зокрема жертви), агресор — вершина ієрархічної ланки неформального колективу, що зберігає своє ієрархічне положення саме завдяки такій поведінці).

Усі ці групи показують вищий рівень депресії, вживання психоактивних речовин, та кількість суїцидальних думок порівняно з дітьми, яки не брали участь у цькуванні. Спостерігачі часто мають внутрішній конфлікт, заснований на бажанні захистити себе і не опинитись на місці жертви, та розумінні, що відбувається щось жахливе й цьому треба якось завадити. Союзники агресора також мають внутрішній конфлікт, заснований на страхові".

Психолог пояснює: за булінг завжди відповідальні у першу чергу дорослі, які не звертали увагу, не навчили вирішувати конфлікти мирним шляхом, не виховали потрібні цінності.

«Часто агресор сам є жертвою або свідком домашнього насильства, — констатує психологиня. - Діти поводять себе так, тому що часто просто не вміють інакше. Досвід булінгу суттєво впливає на якість життя та психічне здоров'я дітей і в майбутньому. Дослідження це підтверджують: у дорослих, що мають досвід булінгу, вищий рівень стресу на робочому місці, вони частіше мають депресію і загалом нижчий рівень життєвого добробуту. Булінг — це величезна проблема для всього суспільства, а не тільки батьків підлітків та шкіл».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Найпопулярніше хобі жінок - пити каву і нічого не робити

Мама | 06:30, 26.05.2026

Деякі психологи вважають, що проста звичка - спокійно посидіти з чашкою кави і нічого не робити - може бути важливою частиною відновлення психіки.

Стискання сідниць партнера допомагає знизити стрес

Психологія | 01:20, 26.05.2026

Наша нервова система чутливо реагує на ніжні дотики - але лише тоді, коли вони взаємні та бажані.

Люди, які легко дратуються через дрібниці, люблять свого партнера сильніше

Психологія | 00:30, 26.05.2026

Дані, опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology, показують: подібні реакції часто пов’язані з тривожний тип прив’язаності, а не з «поганим характером».

Той, хто в парі намагається усе з'ясувати в стосунках, - найбільш психологічно здоровий партнер

Сімейні справи | 01:20, 25.05.2026

Ідея «тихих» стосунків часто плутається зі здоровими. Нас вчать, що кохання - це коли спокійно, без конфліктів і зайвих розмов. Але реальність складніша. Там, де немає емоцій, часто немає і контакту. Мовчання може бути не ознакою зрілості, а формою у

Пари, які спілкуються вночі, набагато сильніше зближуються

Сімейні справи | 00:30, 25.05.2026

Нічні розмови дарують відчуття безпеки та приватності. Вночі знижується активність мозку, відповідальна за стрес і самоконтроль, тому люди стають більш щирими. Відкритість у цей час стимулює вироблення окситоцину, що сприяє глибокій емоційній прив'яз

«Не ідеальна»: сповідь мами п'ятьох дітей

Сімейні справи | 14:18, 22.05.2026

Ми звикли бачити ідеальну картинку у соцмережах про материнство: усміхнені малюки та матір, яка вже за тиждень після пологів, виглядає, як модель з обкладинки журналу. Але як живуть ті, у кого п'ятеро дітей, а в добі лише 24 години?

Лайливі слова допомагають працювати ефективніше — дослідження

Здоров'я | 01:20, 22.05.2026

Лайливі слова допомагають працювати ефективніше, коли потрібна максимальна віддача.