Люди, які зазнали сексуального насильства, не завжди одразу звертаються за допомогою через почуття сорому та провини.
Але травматичні спогади зберігаються у свідомості і можуть провокувати почуття тривоги та депресивні стани навіть через багато років.
Ті, хто пережили насильство, не можуть швидко знову почати довіряти комусь. Тому вони не поспішають ділитися своєю історією зі спеціалістами або близькими.
До того ж є острах, що кохана людина розчарується і ніколи більше не буде ставитися так, як раніше, якщо дізнається про зґвалтування. Але досвід сексуальної травми впливає на всі сфери життя, у тому числі й на інтимні стосунки.
Втрата відчуття зв’язку з тілом, звичка "заморожувати" свої почуття, неможливість відчути біль або задоволення – захисні реакції, які допомагали вижити під час зґвалтування.
Але надалі вони можуть викликати складнощі в інтимному житті через відсутність задоволення під час близькості з партнером.
Люди, що зазнали насильства, часто бояться знову щось відчувати, їхнє власне тіло стає ворогом та причиною страждань. Тому ті, хто вижили, навчаються ігнорувати власні почуття.
Партнер може почуватися знеціненим, відторгнутим та об’єктивованим.
Іноді жертви насильства можуть намагатися повернути собі контроль над ситуацією шляхом компульсивної сексуальної поведінки та проміскуїтету. Це може призводити до сексуальної залежності. Емоційний складник сексуальної близькості втрачається, вони не дозволяють собі відчувати.
Деякі люди після зґвалтування не мають інтересу до сексуальної активності взагалі. Власне збудження може асоціюватися з почуттями провини, відрази, гніву та сорому.
Тому ті, хто вижив після насильства, блокують почуття збудження і відмовляються від думок про секс взагалі. Вони також можуть уникати інтимної близькості через неконтрольовані реакції (сльози, заціпеніння, паніку).
У результаті зґвалтування у жінок можуть виникати такі сексуальні розлади як вагінізм та диспареунія, що спричинені підсвідомим бажанням захиститися та уникнути статевої близькості.
Досвід насильства впливає не тільки на постраждалого, а і на пару. Партнери тих, хто вижив після зґвалтування, також можуть перебувати у депресії, відчувати тривогу та емоційний стрес.
Навіть після такого травматичного досвіду як зґвалтування ви зможете повернутися до нормального життя та насолоджуватися інтимним життям з коханою людиною. Але краще не чекати, що наслідки насильства "минуть самі", а звернутися по допомогу до професіонала і працювати як в індивідуальній, так і в сімейній терапії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: зґвалтування, зґвалтував, насильство, жінка, психологія, психологічна допомога
Цікаво також:
Новини по темі
Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?
Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026
Підлітки під тиском хронічного стресу: як вчасно помітити приховану депресію?
Дитина | 08:30, 21.06.2026
Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?
Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026
Коли почуття гаснуть від втоми: що таке емоційне вигорання в парі?
Сімейні справи | 08:30, 20.06.2026
