Що насправді означають слова дитини "мені нудно"

Adoption

Date: 12:00, 29.04.2022 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

737 Переглядів

Діти мають звичку час від часу нарікати на те, що їм нудно, на що батьки відповідають «Іди, пограйся, знайди собі заняття!», оскільки вважають, що щастя бути дітьми, адже це так весело й цікаво. Навіть незважаючи на те, що ми живемо у світі ноутбуків, планшетів, ігрових приставок тощо, слово «нудно» зберігається в лексиконі дітей різного віку (від дошкільного до підліткового) й періодично звучить у репертуарі їхніх скарг.

8827_5v__.jpg (25.18 Kb)

Більше того, слово «нудно» має різне значення для різних дітей у різний час. Іноді малюки говорять, що їм нудно, коли потребують вказівки або ідеї при будь-якому занятті, так вони сподіваються отримати підказку від батьків. А іноді в такий спосіб дитина намагається сказати: «Я хочу, щоб ви звернули на мене увагу».

Якщо дуже маленька дитина каже, що їй нудно, як правило, вона має на увазі «Мені не подобається те, що я зараз роблю». У цьому випадку обов'язок батьків полягає в тому, щоби придумати для неї інше заняття.

Придумайте кілька фраз для початку розмови з дитиною. Спитайте у свого дошкільника «Яка твоя улюблена казка?», «Якби ти міг купити що завгодно в продуктовому магазині, що б це було?». Дайте дитині маленькі завдання, наприклад, вона може порахувати, скільки яблук лежить у холодильнику або скільки в домі стільців.

Деякі діти стверджують, що їм нудно у школі. Батьки повинні вміти грамотно «перекладати» цю фразу. Що насправді вона означає? Часто нудьга – це сигнал про те, що дії дитини необхідно переспрямувати.

Можливо, вона намагається вам сказати, що їй нудно, тому що уроки у класі зовсім не складні: «Мені це не цікаво. Немає жодного стимулу робити це, коли я вже знаю, що воно мені під силу». З іншого боку, дитині може знадобитись більш детальне керівництво, наприклад, у такій ситуації, як «Я начебто це розумію, але не знаю, з чого почати. Я не знаю, в якому напрямку мені рухатись».

Припустимо, вашій дитині необхідно підготувати доповідь про бджіл і виступити на уроці перед класом. Тема для неї цікава, вона в захваті від такого завдання. Але з чого і як їй треба починати?

Ось де необхідна участь батьків. Дітям потрібні тренери, наставники. Батьки повинні приймати на себе цю роль. Важливо допомагати дитині крок за кроком. Дайте їй поетапний напрямок, траєкторію, щоб вона могла підготувати доповідь по порядку.

Можливо, вашій дитині не підходить стиль викладання її вчителя. Кращий спосіб це з'ясувати – спитати її. Спитайте в дитини: «Що конкретно було нудним для тебе? Що ти робив на цьому уроці? Ти впорався раніше від інших дітей?».

З іншого боку, слово «нудьга» може означати щось зовсім інше. Іноді це слово пов'язане з почуттям самостійності й організацією діяльності. Діти в наші дні практично не вміють розважати себе самі.

Це часто відбувається тому, що вони занадто багато часу проводять перед екранами. Телевізор, відео- і комп'ютерні ігри – дуже цікаві, але пасивні заняття. Вони не вимагають від дітей справжніх навичок уваги й не допомагають учитись долати нудьгу.

Тому дуже важливо вчити дітей способів уникати нудьги та знаходити собі заняття. Спитайте в дитини: «Як ти можеш зайняти себе під час очікування?». Запропонуйте їй зайнятися чимось самостійно, наприклад, малювати, розмальовувати або збирати конструктор. Ви можете скористатись таймером в ігровій формі, який буде відміряти час самостійних ігор дитини. Поступово збільшуйте проміжки часу, щоб вона звикала грати сама.

Метод використання таймера також корисний при виконанні домашніх завдань. Він запобігає виникненню конфліктів, які часом трапляються через часте втручання батьків у роботу дитини, особливо коли їм доводиться повторювати «Ти робиш це неправильно».

Установіть таймер на більш тривалий період, ніж ваші діти можуть займатися самостійно, і допоможіть їм скласти план виконання навчальних завдань. Коли таймер виключиться, перевірте їх і поступово збільшуйте час, який вони проводять за самостійним навчанням.

Деякі діти, які скаржаться на те, що їм нудно у школі, схильні звертати більше уваги на негатив. У них досить погане ставлення до школи в цілому. Коли вони постійно кажуть, що школа – це нудьга або повна нісенітниця, це може бути частиною моделі негативного мислення.

Як допомогти дітям змінити таке ставлення? Попросіть їх пригадати й розповісти вам про три позитивні факти минулого дня у школі. Потім запитайте, чого вони з нетерпінням чекають від наступного дня. Допоможіть їм побачити, що кожний день приносить щось світле й добре. Іноді діти просто не помічають позитиву.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: