Турбота лише про інших призводить до почуття самітності, спустошеності, злості, депресії і образи. І на те є вагома причина. Коли ми ігноруємо свої власні почуття і потреби, ми ніби відмовляємося від самих себе. Цікаво, що ми отримаємо можливість зрозуміти, наскільки це боляче, тільки якщо подумаємо про це з точки зору нашої відмови від турботи про іншу людину.
Наприклад, уявіть, що у вас дитина, і замість того, щоб давати їй любов і приділяти увагу, ви відвертаєтеся від неї. Натомість об'єктом вашої турботи і любові стає дитина сусіда. Чи не буде ваша дитина відчувати себе з цієї причини самотньою, пригніченою, сердитою і скривдженою?
Переживання всіх цих негативних емоцій — це те, що відбувається з вашою власною внутрішньою дитиною (яка живе у кожному з нас), коли вашим пріоритетом стає турбота про інших людей, а не про себе. І більшість з нас рано чи пізно дізнається про те, що ці емоції через деякий час неминуче дають про себе знати. Одним словом, «безкорисливість» не повинна бути самоціллю. Інакше вам за це доведеться заплатити велику ціну.
Насправді, турбота про себе — це протилежність егоїзму, це прояв відповідальності.
Якщо ви навчитеся піклуватися про себе, розпізнавати і задовольняти свої власні почуття і потреби, ви відчуєте, як зсередини наповнюєтеся позитивною енергією і любов'ю, з якою вам захочеться поділитися з іншими людьми. І це буде справжня любов і міцна. Саме любов, а не бажання виглядати хорошим або отримати любов і схвалення зі сторони оточуючих. Безумовна любов, яка дозволяє досягти емоційної свободи.
Крім того, коли ви піклуєтеся про себе, а не робите для інших те, що вони повинні робити для себе, ви даєте їм можливість самим навчитися піклуватися про себе з любов'ю.
Ми повинні здійснювати догляд за немовлятами, людьми похилого віку та хворими. Але турбота про повноцінних і здорових людей часто робить їх неспроможними, оскільки вони починають вважати, що не здатні подбати про себе самі. Часто таку помилку допускають дуже люблячі батьки, які постійно дбають про своїх дітей, і у підсумку їхні діти виростають і перетворюються у інфантильних дорослих, не здатних приймати самостійні рішення.
Якщо ви звикли піклуватися про інших, а не про себе, оточуючим може зовсім не сподобатися те, що ви перемикнули свою увагу з них на власну персону. Вони звикли до того, що ви думаєте тільки про них. Так, звичайно, спочатку вони відчують розчарування, але в майбутньому вони обов'язково оцінять всю далекоглядність рішення.
Якщо ви почнете любити себе, беручи відповідальність за свої почуття, ви тим самим дасте шанс іншим навчитися брати відповідальність за власну особистість. Зможуть вони скористатися цим шансом чи ні — це вже залежить від них самих. Принаймні, ви зі своєї сторони зробити все, щоб вони більше вже не відмовлялися від самих себе.
Той факт, що люди, про яких ви дбали раніше, розсердилися або образилися на вас, зовсім не означає, що ви їх перестали любити. Пам'ятайте: ті, хто по-справжньому любить вас і хоче, щоб ви були щасливі, будуть аплодувати вашій «егоїстичній» поведінці. А проявляти невдоволення будуть ті люди, які (можливо, несвідомо) використовували вас.
Потрібна справжня сміливість, щоб перенести свою увагу з турботи про інших (що часто включає бажання контролювати їх) на любов до себе. Тоді і тільки тоді ви зможете почати ділитися любов'ю з тими людьми, які самі готові ділитися своєю любов'ю з вами. Сподіваюсь, у вас вистачить сміливості зробити це.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Перші дні новонародженого вдома: До чого готуватись?
Перша допомога дитині, коли вона впала і вдарилась головою
Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало
Теги: психологія, турбота
