Як навчитися піклуватися про себе?

Здавалося б, така проста річ, але далеко не всі люди вміють піклуватись про себе, приділяти собі достатньо часу.

Турбота лише про інших призводить до почуття самітності, спустошеності, злості, депресії і образи. І на те є вагома причина. Коли ми ігноруємо свої власні почуття і потреби, ми ніби відмовляємося від самих себе. Цікаво, що ми отримаємо можливість зрозуміти, наскільки це боляче, тільки якщо подумаємо про це з точки зору нашої відмови від турботи про іншу людину.

Наприклад, уявіть, що у вас дитина, і замість того, щоб давати їй любов і приділяти увагу, ви відвертаєтеся від неї. Натомість об'єктом вашої турботи і любові стає дитина сусіда. Чи не буде ваша дитина відчувати себе з цієї причини самотньою, пригніченою, сердитою і скривдженою?

Переживання всіх цих негативних емоцій — це те, що відбувається з вашою власною внутрішньою дитиною (яка живе у кожному з нас), коли вашим пріоритетом стає турбота про інших людей, а не про себе. І більшість з нас рано чи пізно дізнається про те, що ці емоції через деякий час неминуче дають про себе знати. Одним словом, «безкорисливість» не повинна бути самоціллю. Інакше вам за це доведеться заплатити велику ціну.

Насправді, турбота про себе — це протилежність егоїзму, це прояв відповідальності.

Якщо ви навчитеся піклуватися про себе, розпізнавати і задовольняти свої власні почуття і потреби, ви відчуєте, як зсередини наповнюєтеся позитивною енергією і любов'ю, з якою вам захочеться поділитися з іншими людьми. І це буде справжня любов і міцна. Саме любов, а не бажання виглядати хорошим або отримати любов і схвалення зі сторони оточуючих. Безумовна любов, яка дозволяє досягти емоційної свободи.

Крім того, коли ви піклуєтеся про себе, а не робите для інших те, що вони повинні робити для себе, ви даєте їм можливість самим навчитися піклуватися про себе з любов'ю.

Ми повинні здійснювати догляд за немовлятами, людьми похилого віку та хворими. Але турбота про повноцінних і здорових людей часто робить їх неспроможними, оскільки вони починають вважати, що не здатні подбати про себе самі. Часто таку помилку допускають дуже люблячі батьки, які постійно дбають про своїх дітей, і у підсумку їхні діти виростають і перетворюються у інфантильних дорослих, не здатних приймати самостійні рішення.

Якщо ви звикли піклуватися про інших, а не про себе, оточуючим може зовсім не сподобатися те, що ви перемикнули свою увагу з них на власну персону. Вони звикли до того, що ви думаєте тільки про них. Так, звичайно, спочатку вони відчують розчарування, але в майбутньому вони обов'язково оцінять всю далекоглядність рішення.

Якщо ви почнете любити себе, беручи відповідальність за свої почуття, ви тим самим дасте шанс іншим навчитися брати відповідальність за власну особистість. Зможуть вони скористатися цим шансом чи ні — це вже залежить від них самих. Принаймні, ви зі своєї сторони зробити все, щоб вони більше вже не відмовлялися від самих себе.

Той факт, що люди, про яких ви дбали раніше, розсердилися або образилися на вас, зовсім не означає, що ви їх перестали любити. Пам'ятайте: ті, хто по-справжньому любить вас і хоче, щоб ви були щасливі, будуть аплодувати вашій «егоїстичній» поведінці. А проявляти невдоволення будуть ті люди, які (можливо, несвідомо) використовували вас.

Потрібна справжня сміливість, щоб перенести свою увагу з турботи про інших (що часто включає бажання контролювати їх) на любов до себе. Тоді і тільки тоді ви зможете почати ділитися любов'ю з тими людьми, які самі готові ділитися своєю любов'ю з вами. Сподіваюсь, у вас вистачить сміливості зробити це.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н