Що заважає дитині вчитися?

За статистикою, 15-20% людей в світі стикаються з різними проявами труднощів в навчанні – дислексією, дисграфією і дискалькулією. Проте більшість дітей з такими порушеннями частіше чують від навколишніх звинувачення в ліні і дурості.

Що таке дислексія, дисграфія та дискалькулія?
Це труднощі в освоєнні навичок читання, письма та рахунку відповідно. Такі порушення вважаються ізольованими, тобто вони не позначаються на загальному рівні інтелекту та інших навичках. Вони включені в Міжнародний класифікатор хвороб десятого перегляду (МКБ-10).

На жаль, в нашій країні часто ці діагнози ігноруються. Таких дітей відправляють до дефектологів та приписують їм порушення розвитку. Проте зараз ситуація змінюється, і про ці порушення говорять все більше, їх активно досліджують. Фахівці розробляють різні методики реабілітації.

Як діагностують такі порушення?
Уже в дошкільному віці можна зрозуміти, що з дитиною щось не так і є привід для занепокоєння, хоча остаточний діагноз ставлять в 7-9 років. Тобто тоді, коли ці навички на базовому рівні вже повинні бути сформовані. Дуже важливо, що за труднощами з освоєнням читання і письма часто ховаються різні причини.

Одна з найбільш поширених — порушення фонематичного слуху. Це означає, що дитина чує гучність, інтонацію, але не розрізняє фонеми. Тобто «ба-ба», «па-па», «ма-ма», наприклад, звучать для нього однаково, він не може відокремити їх один від одного. У такій ситуації варто звернутися до логопеда, це розв’язувана проблема — в більшості випадків фонематичний слух можна розвинути.

А ось на які ще симптоми варто звернути увагу:
— Регулярна заміна звуків при читанні й букв на листі (не випадкова, а коли замість однієї літери завжди йде конкретна інша).
— При читанні/писанні дитина тре очі, скаржиться на головний біль.
— Не може утримати рядок при читанні — перестрибує між ними, читаючи слово з одного, а потім відразу з сусіднього.
— Не розуміє змісту прочитаного, не може назвати тільки що прочитане слово, не запам’ятовує його.
— Змінює закінчення слів, які не дочитує до кінця, «вгадує» слова.
— Під час писання пропускає букви, склади і навіть цілі слова.
— Зазнає труднощів з орієнтацією в просторі, розташуванням тексту на аркуші, дотриманням рядків під час письма.
— Спроби читати справа наліво, дзеркальне написання букв після старшого дошкільного віку.
— Висока стомлюваність через процес читання або письма — буквально через кілька хвилин дитина «видихається».
— Неправильно називає знайомі букви, цифри, знаки, форми.
— Плутає напрямки стрілок, насилу оперує поняттями «право», «ліво», «верх», «низ».
— При читанні й писанні допускає «несподівані» помилки — там, де правильне написання зазвичай не викликає ніяких труднощів.
— Дитина скаржиться, що літери або цифри «скачуть», «танцюють», «тікають», «ховаються».

Чи можна розв’язати цю проблему?
У більшості випадків, якщо своєчасно звернутися до грамотних фахівців — нейропсихологів, логопедів, — проблему можна вирішити. Дислексія, дисграфія і дискалькулія рідко беруть тотальні форми, коли людина взагалі нічого не може прочитати, написати або порахувати. Ситуацію завжди можна скорегувати до того рівня, щоб справлятися з не дуже великими й не дуже складними завданнями. Це важливо, тому що стомлюваність у людей з такими діагнозами дуже сильна, іноді доходить навіть до головного болю.

В першу чергу нейропсихології з’ясовують, наскільки добре працюють окремі функції, які стосуються складних навичок читання, письма та рахунку: сукцессивні функції, зорове сприйняття, зорово-моторна координація. Потім підбирають спеціальні вправи, які допомагають вибудувати нейронні зв’язки. Саме вони відповідають за роботу порушених функцій.

Наприклад, якщо проблема в вестибулярному апараті, порушенні руху очей і дитина не може утримувати погляд на одному рядку під час читання. У такому випадку йому доведеться займатися фізичними вправами. В інших випадках діти працюють з розрізаними, перевернутими літерами, вчаться розрізняти їх. Іноді вони виконують вправи з м’ячиками, відбивають ритми.

У реабілітації регулярність занять куди важливіше їхньої тривалості. Якщо є завдання створити нейронні зв’язки, п’ять хвилин кожен день набагато краще, ніж 40 хвилин раз на тиждень. Звичайно, у багатьох немає можливості ходити до нейропсихолога або логопеда кожен день, тому фахівець може просто давати завдання на пару тижнів вперед і брати з батьків обіцянку, що вони будуть стежити за його виконанням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як припинити робити уроки разом з дитиною?

Навчання | 06:30, 21.02.2026

Важливо усвідомити, що навчання — це відповідальність дитини, а не ваша. Якщо ви постійно хвилюєтеся через невиконане домашнє завдання або проводите багато часу, допомагаючи їй, це може свідчити про надмірну тривожність чи гіперопіку. Дитині необхідн

Як навчити дитину вчасно вставати до школи?

Школярі | 07:30, 20.02.2026

Ранкові підйоми – це завжди виклик для батьків, особливо коли йдеться про школярів, яким важко вставати рано. Вчасний початок дня може визначити настрій і продуктивність дитини протягом всього дня. Однак процес підйому можна зробити приємнішим та мен

Коли дитина каже «мені нудно»: що вона має на увазі насправді?

Дитина | 20:30, 12.02.2026

Фраза «Мені нудно» часто звучить у дитячому віці. Та це не завжди про відсутність занять — частіше це сигнал, який варто розшифрувати.

Як перехід до нової школи може змінити життя дитини?

Дитина | 07:30, 02.02.2026

Зміна школи — важливий етап у житті дитини. Він здатний вплинути на навчання, спілкування та емоційний стан. Для одних це шанс на розвиток, для інших — виклик, що потребує підтримки.

Відеоігри можуть стимулювати розвиток мислення у дітей - дослідження

Ігри та іграшки | 06:30, 02.02.2026

Сучасні наукові дослідження доводять, що відеоігри здатні позитивно впливати на інтелектуальний розвиток дитини. У процесі гри малюки та підлітки тренують увагу, розвивають пам’ять і вчаться швидко приймати рішення.

Як захистити дитину від булінгу з боку вчителя?

Школярі | 23:30, 24.01.2026

Булінг у школі асоціюється здебільшого з конфліктами між учнями. Проте проблема значно серйозніша, коли джерелом психологічного тиску стає сам учитель. Така ситуація може мати тривалий негативний вплив на дитину, її самооцінку та бажання навчатися.

Чому деякі діти ненавидять школу?

Навчання | 01:20, 16.01.2026

Більшість шкіл не приділяють уваги перенесенню знань, тобто вмінню застосовувати те, що вивчив, у нових ситуаціях. Діти вчать формули, дати, правила, але рідко розуміють, як це використовувати в реальному житті. Математика — так, вони з легкістю вирі