Психологи: істерики – невід'ємна частина дитинства

Adoption
Date
  • 2043 Переглядів
Дитячі істерики сповнюють батьків жахом. Однак прояви такої поведінки в дітей – невід’ємна частина дитинства, і батькам годі щось із цим удіяти. Стикаючись із дитячими істериками, легко втратити самовладання. Це тест на терпіння, і батьки повинні пройти його до кінця. Спробуймо з’ясувати, чому трапляються дитячі істерики, як батькам їм зарадити і в яких випадках дитина потребує медичної допомоги.

3830_9.jpeg (37.12 Kb)

Психологи стверджують, що істерика – це реакція дитини в ситуаціях, коли та не в змозі контролювати свої емоційні імпульси. Дитина втрачає самоконтроль, ігнорує правила поведінки, яких раніше дотримувалася.

Істерики найчастіше трапляються з дітьми віком від півтора року й зазвичай минають, коли дитина сягає чотирирічного віку. Однак у деяких малюків істерики тривають і довше.

Як зарадити дитячій істериці

Крок за кроком ви навчитеся заспокоювати дитину й контролювати її настрій. Якщо ж ви поки цього не вмієте, радимо скористатися низкою рекомендацій.

1. Не звертайте уваги на істерику. Постарайтеся зосередитися на чомусь іншому, аби не відреагувати на ситуацію надто бурхливо. Але цей прийом не матиме ефекту тоді, коли дитина завдає собі фізичної шкоди або впадає в істерику саме через брак вашої до неї уваги.

2. Зберігайте спокій. Якщо дитяча істерика відбувається вдома, варто зберігати спокій. Останнє потребуватиме від вас великих зусиль і терпіння. Якщо ж дитина впадає в істерику в громадському місці, виведіть її звідти. Запропонуйте їй декілька варіантів, куди ви зможете піти разом. Наявність вибору рано чи пізно заспокоїть дитину.

3. Не допускайте насильства з боку дитини. Якщо дитина кричить, б’ється або розкидає речі, негайно зупиніть її. Дайте їй зрозуміти, що насилля неприпустиме. Але насамперед переконайтеся, що й ви не виявляєте агресії. Якщо дитина погано поводиться, доцільно позбавити її певних привілеїв. Таким чином, дитина усвідомлюватиме, що батьки її люблять, але ті чи інші прояви її поведінки вважають неприпустимими.

4. Намагайтеся зрозуміти реакцію дитини. Під час спілкування з дитиною намагайтеся зрозуміти, що вона хоче сказати. Поставте їй декілька запитань, аби вона мала змогу легше висловити свої думки. Це її заспокоїть.

5. Не стримуйте плач дитини. Батькам, зрозуміло, важко бачити дитину засмученою. Але не варто стримувати дитину від сліз. Плач вивільняє гормон стресу кортизол. Коли дитина поплаче – знову матиме гарний настрій.

6. Не перестарайтеся. Не змушуйте дитину постійно стримуватися вдома або на вулиці. Навіть якщо дитина впадає в істерику, це не означає, що вона так само вестиме себе й на вулиці. Дитина має знати, що її оселя – це місце, де вона може вільно висловлювати свої почуття. Підтримуйте дитину в цьому.

Про що свідчать сильні істерики?

Якщо істерики в дитини стають надто інтенсивними, це може вказувати на проблеми зі здоров’ям. Наприклад, психологи загострюють увагу батьків на можливості психічних розладів у дитини.

1. Експерти стверджують, що істерики в здорових дітей коротші й менш агресивні, ніж у дітей із депресією, синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю, що здатен спричинити опозиційний розлад тощо.

Дослідження засвідчили, що істерика в здорової дитини може тривати 10–11 хвилин, а в дітей із різними розладами – у середньому 25 хвилин.

2. Згідно з дослідженнями, дитячі істерики є раннім симптомом, який спричиняє опозиційні розлади.

3. Інші дослідження показали, що діти, яких часто охоплює істерика, у майбутньому мають більш високий рівень тривожності, ніж їх однолітки.

Ви можете відчувати значні труднощі, намагаючись упоратися з дитячими істериками. У найважчих випадках варто скористатися допомогою фахівця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитячі істерики


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Поява онуків часто пробуджує у старшого покоління надмірне бажання керувати процесом виховання, що стає причиною сварок із молодими батьками.

    Як делікатно вказати бабусі на кордони у вихованні вашої дитини?

    Сімейні справи | 08:30, 16.06.2026

    Поява онуків часто пробуджує у старшого покоління надмірне бажання керувати процесом виховання, що стає причиною сварок із молодими батьками.

    Побутові зміни в домі, пов'язані з появою новонародженого, не повинні обмежувати інтереси та права старшої дитини.

    Як підготувати дитячу кімнату та простір до появи другого малюка?

    Дитина | 07:30, 16.06.2026

    Побутові зміни в домі, пов'язані з появою новонародженого, не повинні обмежувати інтереси та права старшої дитини.

    Коли мама повністю занурена в догляд за новонародженим, саме батько стає головною опорою та гарантом безпеки для старшої дитини.

    Роль батька у період адаптації старшої дитини до появи другої

    Тато | 06:30, 16.06.2026

    Коли мама повністю занурена в догляд за новонародженим, саме батько стає головною опорою та гарантом безпеки для старшої дитини.

    Після появи в домі немовляти старша дитина раптово може почати пісятися в ліжко, просити суміш із пляшечки або розмовляти дитячим лепетом.

    Регрес у поведінці старшої дитини: чому «дорослий» первісток знову просить пустушку?

    Дитина | 01:20, 16.06.2026

    Після появи в домі немовляти старша дитина раптово може почати пісятися в ліжко, просити суміш із пляшечки або розмовляти дитячим лепетом.

    Поява немовляти неминуче зміщує фокус уваги батьків, що часто провокує у старшої дитини гострі напади ревнощів та образи.

    Пастка дитячих ревнощів: як запобігти суперництву між старшою та молодшою дитиною?

    Дитина | 00:30, 16.06.2026

    Поява немовляти неминуче зміщує фокус уваги батьків, що часто провокує у старшої дитини гострі напади ревнощів та образи.

    Економічні кризи та втрата роботи батьками впливають на всю родину, і діти відчувають фінансову тривогу дорослих без жодних слів.

    Гроші в родині: як чесно говорити з дитиною про фінансові проблеми?

    Сімейні справи | 08:30, 15.06.2026

    Економічні кризи та втрата роботи батьками впливають на всю родину, і діти відчувають фінансову тривогу дорослих без жодних слів.

    Сучасне статеве виховання — це не про анатомію інтимних стосунків, а насамперед про безпеку, особисті кордони та повагу до свого тіла.

    Статеве виховання без сорому: коли і як починати розмову про «це»?

    Дитина | 08:30, 14.06.2026

    Сучасне статеве виховання — це не про анатомію інтимних стосунків, а насамперед про безпеку, особисті кордони та повагу до свого тіла.

    Коментарі до новини