Атопічний дерматит у дітей: що треба знати?

Атопічний дерматит — це хронічне генетично обумовлене захворювання шкіри алергічної природи, яке характеризується певною циклічністю висипання, морфологічними відмінностями патологічних шкірних елементів у різних вікових груп і сильним свербінням. Терміну «атопічний дерматит» відповідають такі нозології: атопічна екзема, синдром атопічного дерматиту, дифузний нейродерміт, хронічний алергічний дерматит. Виникнення атопічного дерматиту детерміноване поєднанням двох факторів: спадкової схильності та впливу навколишнього середовища.

Атопічний дерматит маніфестує в ранньому дитячому віці, тому цю хворобу слід розглядати з позиції педіатричної практики. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення поширеності хронічних захворювань шкіри алергічного генезу серед дитячого населення.

Згідно зі статистичними даними, захворюваність на атопічний дерматит серед дітей дошкільного віку становить 10-15%, у школярів – до 20%. Патологія характеризується спадковою схильністю: наявність навіть у одного кровного родича першої лінії споріднення будь-яких алергологічних захворювань (бронхіальна астма, нейродерміт, поліноз, харчова алергія та ін.) істотно підвищує ризик виникнення алергодерматозу в дитини. Якщо ж хворі обоє батьків, то ризики сягають 80%.

Серед вчених усього світу виникають суперечки щодо конкретного визначення нозології «атопічний дерматит» і діагностичних ознак захворювання.

Атопічний дерматит неоднаково проявляється у різних вікових категоріях. Заведено виділяти такі види захворювання:

Еритематозно-сквамозний атопічний дерматит (папульозний висип, сильний свербіж, виражена сухість шкіри, екскоріації), характерний для дітей раннього віку.

Екзематозний атопічний дерматит (набряк і почервоніння шкіри, симетричний папульозно-везикульозний висип з тенденцією до утворення ерозій з кірками, мокнуття, сильний свербіж) зустрічається у дітей дошкільного віку.

Ліхеноїдний атопічний дерматит (еритема та незначний набряк шкіри, ущільнення та посилення малюнка шкіри в області природних складок, сухість, лущення та свербіж шкіри) діагностується у школярів і підлітків.

Прурігоподібний атопічний дерматит (множинні дрібні папули з твердими кірками та типовою локалізацією, екскоріації) частіше спостерігається у дітей старшого віку.

Методи лікування атопічного дерматиту
Лікування атопічного дерматиту в дітей охоплює такі напрямки:

- ліквідація алергічного тригера захворювання;
- місцеве лікування шкіри;
- системне лікування.

Для дітей до 1 року основним тригером атопічного дерматиту є компоненти продуктів харчування. Виявлення харчового алергену – основне завдання першого етапу лікування хворої дитини. Для цього використовують елімінаційні дієти. Сенсибілізувати дитячий організм може практично будь-який компонент їжі (білки в молочних продуктах, м'ясо, вівсянка, фрукти та ін.), тож дотримання всіх правил – копітка робота батьків.

Виключити вплив побутових алергенів простіше. Важливо усунути контакт дитини з тваринами, пилом, деякими текстильними виробами, гігієнічними засобами. Фототерапія проводиться дітям із дифузним ураженням шкіри, стійким до стандартної схеми лікування. Опромінення шкіри проводиться ультрафіолетовим спектром А і В, що дозволяє досягти регресії атопічного дерматиту.

Сухість шкіри – це провідний симптом атопічного дерматиту. Він призводить до формування тріщин на шкірі, які є вхідними воротами для патогенної мікрофлори. Тому постійне зволоження шкіри – це важлива складова лікувального процесу. Для цього використовують індиферентні фармацевтичні та косметичні гіпоалергенні креми, мазі, лосьйони.

Місцева протизапальна терапія – важлива складова комплексного лікування дитини з атопічним дерматитом. Шкіру обробляють кремами та мазями з протизапальною дією, а також препаратами, які стимулюють регенерацію шкіри та відновлення її основних функцій. Глюкокортикостероїдні препарати іноді показані короткими курсами.

Системне лікування атопічного дерматиту охоплює:

- застосування антигістамінних препаратів 1 покоління, які знижують інтенсивність свербіння, ліквідують супутні симптоми алергічного риніту та кон'юнктивіту; перевага віддається препаратам із седативною дією;
- антибіотики призначаються в разі підтвердження вторинного бактеріального інфікування шкіри;
- системні глюкокортикостероїди застосовуються в разі тяжкого перебігу захворювання, і призначаються тільки в період загострення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як привчити дитину збирати іграшки?

Ігри та іграшки | 21:30, 21.01.2026

Як це зробити, розповіла психологиня Наталія Сидоренок.

Дитина ходить навшпиньки: чи варто хвилюватися?

Дитина | 21:30, 21.01.2026

Дитяча неврологиня Ольга Топоркова розповіла своїм підписникам, якою може бути причина того, що діти ходять навшпиньки, і чи варто через це хвилюватися. Важливо розуміти, що така поведінка може бути викликана різними причинами.

Експертка показала, чому не можна брати немовля до свого ліжка

Післяпологовий період | 20:30, 21.01.2026

Австралійська експертка з безпеки дітей, яка веде блог у TikTok, показала, в чому небезпека спільного сну з немовлям у батьківському ліжку.

Що робити, якщо дитина вдавилася їжею?

Дитяче харчування | 19:30, 21.01.2026

Як би ми не намагалися убезпечити свою дитину, ми повинні розуміти, що вдавитись можна будь-якою їжею. І в цьому випадку дуже важливо діяти швидко та правильно.

Гімнастика для дитячих очей: правда і міфи

Здоров'я | 08:30, 21.01.2026

Починаючи від дитинства, мабуть, всі неодноразово чули про позитивний вплив руханки на організм. А коли навчалися у школі, то й про обов’язковість дотримання правил гігієни зору та корисність вправ для його збереження. Що насправді є дієвим і за яких

Як дитині впоратися з посттравматичним станом у дитини?

Дитина | 06:30, 21.01.2026

Психологиня Світлана Ройз розповіла, як дорослі можуть допомогти дитині покращити психологічний стан під час війни і впоратися із посттравматичним розладом.

Чому насправді діти кричать і б'ються?

Дитина | 01:20, 21.01.2026

Агресивна поведінка дитини – це доволі частий запит, і яким батьки звертаються до психологів. А під час великої війни таких звернень лише побільшало. Насправді ж запит, з яким батькам найчастіше треба працювати – це причини, які спонукають дитину до