Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи можна дітям пити капучино?

Дитяче харчування | 08:30, 22.12.2025

Дітям не рекомендується пити капучино або будь-які інші кавові напої, особливо до 12-15 років, оскільки кофеїн негативно впливає на їхній нервову систему, серцебиття та сон, може викликати тривожність, а також порушує засвоєння кальцію. До 5-7 років

Чи можливо покращити почерк дитини?

Школярі | 07:30, 22.12.2025

Покращити почерк дитини цілком можливо, головне — це регулярна практика, розвиток дрібної моторики, правильна посадка та хватка ручки, а також використання спеціальних вправ (лабіринти, ритмічне письмо, короткі диктанти) для зміцнення м'язів кисті та

Як чистити зуби дитині в 1 рік?

Дитина | 01:20, 22.12.2025

Щоб чистити зуби дитині в 1 рік, використовуйте м'яку дитячу щітку, пасту розміром з рисове зернятко (бажано без фтору до 3 років), чистіть круговими та вимітаючими рухами від ясен до краю, не забуваючи чистити всі поверхні та язик, робіть це двічі н

Чи можна дитині капнути перекис водню, коли болить вушко?

Дитина | 00:30, 22.12.2025

Не можна просто так капати дитині перекис водню у вухо, коли воно болить, бо це може бути ознакою запалення (отиту), і перекис може подразнити тканини, погіршити стан або замаскувати серйозну інфекцію; використання перекису виправдане лише для розм'я

Коли віддавати дитину в садок: оптимальний вік

Дитина | 23:30, 21.12.2025

Оптимальний вік для відвідування дитячого садка — ближче до 3 років, оскільки дитина вже краще соціалізована, має розвинену мову та імунітет, а також починає прагнути спілкування з однолітками, хоча індивідуальний розвиток дитини та сімейні обставини

Соцмережі погіршують увагу дітей

Ігри та іграшки | 22:30, 21.12.2025

Соцмережі шкодять здатності дітей зосереджуватися — такого висновку дійшли дослідники Каролінського інституту у Швеції та Орегонського університету в США.

Чим зайняти дитину на зимових канікулах?

Дитина | 20:30, 21.12.2025

На зимові канікули дітей можна зайняти активним відпочинком (санки, ковзани, аквапарк, домашні олімпіади), творчими заняттями (майстер-класи з розпису пряників, малювання, ліплення), розвиваючими іграми (настільні, пазли), читанням, вивченням нових к