Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

У чому користь і шкода соски-пустушки для дітей?

Дитина | 00:30, 16.04.2026

Навіщо потрібна соска-пустушка, чи можна давати її новонародженим, коли і як правильно відучувати від звички постійно смоктати?

Дитячі страхи можуть призвести до неврозу

Дитина | 08:30, 15.04.2026

Часто батьки стикаються з проблемою дитячих страхів, чи переляку, як говорять у народі. Як допомогти дитині у такому випадку – ми запитали у завідувача неврологічного відділення дитячої міської поліклініки Віри Льохіної.

Як правильно доглядати за шкірою малюка після купання?

Немовля | 07:30, 14.04.2026

Купання завершилося, малюк чистий і задоволений, але на цьому вечірній ритуал не закінчується. Саме після контакту з водою шкіра дитини найбільше потребує правильного догляду. Оскільки вона набагато тонша за дорослу, неправильні дії батьків можуть шв

Як правильно вибрати безпечну дитячу косметику для купання?

Дитина | 06:30, 14.04.2026

Шкіра дитини у 2–3 рази тонша за дорослу, вона легше вбирає хімічні речовини й швидше втрачає вологу. Саме тому до вибору косметики для купання малюка слід ставитися з особливою прискіпливістю.

Як часто потрібно купати дитину: сучасні правила для різного віку

Дитина | 01:20, 14.04.2026

Питання купання дитини часто викликає палкі дискусії між представниками старшого покоління та сучасними батьками. Бабусі зазвичай наполягають на щоденних водних процедурах, аргументуючи це загартовуванням та гігієною. Натомість сучасні педіатри мають

Що робити батькам, якщо дитина вживає лайливі слова?

Дитина | 00:30, 14.04.2026

Кожен із батьків рано чи пізно стикається з моментом, коли з милих вуст дитини злітає зовсім не миле «міцне» слівце. Перша реакція дорослих — це зазвичай шок, сором і бажання негайно це припинити. Проте паніка й крики тут не допоможуть. Давайте розбе

Весняна алергія у дитини: як розпізнати і допомогти пережити сезон цвітіння?

Алергія | 08:30, 13.04.2026

Весна — прекрасна пора року, проте для багатьох дітей та їхніх батьків вона асоціюється не з прогулянками, а з постійним чханням, закладеним носом та сльозогінністю. Сезонна алергія на пилок рослин (поліноз) здатна суттєво зіпсувати якість життя дити