Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як лікувати нежить у дитини?

Хвороби | 21:30, 26.12.2025

Нешкідливий на початку нежить або риніт може перейти в гайморит, фронтит та інші важкі запальні захворювання. Складність ще й у тому, що нежить у дитини не можна лікувати так, як у дорослих, і не завжди він виникає через віруси та інфекції.

Чи можна класти грілку дитині на живіт?

Дитина | 20:30, 26.12.2025

Грілку дитині на живіт можна класти тільки у тому випадку, якщо відповідну процедуру призначив або схвалив фахівець. Про це повідомив лікар Евген Комаровський, відповідаючи на питання, чи можна класти грілку дитині на живіт, наскільки вона повинна бу

Коли та як потрібно розповідати дитині про контрацепцію?

Сімейні справи | 19:30, 26.12.2025

Якщо вашому чаду 16 або 17 років, і ви вирішили, як свідомі батьки, обговорити з ним інтимну тему контрацепції, то вітаємо. Ви спізнилися років на 10.

Недоношені діти втричі частіше потрапляють до лікарень – дослідження

Дитина | 08:30, 26.12.2025

За даними великого оксфордського дослідження, недоношені діти в три рази частіше потрапляють до лікарні з інфекціями у більш пізньому дитинстві.

Що робити, якщо у дитини болить зуб?

Дитина | 07:30, 26.12.2025

Зубний біль загрожує навіть найменшим дітям. З проблемами порожнини рота малюки починають стикатися з моменту появи перших зубів і протягом подальшого життя.

Що спричиняє неправильний прикус у дитини і як цього уникнути?

Дитина | 06:30, 26.12.2025

лергічні риніти, часті застуди можуть вплинути на формування щелепи та прикусу дитини. Також раннє випадіння та видалення молочних зубів може у майбутньому формувати неправильне положення зубів. Про це розповіла лікар-ортодонт Олена Пирожкова.

Як депресія мами позначається на дитині?

Мама | 01:20, 26.12.2025

Фахівці з пренатального психічного здоров’я повинні надавати всіляку підтримку не тільки жінкам, які страждають на депресією під час вагітності, але і в післяпологовий період, особливо в перший рік після народження дитини.