Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Тривожні симптоми раку у дітей

Хвороби | 07:30, 13.12.2025

У дитячому віці рак, як правило, неможливо попередити або виявити за допомогою скринінгу.

Як просто, безкоштовно і ефективно зміцнити імунітет дитини?

Імунітет | 01:20, 13.12.2025

Чи є ліки для зміцнення імунітету дитини? Як зміцнити захисні сили зростаючого організму? Можна це зробити без аптечних препаратів? На ці питання відповіла лікарка-педіатр Людмила Раковська.

Закреп у немовляти: як допомогти дитині?

Немовля | 00:30, 13.12.2025

Молоді мами часто скаржаться на те, що їхні крихітки червоніють, напружуються, кряхтять під час дефекації, немовби не можуть випорожнитись. Батьки або бабусі відразу ж ставлять діагноз – закреп, і починають діяти. В хід ідуть всі знання, накопичені п

Вчені спостерігали за реакцією ще ненароджених дітей на різні продукти

Дитяче харчування | 08:30, 12.12.2025

Британським ученим з Даремського університету під час дослідження вдалося з’ясувати смакові та харчові уподобання малюків, яким ще тільки належить з’явитися на світ.

Медики пояснили, чому дітям після 2 років не рекомендується носити підгузки

Дитина | 07:30, 12.12.2025

Батькам дітей після двох років краще почати поступово відмовлятися від використання підгузків, оскільки це загрожує досить серйозними захворюваннями органів сечостатевої системи дитини. Про це більш детально розповіла лікар-нефролог Ярина Німець-Цьол

Вчені з'ясували, як насильство на екрані позначається на розвитку дітей

Ігри та іграшки | 06:30, 12.12.2025

Вчені Університету Монреаля під час дослідження з’ясували, що перегляд дітьми дошкільного віку телевізійних відео зі сценами насильства може привести в подальшому до психічних порушень і шкільної неуспішності.

Спроба заспокоїти істерику за допомогою гаджетів небезпечна для дитячої психіки

Ігри та іграшки | 01:20, 12.12.2025

Команда вчених Медичного університету Мічигану в США під час дослідження з’ясувала, що відволікати дитину гаджетами шкідливо для її психіки. Повідомляється, що в експерименті взяли участь 422 батьки, які звикли відволікати своїх дітей за допомогою пл