Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як змінилася роль тата у вихованні дитини?

Сімейні справи | 01:20, 28.05.2026

Ще кілька десятиліть тому роль тата у багатьох сім’ях виглядала доволі просто. Необхідно було забезпечувати родину, бути авторитетом та зрідка проводити час з дітьми. Сьогодні все змінилося. Сучасний батько перестав бути людиною, яка лише працює та л

Ігри, які допоможуть дитині швидше заснути

Дитина | 00:30, 28.05.2026

Вам знайомий цей вечірній парадокс, коли ввечері дитина втомлена, позіхає, але замість спокійного засинання починає стрибати, сміятися, бігати по квартирі або раптом згадує всі питання світу одночасно. І це абсолютно нормальна реакція дитячої нервово

Чим небезпечне веганство для дітей?

Дитяче харчування | 06:30, 27.05.2026

Веганство для дітей може бути небезпечним насамперед через ризик серйозних дефіцитів поживних речовин, необхідних для активного росту та розвитку організму. Оскільки вегани повністю виключають продукти тваринного походження (м'ясо, рибу, яйця, молочн

Користь молочних продуктів для дітей

Дитяче харчування | 07:30, 26.05.2026

Молочні продукти — це найважливіше джерело легкозасвоюваного білка, кальцію, фосфору та вітамінів A, B, D для дитячого організму. Вони необхідні для формування здорового скелета, міцних зубів та повноцінного розвитку м'язів.

Скільки разів на тиждень дитина повинна їсти м'ясо?

Дитяче харчування | 08:30, 24.05.2026

М'ясо має бути в раціоні дитини 4–5 разів на тиждень. Щодня давати його не слід: у інші дні краще віддавати перевагу рибі, бобовим чи стравам із яєць.

Чому у дітей з'являється целюліт?

Дитина | 07:30, 24.05.2026

Целюліт у дітей найчастіше є нормальним фізіологічним явищем і пов'язаний з перебудовою організму. Головна причина його появи — це збільшення жирових клітин, які тиснуть на сполучну тканину під шкірою, створюючи ефект «апельсинової кірки».

Дітям корисно спати в одязі чи без?

Дитина | 00:30, 24.05.2026

Для дітей молодшого віку набагато корисніше спати в одязі (у легкій бавовняній піжамі або спеціальному спальному мішку). На відміну від дорослих, терморегуляція у дітей ще недосконала, тому одяг захищає їх від переохолодження, коли вони скидають ковд