Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Які слова ніколи не можна говорити дочці?

Дитина | 01:30, 30.01.2026

Кожна дівчинка формується не лише через досвід, а й через те, що чує від своїх батьків. Навіть звичайні, на перший погляд, фрази можуть надовго залишити емоційний слід.

Чому дитині складно просити вибачення?

Дитина | 23:30, 29.01.2026

Уміння визнавати власні помилки й говорити «пробач» — одна з важливих соціальних навичок. Але для багатьох дітей цей крок виявляється непростим. Батьки часто стикаються з опором, коли намагаються змусити малюка вибачитися, і сприймають це як упертіст

Як наше спілкування формує особистість дитини?

Сімейні справи | 22:30, 29.01.2026

Мова — це не просто набір звуків чи слів. Для дитини вона є основним інструментом пізнання світу і самого себе. Те, що чує малюк щодня, поступово стає частиною його внутрішнього голосу, впливає на самооцінку, мотивацію та навіть життєві цінності.

Сніданки для школяра, які перетворюють ранок на свято

Дитяче харчування | 08:30, 28.01.2026

Щоб день розпочався з позитиву, потрібно подбати про правильний сніданок. Особливо це важливо для школярів, адже їм необхідна енергія для навчання та активних занять. Ось п’ять ідей для смачних та корисних сніданків, які принесуть радість кожному ран

Якщо у дитини болить голова: причини, ознаки і поради для батьків

Здоров'я | 07:30, 28.01.2026

Головний біль у дітей може стати несподіваною проблемою, яка турбує і саму дитину, і її батьків. Важливо розуміти, чому він виникає, коли варто звернутися до лікаря та як можна допомогти малечі вдома.

Як розпізнати нестачу вітаміну D у дитини?

Дитина | 06:30, 28.01.2026

Вітамін D — одна з найважливіших речовин для здорового росту дитини. Його часто називають «сонячним вітаміном», адже основне джерело — це сонячне проміння. Проте у нашому кліматі дефіцит цього елемента зустрічається досить часто, особливо у холодний

Як розпізнати та полегшити кропив'янку у дітей?

Хвороби | 01:20, 28.01.2026

Кропив'янка – це алергічне захворювання шкіри, яке проявляється у вигляді червоних або рожевих висипань, що сверблять та можуть з’являтися раптово. У дітей вона виникає частіше, ніж у дорослих, і може мати різні причини.