Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як розпізнати та полегшити кропив'янку у дітей?

Хвороби | 01:20, 28.01.2026

Кропив'янка – це алергічне захворювання шкіри, яке проявляється у вигляді червоних або рожевих висипань, що сверблять та можуть з’являтися раптово. У дітей вона виникає частіше, ніж у дорослих, і може мати різні причини.

Як тепло мами і тата формує здоров'я дитини?

Сімейні справи | 00:30, 28.01.2026

Коли малюк з’являється на світ, для нього найбільше значення має відчуття захищеності. Саме любов батьків створює атмосферу, у якій дитина може спокійно пізнавати світ. Психологи наголошують: діти, що зростають у сім’ях, де панує довіра та підтримка,

Як розпізнати, що дитина починає небезпечно худнути?

Дитина | 19:30, 26.01.2026

Розлади харчової поведінки, зокрема анорексія, можуть розвиватися непомітно. Особливо складно вчасно помітити проблему в дитини, адже зміни часто списують на «підліткові особливості» або «тимчасову втрату апетиту». Та раннє розпізнавання симптомів —

Як зрозуміти, що у новонародженого болять вуха?

Немовля | 08:30, 26.01.2026

Біль у вухах — одна з найпоширеніших причин неспокою у немовлят. Малюки ще не можуть сказати, що саме їх турбує, тому батькам важливо вміти розпізнати ознаки проблеми та знати, як діяти без паніки.

Найпоширеніші дитячі харчові алергени

Дитяче харчування | 07:30, 26.01.2026

Алергія у дітей — це одна з найчастіших проблем, з якою стикаються сучасні родини. Неправильно підібраний раціон може викликати висипання, набряки, біль у животі або навіть серйозні реакції. Щоб уникнути неприємних наслідків, важливо знати, які саме

Коли хода навшпиньки у дітей потребує уваги?

Дитина | 06:30, 26.01.2026

Хода навшпиньки — поширене явище серед малюків, особливо у віці від одного до трьох років. Часто це природна частина розвитку, але інколи така особливість може бути сигналом про проблему.

Міфи про молочні зуби

Дитина | 22:30, 25.01.2026

Дитячі зуби здаються дрібницею — адже з часом вони все одно випадуть. Проте саме від того, як ви доглядаєте за молочними зубами, залежить здоров’я постійних. Існує безліч міфів, через які батьки припускаються помилок. Розберімо найпоширеніші з них.