Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи можна школярам замінити паперові підручники планшетами?

Навчання | 01:20, 15.12.2025

У соціальних мережах батьки обговорюють шляхи вирішення проблеми, яка виникає у школярів через те, що щодня доводиться носити багато книжок в рюкзаку,і їхня вага часто перевищує норму. Батьки пропонують замінити книжки планшетом, де буде завантажена

Як батькам зрозуміти, чи є в немовляти вади слуху?

Немовля | 00:30, 15.12.2025

Дуже важливо перевірити слух дитини якомога раніше і, за необхідності, розпочати лікування, – говорить к.м.н., лікар-педіатр вищої категорії Ірина Андрущенко. – Адже результатом приглухуватості у дітей може бути затримка мовного розвитку і, як наслід

Як налагодити режим сну школяра?

Школярі | 23:30, 14.12.2025

Через відвідування школи, гуртки, секції, спілкування з друзями і хобі у них можуть виникнути проблеми зі сном. Бажаючи все встигнути, вони будуть нехтувати дорогоцінними хвилинами відпочинку, що може відобразитися на їхньому здоров’ї, самопочутті й

Скільки має бути прийомів їжі у школяра?

Дитяче харчування | 22:30, 14.12.2025

Харчування школяра – важливий аспект, від якого залежить здоров’я, самопочуття і успішність дитини. Фахівці ООН розповіли, яким має бути щоденний раціон школяра – скільки має бути прийомів їжі і які продукти варто до нього додавати.

Як навчити дитину їсти корисну їжу?

Дитяче харчування | 21:30, 14.12.2025

Харчування має неабияке значення для мозку, але діти не хочуть їсти рибу та зародки пшениці. Що потрібно робити батькам, щоб привчити дітлахів споживати корисну їжу, яка сприятиме їхньому розвитку?

Комаровський повідомив, що причина сухого кашлю у дитини – не глисти

Хвороби | 20:30, 14.12.2025

Коли у дитини часто виникає сухий кашель без явних причин і проявів вірусної інфекції, а лікарські засоби не допомагають, батьки в паніці починають шукати у дитини глисти.

Булінг з боку вчителів: чому це відбувається і що робити?

Школярі | 19:30, 14.12.2025

Психолог Катерина Клюшниченко повідомила, що булери – це аб’юзери, маніпулятори, тирани. Вони, як правило, отримують задоволення від заподіяння болю комусь. Таких людей може штовхати на прояв агресії чи приниження іншої людини.