Що робити, якщо дитина заїкається?

Найчастіше заїкання виникає в дитинстві. Порушення мовлення може виникнути через активний розвиток нервової системи й із часом минати. А інколи – це наслідок стресу або психологічної травми.

Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності мовлення. Найчастіше заїкання виникає в дітей із двох-трьох років. Саме в цей період у них починає активно розвиватися фразове мовлення.

Заїкання може мати органічний або психогенний характер. Дитина може робити паузи або зупинки, зациклюватись на певному складі або звукові, розтягувати слова.

Якщо батьки помітили у своєї дитини заїкання, не варто відразу панікувати. В більшості випадків, до п’яти-шести років може виникати фізіологічне заїкання, яке спричинене активним розвитком нервової системи, мисленнєвих процесів і мовлення. Дитина може заїкатися від декількох тижнів до декількох місяців. Фізіологічне заїкання проходить самостійно, без додаткової допомоги спеціалістів.

Також заїкання може бути генетично обумовленим. Дослідження на близнюках говорять про те, що взаємодія між генетичними чинниками та навколишнім середовищем може призводити до заїкання осіб, які схильні до цього.

Крім цього, заїкання може виникати, коли здатність дитини до вільного володіння мовленням не відповідає вимогам навколишнього середовища. Наприклад, дитина пішла в перший клас, але ще не готова відповідати на заняттях. Необхідність говорити може викликати хвилювання та стрес, через що дитина може почати заїкатися.

Також причиною часто стають стресові чинники. Наприклад, дитина чогось сильно злякалася, отримала сильне емоційне враження та психологічну травму, внаслідок чого почала запинатися. У такому випадку потрібне втручання не лише логопеда, а й психолога, щоб пропрацювати первинну причину заїкання.

У декого заїкання може вторинно викликати соціальну фобію, через що діти часто уникають спілкування. Бо інколи їх можуть підганяти батьки, вчителі або булити однолітки. Це посилює стрес і погіршує проблему. Тому важливо забезпечити дитині безпечне середовище вдома та поза його межами.

Що робити батькам?

- забезпечте вдома спокійну атмосферу. Постарайтеся сповільнити темп сімейного життя;
- говоріть повільно й чітко, коли розмовляєте з дитиною чи іншими в її присутності;
- завжди підтримуйте зоровий контакт із дитиною, вона має відчувати, що є активним вашим співрозмовником;
- дозвольте вашій дитині говорити за себе та закінчувати свої думки до кінця;
- говоріть із дитиною неквапливо, часто роблячи паузи. Чекайте декілька секунд після того, як дитина закінчить говорити;
- використовуйте короткі прості фрази й запитання, які не вимагають широкої розгорнутої відповіді;
- зменште кількість запитань до дитини. Нехай вона частіше відчуває себе ініціатором. Так діти мають більше мотивації до спілкування та відчувають себе більш вільно в процесі комунікації;
- обов’язково щоденно приділяйте дитині час, грайте в її улюблені ігри. Їй дуже важливо відчувати любов і підтримку батьків.

Чого не варто робити?

- не варто сварити дитину за заїкання, це спричиняє додатковий стрес. Не вимагайте завжди говорити точно та правильно. Дозвольте спілкуванню бути веселим і приємним.
- не перебивайте дитину та не кажіть їй починати спочатку. Уникайте слів: «Думай перед тим, як сказати!».
- уникайте виправлень або критики. Наприклад, коментарі на кшталт: «Говори повільніше», «Не поспішай» або «Зроби глибокий вдих» можуть лише погіршити ситуацію і, як наслідок, дитина буде зациклюватися на своєму заїканні ще більше.

Коли потрібна допомога спеціаліста?

Існують червоні прапорці, які сигналізують, що варто звернутися до лікаря:

- у дитини дуже посилюється заїкання, стає більш стійким;
- дитина намагається уникати ситуацій, що вимагають комунікації з іншими людьми;
- замінює одне слово іншим, через страх заїкання;
- під час заїкання з’являються додаткові рухи тіла або обличчя, підвищена напруга в м’язах мовленнєвого апарату;
- часто та послідовно повторює цілі слова та фрази;
- частіше повторює звуки та склади;
- через напруження може спостерігатися підвищення висоти тону або гучності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Закладеність носа у дітей вранці: що це може бути та як лікувати?

Хвороби | 01:30, 21.04.2026

ЛОР-лікарка для дітей та дорослих Катерина Руда розповідає про вазомоторний риніт – набряк слизової оболонки носа, який може виникати через обмінні порушення, гормональні зміни тощо.

Дитина часто бігає в туалет: у чому причина?

Дитина | 00:30, 21.04.2026

Часте сечовипускання у дитини (полакіурія) може бути викликане стресом, змінами в житті (садок/школа) або функціональними змінами, коли дитина пісяє часто, але малими порціями, при цьому почувається добре. Якщо при цьому є біль, підвищена температура

Сезонна алергія у дітей: що робити?

Алергія | 07:30, 18.04.2026

Коли навесні сусідська дитина радісно грається в парку, а ваш малюк сидить вдома з червоними очима і закладеним носом - це не просто невдача. За даними американських дослідників, кожна п'ята дитина страждає від сезонної алергії, і ця цифра продовжує

Як допомогти дитині, якщо у неї болить горло?

Хвороби | 06:30, 18.04.2026

При болю в горлі у дитини важливо забезпечити рясне тепле пиття (чай, компот, вода), зволожити повітря в кімнаті (50-60%) та підтримувати м'яку дієту без гарячого/гострого. Полегшити біль допоможуть полоскання сольовим розчином або травами, розсмокту

Психологи закликають обмежити показ дітям відео, що створене за допомогою ШІ

Сімейні фільми | 00:30, 17.04.2026

Експерти з розвитку дітей закликали Google обмежити рекомендації та показ контенту, створеного штучним інтелектом, для дітей на YouTube та в YouTube Kids. Понад 200 фахівців звернулися з листом до гендиректора Sundar Pichai і керівника YouTube Neal M

Чому дитина часто кліпає очима?

Дитина | 19:30, 16.04.2026

Часте кліпання очима у дитини — це поширене явище, яке часто викликає занепокоєння у батьків. У нормі дитина кліпає від 10 до 20 разів на хвилину для зволоження рогівки. Якщо цей процес стає інтенсивним або нав’язливим, причини можуть ховатися як у ф

Чому підлітки роблять божевільні вчинки?

Дитина | 07:30, 16.04.2026

Підлітковий вік – це період між початком статевого дозрівання й дорослим життям. У сучасному розвиненому суспільстві підлітковий період зазвичай визначається віком між 13 і 20 роками. У цей період діти починають утверджувати свою незалежність і форму