Інфекційний мононуклеоз — гостре антропонозне вірусне захворювання, спричинене вірусом Епштейна — Барра (ВЕБ, EBV).
Мононуклеоз, також відомий як хвороба поцілунків. Таку свою характеристику він отримав через можливі шляхи інфікування:
- При контакті зі слиною, наприклад при поцілунку і забруднені слиною предмети
- обмін шматочками їжі, пиття з однієї склянки чи пляшки
- Інфікування також можливе через переливання крові, пересадку кісткового мозку чи органів
Основні симптоми інфекційного мононуклеозу
Мононуклеоз має різноманітні симптоми, які можуть відчуватися протягом декількох тижнів. Основні ознаки хвороби включають:
Продромальні симптоми: грипоподібні симптоми (1–2 тиж.), розвиваються поступово.
Фарингіт та тонзиліт: сильний біль у горлі, утруднене ковтання, лихоманка до 40 °C, мигдалики збільшені, вкриті характерним ексудатом (картина нагадує стрептококовий тонзиліт), гіперемія горла.
Лімфаденопатія та спленомегалія: вузли досягають значних розмірів, навіть >3 см, еластичні, рухливі по відношенню до основи, чутливі, не утворюють пакетів, часто з набряком, збільшення лімфатичних вузлів — це найстійкіший симптом (навіть 6 міс. після гострої фази хвороби). У дітей зазвичай генералізована; у молоді та дорослих — найчастіше задньо- та передньошийні, підщелепові лімфовузли, рідше генералізована лімфаденопатія з ураженням пахових та пахвинних лімфовузлів. Спленомегалія( збільшення селезінки) на 2–3 тиж. у 50 % хворих; минає через 7–10 днів.
Гепатит: зазвичай інфекційний мононуклеоз проходить без жовтяниці, може перебігати зі збільшенням печінки (10–15 %), зберігається до 4 тиж.
Висипання на шкірі: дрібноплямисті та/або дрібнопапульозні (5 % хворих); може з'явитися мультиформна еритема або вузлова еритема. Після призначення ампіциліну (80–90 % випадків), амоксициліну або інших антибіотиків (цефалоспорини, дуже рідко макроліди) з'являється плямисто-папульозне висипання, свербить — з'являється через 7–10 днів після першої дози антибіотика, ймовірно спричинена імунними комплексами, уражає шкіру та слизові оболонки
Інші неспецифічні симптоми: біль голови, живота, нудота та блювання; слабкість, погане самопочуття, втомлюваність, відчуття виснаження, утруднення концентрації уваги, іноді т. зв. синдром хронічної втоми
Лімфопроліферативний синдром: з'являється в осіб з імунодефіцитом (особливо у хворих на СНІД та реципієнтів трансплантатів); спектр симптомів: від збільшення лімфатичних вузлів та інших лімфатичних органів, через лімфоцитарну інтерстиціальну пневмонію, до лімфом.
Інкубаційний період триває від 30 до 50 днів.
Діагностика інфекційного мононуклеозу зазвичай включає комбінацію клінічного огляду, лабораторних тестів та обстеження.
Діагностика
Основні методи діагностики включають:
Клінічний огляд: Лікар проводить спостереження за симптомами, такими як набряк і болючість,лімфатичних залоз, біль горла, висока температура, висипка та втома. Клінічний огляд може надати підставу для підозри на інфекційний мононуклеоз.
Один із основних тестів - це загальний аналіз крові, що включає лейкоцитарну формулу та виявлення атипових мононуклеарів , специфічні аналізи для пошуку наявності антитіл до віруса Епштейна-Барр. Підвищення кількості лейкоцитів, збільшення вмісту моноцитів та лімфоцитів, а також наявність антитіл Епштейна-Барр можуть свідчити про наявність мононуклеозу.
Інші лабораторні тести: Додаткові лабораторні тести можуть бути призначені для визначення функції печінки, такі як вимірювання рівня ферментів печінки (ALT, AST), і специфічних маркерів інфекції.
Для точної діагностики може знадобитися консультація імунолога або інфекціоніста. Важливо уточнити, що самолікування не рекомендується, тому слід звернутися до лікаря, якщо є симптоми, які вказують на можливий інфекційний мононуклеоз.
Однак, варто зауважити, що багато людей, інфікованих вірусом ЕБВ, можуть мати мононуклеоз без симптомів або з дуже помірними симптомами. Це робить хворобу особливо хиткою, оскільки люди можуть не знати, що вони заразилися і можуть розповсюджувати вірус через поцілунки, спільне вживання страв та посуду, та навіть кашель чи чхання.
Мононуклеоз може вплинути на різні органи і системи організму. Лімфатична система, що відповідає за боротьбу з інфекціями та захист від хвороб, зазвичай зазнає великого напруження під час хвороби. Це викликає набряк лімфатичних вузлів, зокрема шийних, пахових та підщелепних. Це може призвести до дискомфорту та болю в цих ділянках
Мононуклеоз також може впливати на селезінку - важливий орган, який фільтрує кров і допомагає утримувати належний склад крові. Інфекція може спричинити набряк в селезінці, що призводить до відчуття болю в цій ділянці. Важливо уникати фізичних навантажень та контактних видів спорту під час хвороби, оскільки це може призвести до порушень в роботі селезінки.
Лікування мононуклеозу
Хоча лікування мононуклеозу призначається для полегшення симптомів та прискорення одужання, не існує специфічного препарату або вакцини проти вірусу Епштейна-Барр. Отже, лікування спрямоване на зниження температури тіла, полегшення болю та запалення, а також забезпечення доброго психоемоційного стану пацієнта.
Лікування мононуклеозу є симптоматичним, оскільки вірус Епштейна-Барр немає конкретного антивірусного лікування.
Основні методи лікування включають:
Призначення ліжкового режиму: Важливо віддати перевагу ліжку та уникати фізичного напруження для полегшення симптомів.
Підтримувальна терапія: Для зменшення болю та підтримання комфорту можуть бути призначені протизапальні ліки, такі як парацетамол або ібупрофен, або заспокійливі засоби. Важливо слідувати дозуванню, рекомендованому лікарем.
Лікування горла: Лікар може рекомендувати розсмоктування ліків з протизапальною дією.
Дбайливе харчування: Рекомендується правильно харчуватися збалансованим харчуванням, включаючи фрукти, овочі, повноцінні білки та нутрієнти, які допоможуть підтримати імунну систему.
Поступове відновлення фізичної активності: Після зникнення гострих симптомів важливо повертатися до фізичної активності поступово і під наглядом лікаря.
Особливості захворювання мононуклеоз у дітей
Загалом, будучи серйозним захворюванням, мононуклеоз має великий вплив на організм людини. Процес діагностики та лікування вимагає комплексного підходу, а особливості захворювання у дітей роблять його ще більш актуальним для дослідження та превентивних заходів.
Варто зазначити, що у деяких випадках мононуклеоз може спричинити ускладнення, такі як інфікування бактерією, проблеми з печінкою чи селезінкою. У таких ситуаціях, лікарі можуть призначити антибіотики або інші ліки для контролю за ускладненнями та поліпшення стану хворого.
Більшість людей, хворих на мононуклеоз, повністю одужують від хвороби без постійних наслідків або ускладнень, але важливо вживати заходи підтримки для полегшення симптомів та прискорення відновлення. Лікування та піклування про себе, враховуючи рекомендації лікаря, сприяють швидшому одужанню
Хронічний мононуклеоз - це рідкісне і тривале захворювання, яке виникає внаслідок продовженої активності вірусу Епштейна-Барр і може тривати більше 6 місяців. Воно відрізняється від гострого мононуклеозу, який зазвичай самовиліковне і триває близько 4-6 тижнів.
Основні ознаки хронічного мононуклеозу
Продовження симптомів: Симптоми, які є характерними для гострого мононуклеозу, такі як висока температура, втома, припухлість лімфатичних залоз, можуть тривати довше, ніж зазвичай.
Відновлюються та погіршуються симптоми: Хворі на хронічний мононуклеоз різко відчувають епізоди загострення, коли симптоми погіршуються, а потім послаблюються.
Утруднене фізичне функціонування: Хворі на хронічний мононуклеоз можуть відчувати тривалу втому, слабкість і обмеження фізичної активності.
Діагноз хронічного мононуклеозу може бути встановлений на підставі клінічних ознак, довготривалих симптомів, а також у результатах лабораторних досліджень, що показують продовжену активність вірусу.
Лікування хронічного мононуклеозу полягає у симптоматичній терапії з метою полегшення симптомів та підтримки фізичного благополуччя. У складних випадках можуть бути призначені імуномодулюючі препарати. Консультація імунолога або інфекціоніста може бути необхідною для правильного управління цим захворюванням.
Важливо слідувати рекомендаціям лікаря та звернутися до нього при будь-яких питаннях або погіршенні симптомів, відпочивати і добре харчуватися, щоб забезпечити свій організм необхідним відпочинком і підтримкою. Також слід уникати фізичних навантажень та контактів з іншими людьми, зокрема поцілунків, поки не відбудеться повне одужання. Про це пише .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Скільки повинен їсти новонароджений?
5 продуктів, які потрібно давати дітям на сніданок
Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
Теги: мононуклеоз
Цікаво також:
Новини по темі
Затримка - це завжди привід для занепокоєння?
Здоров'я | 06:20, 03.05.2024
3 продукти у нашому холодильнику, які прискорюють старіння
Харчування | 10:30, 02.05.2024
Яка поза для сну найбільш шкідлива?
Здоров'я | 09:30, 02.05.2024
Як це: бути вагітною після 35?
Я вагітна | 08:30, 02.05.2024
5 найшкідливіших поєднань продуктів
Харчування | 11:20, 01.05.2024
Що робити, якщо дитина вдарилася головою?
Дитина | 10:30, 01.05.2024
Як витягнути себе з емоційної прірви?
Психологія | 14:50, 30.04.2024
