Як виховувати "вибухову" дитину?

Adoption
Date
  • 849 Переглядів
Багато дітей здаються щасливими, слухняними й готовими допомагати, поки вони отримують те, що хочуть. Поки ви не зіштовхнетеся з ситуацією, коли щось іде не за сценарієм дитини, ви можете й не підозрювати, що в її поведінці є й інший бік. Маленькі діти не можуть ефективно справлятися з проблемами, спрямовувати увагу від очікувань до реальності, приймати той факт, що вони не завжди будуть отримувати те, що хочуть, і т. ін. Ці ситуації можуть приводити до істерик. Незважаючи на те, що батьків турбує та дратує така поведінка, вона цілком нормальна для їхнього віку (цей вік називають «жахливий другий рік»). Однак якщо дитина не пройде цю стадію розвитку або, навпаки, якщо її поведінка з віком погіршиться, вона може стати впертою й запальною, іншими словами, проявляти «вибухову» поведінку.

1019_1.jpg (31.66 Kb)

Немає єдиних ознак «вибухової» поведінки в дітей. Найчастіше психологи виділяють 2 основні ознаки: погана здатність переносити фрустрацію та високий рівень упертості. Але й ці характеристики можуть проявлятися в дітей по-різному.

Деякі діти можуть проявляти запальність багато разів на день, деякі - всього 1-2 рази в тиждень. У деяких дітей дана поведінка проявляється тільки в певній обстановці (наприклад, у школі або вдома), у деяких - де завгодно. Коли дитина відчуває фрустрацію, вона може кричати, лаятися або проявляти агресію, ці моделі поведінки в неї можуть поєднуватися. Неконтрольована поведінка у «вибухових» дітей є реакцією на почуття безпорадності через фрустрацію. І через це дитині стає важко знаходити спільну мову з тими, хто її оточує.

У вихованні ми використовуємо перевірені методи. Чому вони не працюють?

Батьки «вибухових» дітей часто використовують у їх вихованні метод наслідків, але не відчувають помітного поліпшення. У багатьох випадках наслідки ефективні, але даний метод заснований на принципах, які можуть не спрацювати у випадку з вашою дитиною.

Якщо батьки заохочують позитивну поведінку дитини й ігнорують погану, це допомагає поліпшити поведінку. Однак при цьому не враховуються випадки, коли батьки не реагують на гарну поведінку дитини, оскільки сприймають її як належне. Замість цього вони звертають увагу на погану поведінку, намагаючись її виправити. Таким чином, вони не визнають позитивну поведінку дитини й підсилюють погану.

Метод наслідків заснований на наступних принципах:

- зрозумілі короткі вказівки допомагають дитині краще зрозуміти, якої поведінки від неї очікують батьки;
- правильне використання наслідків ( заохочень і покарань включно) учить дитину дотримуватися батьківських вказівок;
- послідовність у діях батьків учить дитину того, що вони не відмовляться від своїх правил навіть тоді, коли вона буде впадати в істерику.

Ці принципи в цілому ефективні, і батьки можуть їх використовувати у вихованні дітей. Але якщо дитина не може впоратися зі своєю поведінкою, коли не отримує бажаного або коли вона відчуває сильну фрустрацію, вона не бачить ситуації в цілому. У таких випадках дитина не навмисно проявляє впертість - вона просто не в змозі зрозуміти, що ви намагаєтеся змінити її поведінку.

Наслідки ефективні для того, щоб навчити дитину, яка поведінка є прийнятною, а яка - ні, і мотивувати дитину поводитися по-іншому. Однак більшість дітей і без цього добре розуміють, якої поведінки від них чекають. Немає необхідності навчати цього дітей ще раз. Крім того, діти не хочуть постійно втрачати контроль над своїми емоціями чи діями або постійно відчувати фрустрацію. Іншими словами, діти вже зацікавлені в тому, щоб змінити свою поведінку, просто не знають, як це зробити. Суть не в тому, щоб установити ефективні наслідки - ніякі наслідки не змусять дитину відмовитися від своїх цілей і прийняти ваші.

Зазначені особливості стосуються не тільки «вибухових» дітей. За певних обставин кожна дитина може відчувати сильні негативні емоції. І якщо дитина не може з ними впоратися - ніякі заохочення або покарання не допоможуть.

Уявіть таку неймовірну ситуацію. До мене звернувся продюсер Мадонни й запропонував величезний гонорар за те, щоб я виступав замість неї на концертах. Я був би дуже мотивований. Я найняв би викладача з вокалу й займався б з ним щодня, незважаючи на те, що в мене немає слуху. Але я ніколи б не зміг співати, як Мадонна. Якби продюсер карав мене за це, я б відчув фрустрацію: чому я повинен відповідати його нереальним очікуванням, якщо я не здатний на це фізично? Покарання не допомогли б мені навчитися співати як Мадонна; у мене б тільки накопичувалася злість і ворожнеча.

Чому наслідки неефективні для «вибухових» дітей?

За своїм визначенням, наслідки настають після вчинку. Вони не допоможуть змінити поведінку дитини в майбутньому, якщо їй не пояснити, чому вона отримала ті чи інші наслідки минулого разу. Наслідки також повинні бути достатньо вагомими, щоб дитина захотіла змінити свою поведінку. Коли дитина швидко піддається фрустрації, вона втрачає здатність мислити чітко. Її поведінка є реакцією на негативні емоції.

Коли дитина не може впоратись із фрустрацією, яка наростає, вона не може раціонально оцінити свою поведінку. Крім того, вона не може передбачити наслідків її поганої поведінки. Якщо батьки в цей момент роблять їй зауваження, її фрустрація ще більше зростає. Тому дитина не розуміє, що батьки очікують від неї виконання вказівок. У таких ситуаціях практично неможливо встановити зв'язок між дотриманням правил і позитивними наслідками і, навпаки, між поганою поведінкою й негативними наслідками. «Вибухові» діти погано вміють зосереджуватися й передбачати покарання, з яким вони зіштовхувалися в подібних випадках раніше. Вони не вміють учитися на власному досвіді та помічати зв'язок між своєю поведінкою й реакцією батьків.

Як знизити фрустрацію дитини й контролювати її спалах емоцій?

Щоб допомогти дитині впоратися зі своєю поведінкою й запобігти спалаху емоцій, потрібно перемістити акцент з наслідків на ранні ознаки поганої поведінки. Хоча вам може здатися, що спалахи емоцій виникають нізвідки, насправді це не так. Є події або певні чинники, які віщують спалах або сприяють йому. Батькам потрібно навчитися розпізнавати ці ранні ознаки. Це перший крок на шляху до того, щоб допомогти дитині. Вам потрібно зловити момент, коли дитина починає відчувати фрустрацію. Звертайте увагу на моменти, коли дитина не може ясно мислити (про це можуть свідчити нерозбірливе мовлення, невелика неузгодженість й нераціональність у діях). У цей момент ви ще можете переконати дитину піти на компроміс або змінити свою поведінку. Щоб запобігти спалаху емоцій і скорегувати поведінку дитини на ранніх стадіях, ви можете також використовувати такі стратегії:

- виявляйте співчуття. Постарайтеся зрозуміти, які події або ситуації засмучують вашу дитини. Коли ви відчуваєте, що спалах емоцій може скоро розпочатися, покажіть, що ви стурбовані тим , що дитина зазнає труднощів. Допоможіть їй назвати й висловити її почуття;
- відволікайте дитину. Використовуйте гумор, щоб зняти напругу або перевести увагу дитини на більш приємну для неї діяльність. Це допоможе їй на деякий час уникнути фрустрації. Також їй може бути корисна підтримка тих, хто її оточує, наприклад, проведення часу з друзями дозволить їй зняти напругу. Коли дитина заспокоїться, ви можете допомогти їй справитися з джерелом фрустрації й розвинути емоційну гнучкість;
- уникайте безвихідних ситуацій. Не примушуйте себе продовжувати розмову, коли дитина починає сердитись і ви не досягаєте взаєморозуміння. Ніхто не може мислити адекватно, коли відчуває негативні емоції. Зберігайте спокій і покажіть дитині, що ви розумієте її почуття. Дозвольте їй відпочити. Якщо вона втікає з кімнати, не переслідуйте її - дайте їй трохи простору;
- не приймайте все на свій рахунок. Дитина може говорити вам неприємні речі. Пам'ятайте, що вона не думає про наслідки своїх слів. Її реакція заснована на емоціях, а не на раціональному мисленні. Покажіть їй приклад спокійної поведінки, щоб вона побачила, що не обов'язково гніватися, якщо хтось починає з вами сперечатися.

Щоб допомогти «вибуховій» дитині, потрібно пам'ятати про такі важливі речі:

1. Наслідки для таких дітей приносять більше шкоди, ніж користі.

2. Кращий спосіб допомогти дитині повернути контроль над емоціями - показувати приклад самоконтролю до того часу, поки дитина не навчиться робити це самостійно.

3. Найефективніший спосіб навчити дитину розпізнавати загострення емоцій - показувати позитивний приклад і пояснювати, як ви розпізнаєте ранні ознаки загострення.

4. Підказки - ненав'язливий спосіб навчити дитину розуміти свої емоції, коли вона не здатна робити це самостійно. Запропонуйте їй кілька способів уникнути фрустрації, поки вона не зможе знайти позитивний спосіб упоратися з проблемою. Допомагайте дитині використовувати дані стратегії, коли вона спокійна, - тоді вони можуть стати звичкою. Дитина зможе легко їх застосовувати, коли відчує загострення емоцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: виховання дітей


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Малюки та підлітки, що стають свідками родинних скандалів, не просто хвилюються чи лякаються — вони змінюються внутрішньо. І наслідки цих змін можуть

    Як конфлікти батьків формують дитячу психіку?

    Психологія | 00:30, 19.09.2025

    Малюки та підлітки, що стають свідками родинних скандалів, не просто хвилюються чи лякаються — вони змінюються внутрішньо. І наслідки цих змін можуть залишитися на все життя.

    Якщо підготовку провести невдало або взагалі її уникнути, старший син чи дочка можуть відчути себе покинутими, ревнивими чи навіть розгубленими. Та це

    Як допомогти дитині прийняти молодшого братика чи сестричку?

    Дитина | 14:50, 18.09.2025

    Якщо підготовку провести невдало або взагалі її уникнути, старший син чи дочка можуть відчути себе покинутими, ревнивими чи навіть розгубленими. Та цей етап можна прожити м’яко й гармонійно — варто лише трохи заздалегідь подумати про підтримку.

    Дитяче хамство — це не просто невинна пустощі чи спроба привернути увагу. У багатьох випадках грубість і зухвала поведінка вказують на глибші проблеми

    Що робити батькам, якщо дитина забуває про повагу?

    Сімейні справи | 09:30, 18.09.2025

    Дитяче хамство — це не просто невинна пустощі чи спроба привернути увагу. У багатьох випадках грубість і зухвала поведінка вказують на глибші проблеми: дефіцит емоційного контакту, відсутність меж, нехтування прикладом дорослих. Батькам важливо не ли

    Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи

    Як виростити хлопчика чоловіком без присутності батька?

    Виховання | 06:20, 18.09.2025

    Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

    Розпещеність дитини — не питання характеру, а наслідок стилю виховання. Психологи наголошують: розпещеність формується тоді, коли дитині не встановлюю

    Що робити батькам, якщо дитина поводиться так, ніби їй все можна?

    Дитина | 01:20, 18.09.2025

    Розпещеність дитини — не питання характеру, а наслідок стилю виховання. Психологи наголошують: розпещеність формується тоді, коли дитині не встановлюють чітких меж, надмірно поступаються її бажанням, або ж намагаються “відкупитися” подарунками заміст

    Діти з перших років життя уважно вбирають усе, що відбувається навколо. Вони ще не розуміють, що таке «тривожність», але чудово відчувають, коли мама

    Як батьківські страхи формують емоційний світ дитини?

    Сімейні справи | 11:20, 17.09.2025

    Діти з перших років життя уважно вбирають усе, що відбувається навколо. Вони ще не розуміють, що таке «тривожність», але чудово відчувають, коли мама чи тато постійно напружені, метушливі або стривожені. Батьківські хвилювання, навіть якщо вони не оз

    Кожна дитина приходить у світ з унікальним потенціалом, але саме батьки — особливо тато або мама — можуть допомогти їй розкрити крила. Донька не прост

    10 важливих уроків для доньки, які допоможуть їй вирости сильною і щасливою жінкою

    Дитина | 09:30, 17.09.2025

    Кожна дитина приходить у світ з унікальним потенціалом, але саме батьки — особливо тато або мама — можуть допомогти їй розкрити крила. Донька не просто маленька дівчинка, яка з часом подорослішає. Вона — майбутня жінка, яка житиме в непростому, мінли

    Коментарі до новини