5 фраз, які повільно руйнують самооцінку вашої дитини

Кожен батько хоче виховати дитину впевненою у собі та у своїх силах. Але як часто — здебільшого мимоволі — з вуст мам та тат зриваються закиди, які не залишають від дитячої самооцінки каменю на камені?

5 фраз, яких краще уникати:

«Подивися, як у Андрійка гарно виходить, не те що в тебе!»

Порівняння — безвідмовний спосіб знищити віру в себе. Подібні фрази не мотивують. Якщо вони і пробуджують дух змагання, то далеко не в його здоровому прояві.

Насамперед дитина робить висновок, що гіпотетичний Микита подобається мамі чи татові більше: якби їхня воля, вони б здали невдалий екземпляр і завели того, у якого виходить краще. Ні в чому не винний Микитка стає об’єктом ненависті.

Найпоширеніший результат таких посилань — доросла людина, яка займається чимось не з внутрішнього спонукання, а щоб довести, що вона краща за інші. Вона не насолоджується спортом, бо не вміє програвати. Кидає будь-яку діяльність, як тільки бачить, що чиїсь навички чи таланти перевершують її. Знаходиться у постійному стресі на роботі і не завжди вирішує поставлені завдання, бо бачить у колегах конкурентів.

Чужі невдачі його радують, але не приносять задоволення: адже він постійно порівнює себе з іншими і бачить, що у когось машина дорожча, на комусь краще сидить костюм, хтось у його роки захистив дві дисертації. І все це відбувається від прихованої впевненості: «Мама мене не любить, тому що я поступаюся оточуючим».

«Ти все тільки псуєш!»
Нерідко діти показують вам свій витвір мистецтва на стіні, вироби, те, як вони вперше помили посуд, але їх результат далекий від досконалості. А коли вони чують від батьків фразу: “Ти все псуєш”, вона в корені вбиває бажання пробувати щось нове.

Звичайно, не потрібно захоплюватися всім, що робить дитина, говорити: «Дуже добре», коли насправді «погано» — це позбавить її здатності тверезо оцінювати свої твори у дорослому віці.

Підходити до питання треба тонко: хвалити за ініціативу, знаходити вдалі деталі, але пояснювати, як виконати завдання краще.

Повернемося доприкладу з псуванням стін. Деякі батьки заводять у дитячій спеціальні шпалери, щоб дитина ні в чому собі не відмовляла. Якщо такої можливості немає, а син чи дочка продовжують малювати на стінах, незважаючи на закиди — переконайтеся, що дитина має альбоми для малювання.

Навіть якщо вам здається, що вона займається мазнею – ви ж не хочете бути тим батьком, який душить талант у зародку. Критикуючи, не забувайте відзначати: ви висловлюєте свою думку, а не безумовну істину.

«Тобі нічого не можна довірити!»
Дитина йшла з магазину і впустила пакет із яйцями: вона зіпсувала продукти — це не привід розбивати її сприйняття себе як повноцінного члена сім’ї, який може і хоче допомогти батькам.

Скільки побутових промахів допускають дорослі? Гублять гроші, забувають речі в метро, б’ють посуд.

Здорова реакція: «Ніхто не помер, наступного разу будь обережнішим і уважнішим».

«Я сама все зроблю, бо за тебе переробляти доведеться!»
У цей момент дитина почувається нікчемною: «Якщо я ні на що не придатна, то я й пробувати більше не буду. Мамі все одно доведеться робити наново». У результаті вона навіть робити уроки розпочати не може. Чому? Та тому, що ви в будь-якому випадку зробите все по-своєму без її участі, коли повернетесь із роботи.

Тут проблема не лише у фразі, а й у звичках. З раннього дитинства в людини має бути сфера діяльності, в яку не втручаються старші, навіть якщо в них руки сверблять зробити «як треба».

«Ти в цьому нічого не розумієш, не втручайся в розмову!»
По-перше, дітям краще не бути присутніми при діалогах, теми яких їм недоступні. Якщо дитина все ж таки знаходиться поруч, будьте готові вислухати її. В іншому випадку їй буде дуже складно висловлювати особисту думку у школі, у колі друзів, а в майбутньому – на роботі.

Якщо ви дійсно бажаєте своїм дітям кращого, хочете, щоб вони росли впевненими в собі, треба навчитися сприймати їх не як недотеп, а як повноправних членів сім’ї, на чию думку необхідно зважати.

Довіра, повага, дружба можуть пов’язувати дітей та батьків на всіх етапах життя. Ніхто не скаже, що контролювати слова, що злітають з вуст, легко, але результат того вартий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Батьки, обережно, - синдром опіки

Сімейні справи | 23:30, 10.11.2025

Наші малюки – сенс всього життя, і ми готові віддати їм абсолютно все та навіть більше, аби вони завжди були здоровими й щасливими. Чи може бути любові та турботи занадто багато? Виявляється може, і зветься це – гіперопіка. Що це за стан, та які насл

Що робити татам у післяпологовий період?

Тато | 07:30, 10.11.2025

Ось і настав той момент, коли ваша пара перетворилася на справжню родину з трьох або більше людей. Це надзвичайно важливий період для всіх її членів — для мами, тата та дітей. І якщо у жінок процес адаптації багато в чому корегується фізіологією, інс

Що робити батькам з закоханим підлітком?

Сімейні справи | 06:30, 10.11.2025

Деяким дорослим з висоти прожитих років перше кохання видається чимось несерйозним і тимчасовим. Імовірно, воно закінчиться так само раптово, як і почалося. Але це не дає права батькам висміювати почуття власної дитини або зовсім не зважати на цей фа

Як налагодити стосунки дитини з вітчимом?

Дитина | 00:30, 10.11.2025

Коли дитинка ще зовсім маленька і нічого не розуміє, у жінки, що будує нові відносини, може утворитись цілком логічне питання: чи варто розповідати малюку про те, що тато не рідний. Звичайно, набагато легше у такій ситуації залишити усе як є, і нехай

5 міфів про батьківство, які давно треба забути

Сімейні справи | 23:30, 09.11.2025

Народження дитини — приємна і важлива подія в житті будь-якого подружжя. Але разом із радощами на пару очікують труднощі. Спочатку це важкий період адаптації до нового ритму, налагодження побуту, задоволення потреб малюка, а потім безліч питань, як с

Як мамі побороти почуття провини?

Мама | 08:30, 09.11.2025

Почуття провини — це чи не найперша емоція, яка з’являється у мами з появою дитини. Так, звичайно, поруч з вами будуть любов, ніжність і захоплення маленьким чудом, але наразі тиск суспільства настільки сильний, що мама, навіть не усвідомлюючи, почин

10 золотих правил хорошого тата

Тато | 06:30, 09.11.2025

Щоб стати справді хорошим татом, мало бути ним лише формально. Статистика шокує: в середньому батько витрачає на виховання дитини приблизно 5 хвилин на день! Решта часу відведена на вирішення побутових питань. Чомусь тато, хоч і є важливою частиною р