Зраджують тільки нещасні — думка психолога

Зрада в стосунках — це завжди потрясіння та великий стрес. Зраджені можуть мати почуття, наближені до посттравматичного стресового розладу. Однак зрада не завжди сигналізує про те, що кохання зникло. Якщо обидва партнери хочуть зберегти свої стосунки, то на них чекає довгий шлях відновлення довіри. Парна та сімейна терапевтка Софія Терлез і письменник Марк Лівін розібрались, чому партнери зраджують та як пережити цей травматичний досвід.

Психологиня пояснює, що зрада — це деструктивний механізм, за допомогою якого людина хоче сховатися від труднощів у стосунках. Хтось тікає з дому на роботу, хтось починає надмірно вживати алкоголь, а хтось зраджує.

При цьому одразу треба прояснити, що зрада не обов’язково виникає в поганих стосунках, де партнеру(-ці) чогось не вистачає.

Зовсім навпаки — дослідження вказують на те, що більшість зрадників насправді емоційно дуже прив’язані до своїх партнерів та оцінюють свої стосунки як щасливі.

Але навіть у хороших шлюбах буває важко. Наприклад, багато пар проходять кризовий період після народження дитини. Або ж коли партнер(-ка) втрачає роботу й шукає нову вакансію.

Тобто, це час якихось кардинальних змін у житті. І тут людина робить свідомий вибір та йде “на сторону”, шукаючи в такий спосіб розв’язання своїх проблем.

Отже, відповідальність за зраду несе лише зрадник. Інша людина не має почуватись винною за те, що нібито чогось не додає партнеру(-ці).

На практиці багато людей після зради повертаються у стосунки. І ось тут уже вибір залежить від іншої людини — тої, яку зрадили.

Як пережити зраду
Якщо обидва партнери після зради ухвалюють рішення продовжити стосунки, то це означає, що в обох є надія щось змінити та покращити своє життя.

Але інколи люди поспішають повернутись до звичних справ, удаючи, буцімто нічого не сталось. Вони можуть десятиліттями ховати свій біль та недовіру, насправді тільки відштовхуючись одне від одного.

Непережита та непробачена зрада отруює стосунки та провокує нові негаразди. Можна скільки завгодно разів повторювати собі, що все погане залишилось у минулому, але тіло вказуватиме на зворотне.

Адже будь-який тригер (слово, запахи, атмосфера, інтонації, почуття тощо) може призвести до появи флешбеків, а відтак і відповідної негативної реакції — гніву, суму, плачу, істерики, відсторонення тощо. Людина не може це контролювати.

Тобто якщо не відновити довіру в стосунках, то щоразу одна людина проживатиме зраду, а інша — відчуватиме, що її вчинок не забувся і не отримав прощення попри всі намагання виправити ситуацію.

То що ж робити? Тут потрібна систематична і фундаментальна праця обох партнерів над стосунками. Відповідальність має початись з того, хто зрадив. І тільки після такої ініціативи інший партнер(-ка) “вмикається” у спільну роботу.

Спершу той, хто зрадив, має почути історію травми, тобто те, що пережила інша людина, коли дізналась про зраду. Це дасть розуміння, чому в партнера(-ки) виникають ті чи інші стани та флешбеки.

Відновлення довіри — справа довга та важка. Треба бути відкритими та відвертими одне з одним. Зі сторони того, кого зрадили, можуть бути безпідставні підозри, перевірка телефонів, контроль тощо.

Але замість відсторонення та роздратування той, хто зрадив, має навпаки наблизитися та продемонструвати свої прозорість і почуття.

Гарною ідеєю буде запитати: “А що я можу зробити чи сказати, щоб тобі стало легше?” Тепло і прийняття діють як найкращі ліки та заспокійливе.

Якщо ж людина постійно згадує зраду та проживає ці почуття знову і знову, то це означає, що довіра не повертається. Допомогти може парна терапія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Ознаки, що ваш чоловік — ще дитина

Сімейні справи | 06:30, 11.02.2026

Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, залишаються у психологічному віці підлітків. Вони можуть здаватися милими, безтурботними та «душею ко

Секрети гармонійних стосунків з мамою чоловіка

Сімейні справи | 08:30, 10.02.2026

Відносини між невісткою та свекрухою часто оповиті стереотипами й напругою. Хоч це й один із найскладніших родинних зв’язків, насправді він може стати джерелом підтримки, мудрості й навіть дружби — якщо знайти правильний підхід.

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер