- Збережіть здатність домовлятися між собою, нехай і не з усіх питань. Це важливо для самооцінки і почуття самоповаги дитини.
- Якщо можливо, встановіть нормальну взаємодія з новим супутником вашого колишнього чоловіка. Дитині це дасть приклад конструктивного вирішення життєвих проблем.
- Візьміть собі за правило ніколи не лихословити при дитині про батькуа. Адже вона сприймає себе частиною вас обох. Значить, якщо ви погано говорите про колишнього чоловіка, це завдає удару і по ньому самому.
- Наповніть своє життя і життя дитини новими заняттями, спілкуванням, поїздками. Через певний час після розлучення батьків емоційний стан дитини поступово повертається до норми.
Крім того, допоможіть синові або дочці з найменшими втратами пережити цю болючу ситуацію. Адже дитину ранить не тільки сам факт розлучення, але і те, як це станеться. Не наносьте їй ще глибшу травму. Психологи рекомендують наступне:
- Якщо рішення батьків остаточне, кожному з них потрібно поговорити з дитиною. Пояснити причини розриву з урахуванням її віку. І, як би банально це не звучало, запевнити її в своїй любові, розповісти, як стосунки будуть підтримуватися в подальшому.
- Не бійтеся відкрито обговорювати з дитиною його почуття до батькова. Якими б вони не були - негативними або позитивними.
- Обговоріть ситуацію зі своїми близькими і з родичами колишнього чоловіка. Переконайте їх, що для дитині дуже важлива їхня підтримка і продовження спілкування.
- По можливості не змінюйте різко місце проживання, школу. Для більшості дітей зараз особливо важливі колишні емоційні зв'язки.
- Домовтеся з дитиною, що їй краще відповідати, якщо хтось з оточуючих запитає про подію розлучення. Поясніть, що це буває в житті багатьох людей, і її немає чого соромитися.
- У певній мірі ви будете ділитися з дитиною своїми переживаннями. Але не перекладайте на неї вантаж своїх турбот, образ та смутку, очікуючи від неї співчуття і підтримки. Нерідко у дитини і так розвивається почуття гострої провини - чи не вона винна у розлученні батьків. Не поглиблюйте її стан.
- Зрозуміло, що в момент розлучення і певний час після нього батьки самі знаходяться у важкому моральному стані. І все ж постарайтеся не плекати постійно своє горе на очах у дитини. Вона не повинна почуватися в цей час непотрібною, забутою, самотньою. Але і не починайте надмірно опікати її в усьому, створюючи між вами хворобливу залежність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, психологія, травма, стреси, батьки, розлучення
Цікаво також:
Новини по темі
Які питання в сім'ї повинен розв'язувати виключно чоловік?
Тато | 07:30, 07.11.2025
Чи є щось, що «дитина винна своїм батькам»?
Психологія | 22:30, 06.11.2025
Перехідний вік: як пережити й не збожеволіти
Психологія | 19:30, 06.11.2025
Як допомогти дружині після пологів: поради татові
Тато | 22:30, 04.11.2025
Що робити, якщо дитина зводить з розуму: ТОП книг для батьків
Сімейні справи | 19:30, 04.11.2025
У «Резерв+» додали відстрочку для батьків-одинаків, які виховують неповнолітніх
Сімейні справи | 07:30, 04.11.2025
У «Дії» з'явиться заміна фото на паспорті за 99 гривень
Сімейні справи | 01:20, 04.11.2025